вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
31 липня 2012 р. Справа №2а-7898/12/0170/29
Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим
про зняття арешту з нерухомого майна.
Обставини справи: Фонд майна АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо включення до акту опису й арешту майна від 18 травня 2011 року майна, що не належить боржнику на праві власності, виключення з акту опису й арешту майна від 18 травня 2011 року майна, що належить Автономній Республіці Крим та зняття арешту з зазначеного майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 липня 2012 року адміністративний позов Фонду майна Автономної Республіки Крим до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо включення до акту опису й арешту майна від 18 травня 2011 року майна, що не належить боржнику на праві власності та виключення з акту опису й арешту майна від 18 травня 2011 року, складеного головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.О. майна, що належить Автономній Республіці Крим залишено без розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у ході примусового виконання виконавчого листа виданого Центральним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ «Чорноморський банк реконструкції та розвитку» суми у розмірі 1939358,84 грн. 18 квітня 2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.О. було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження. 18 травня 2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.О. був складений акт опису й арешту майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 2388,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 які складаються з: літ. А - адміністративно-господарська будівля, літ. Б - гараж-майстерня, літ. В - склад, літ. Г -їдальня, літ. Д - столярний цех, літ. Є - сушарка, літ. Ж - склад, літ. З- виробничий цех, літ. І - прохідна, літ К - пожежний резервуар, літ. Л - котельня, літ. М - навіс-склад, літ. Н - склад, літ. О - котельня, літ. П - навіс, літ. Р - навіс, літ. С - ТП, літ. Т - комірчина. Однак зазначене майно на праві власності належало Автономній Республіці Крим, що підтверджується судовими рішеннями. Таким чином порушено право власності Автономної Республіки Крим на це майно. При зверненні Автономної Республіки Крим до КРП «СМБРТІ» з заявою про реєстрацію права власності на зазначене майно, у реєстрації права власності було відмовлено у зв'язку з тим, що на це майно постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим накладено арешт.
У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила суд зняти арешт з вищевказаного майна, що належить Автономній Республіці Крим.
У судовому засіданні представник відповідача позов визнала та проти його задоволення не заперечувала, додатково пояснила, що відповіді на заяву позивача про зняття арешту, направлену на адресу начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, дано позивачу не була та арешт не знятий, оскільки державною виконавчою службою до Центрального районного суду м. Сімферополя було направлено заяву роз'яснення щодо виконання судового рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно статтею 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Таким чином, відповідач у справі суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Отже, органи державної виконавчої служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх повноважень, зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, судом встановлено наступне.
18 квітня 2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.А., у ході виконання виконавчого документу: виконавчого листа №2-4618/08, який видано 12 листопада 2008 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь АКБ ««Чорноморський банк реконструкції та розвитку» суми у розмірі 193958,84 грн., винесено постанову про арешт майна боржника та об'явлення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 та заборонено здійснювати будь-яке відчуження майна, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с.48).
18 травня 2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькіним С.А. у ході примусового виконання вказаного вище виконавчого листа складено акт опису й арешту майна, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 які складаються з: літ. А - адміністративно-господарська будівля, літ. Б - гараж-майстерня, літ. В - склад, літ. Г -їдальня, літ. Д - столярний цех, літ. Є - сушарка, літ. Ж - склад, літ. З- виробничий цех, літ. І - прохідна, літ К - пожежний резервуар, літ. Л - котельня, літ. М - навіс-склад, літ. Н - склад, літ. О - котельня, літ. П - навіс, літ. Р - навіс, літ. С - ТП, літ. Т - комірчина, загальною площею 2388,6 кв.м. (а.с.46-47).
Однак, нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на які відповідачем накладено арешт, не належать боржнику ОСОБА_2 на праві власності, вони належать Автономній Республіці Крим, що підтверджується постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2007 року у справі 2-6/2110-2007, якою було встановлено, що спірне майно належить Автономній Республіці Крим та не має ніякого відношення до юридичної особи ДП «Кримконтракт» (а.с. 7-11), яка залишена без змін постановою Вищого Господарського Суду України від 05 червня 2007 року (а.с.12-13), також цей факт встановлено рішенням Вищого Господарського Суду України від 24 червня 2010 року (а.с.14-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 321 Цивільного кодексу України також передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що головний державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Володькін С.А., накладаючи арешт на майно боржника, а саме нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не пересвідчився, що це майно належить саме боржнику та безпідставно наклав арешт на вищезазначене майно, яке належить Автономній Республіці Крим, чим порушив право власності останнього на це майно.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
06 червня 2012 року за вих. №08-22/3926 позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту з вказаного вище майна, однак арешт відповідачем до цього часу не знятий, що порушує майнові права позивача на нерухоме майно, у зв'язку з чим позовні вимоги Фонду майна АР Крим про зняття арешту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 2388,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 які складаються з: літ. А - адміністративно-господарська будівля, літ. Б - гараж-майстерня, літ. В - склад, літ. Г -їдальня, літ. Д - столярний цех, літ. Є - сушарка, літ. Ж - склад, літ. З- виробничий цех, літ. І - прохідна, літ К - пожежний резервуар, літ. Л - котельня, літ. М - навіс-склад, літ. Н - склад, літ. О - котельня, літ. П - навіс, літ. Р - навіс, літ. С - ТП, літ. Т - комірчина, що належать Автономній Республіці Крим.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет