вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 вересня 2012 р. Справа №2а-9568/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 193,99 грн.
Суть справи:
Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить стягнути з відповідача єдиний податок з фізичних осіб - підприємців в сумі 193,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в 2009 році здійснював підприємницьку діяльність та перебував на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", проте не в повній мірі сплатив суму єдиного податку, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 193,99 грн.
Відповідач письмових заперечень суду під час судового розгляду справи не надав, явку представника в судове засідання, яке відбулося 21.09.2012р., не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
20.09.12р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за його відсутністю.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.
На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 31.10.2003р. в якості суб'єкта підприємницької діяльності, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі з 03.11.2003р. відповідно до довідки №11035, та в 2009 році була платником єдиного податку відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку встановлена на рівні205,00 грн. (а.с. 8-10).
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підрозділу 8 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених нормами Податкового кодексу України.
Отже, у період виникнення у 2009 році у відповідача податкового зобов'язання, відносини, пов'язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства, були врегульовані Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998р. №727/98 зі змінами згідно Указу Президента № 746/99 від 28.06.99 року.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця.
Пунктом 5 Указу зазначено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як видно із матеріалів справи, відповідач не сплачує визначену суму єдиного податку і на момент подачі позову має заборгованість зі сплати єдиного податку за 2009р. в сумі 193,99 грн. із урахуванням частково погашеної заборгованості в розмірі 6,01 грн.
Розмір заборгованості підтверджується довідкою позивача про наявність заборгованості зі сплати єдиного податку фізичної особи - підприємця від 18.04.2012р., (а.с. 4), та довідкою про стан розрахунків платника податків з бюджетом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
При цьому, п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Разом з тим, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи свідчать, що 27.11.2009 р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була винесена перша податкова вимога №1/8628 на ім'я ОСОБА_1 на суму 193,99 грн. податкового боргу (а.с. 11). У зв'язку з відсутністю відповідача за місцем проживання позивачем на підтвердження цих обставин був складний відповідний акт №3423/24-1 від 13.05.2010 р., яким також підтверджується факт розміщення податкової вимоги на дошці оголошень (а. с. 11, зв.). 14.06.2010 р. позивачем була винесена друга податкова вимога №2/2183 на суму 193,99 грн., яка також, у зв'язку з відсутністю відповідача за місцем проживання, була розміщена на дошці оголошень, про що свідчить акт №6645/24-1 від 01.09.2010 р. (а. с. 12, зв.).
Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
Всупереч положенням ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя (р/р 34211379700005 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код платежу 5318050203) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 193,99 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.