вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
09 липня 2012 р. Справа №2а-6123/12/0170/29
Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая»
про стягнення суми заборгованості з податку на додану вартість.
Обставини справи: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» (далі відповідач) про стягнення з розрахункового рахунку суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 104100 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має несплачену заборгованість по зобов'язанням зі сплати до бюджету податку на додану вартість, який самостійно визначено та розраховано платником податку та узгоджено з податковим органом поданою податковою декларацією №9012573251 від 19.03.2012 року, розмір якої станом на час звернення до суду із позовом становить 104100 грн.
Представник позивача Джемілова А.Н. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача Пімшин С.М. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» з 20 квітня 2012 року перераховано на оплату податку на додану вартість 237000 грн., що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями, у зв'язку з чим вважав позовні вимоги необґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» є юридичною особою, яка зареєстрована 27 червня 1995 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №571275 (а.с.21).
Відповідач зареєстрований у якості платника податків у Державній податковій інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, про що свідчить, лист заступника начальника ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим ДПС від 21 березня 2012 року №278/09-1/18-00 (а.с.20) та є платником податку на додану вартість.
Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків та зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що відповідачем 19 березня 2012 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9012573251 за лютий 2012 року, в якій відповідачем задекларовано суму податкових зобов'язань в розмірі 104100 гривень (а.с.9-11).
Згідно пункту 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Твердження представника відповідача про те, що сума податку на додану вартість, яку просить стягнути у даному позові позивач, оплачена у повному обсязі, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями, суд вважає безпідставним з наступних підстав.
Відповідно до пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З матеріалів справи вбачається, та проти чого не заперечував представник відповідача, що станом на 19 квітня 2012 року загальна сума податкового боргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» перед державою складала 2254478,22 грн.
Таким чином, направлені з 20 квітня 2012 року відповідачем кошти на оплату податку на додану вартість на загальну суму 237000 грн. відповідно до платіжних доручень (а.с.59-67), були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, який виник до боргу з податку на додану вартість у сумі 104100 грн., нарахованого з декларації №9012573251 за лютий 2012 року, який підлягав сплаті до 30 березня 2012 року.
За таких обставин, узгоджена відповідачем сума податку на додану вартість в розмірі 104100 гривень у встановлений законом строк не сплачена.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу.
Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що 19 квітня 2012 року позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу №1/1 на загальну суму податкового боргу в розмірі 2254478,22 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 20 квітня 2012 року (а.с.12).
Приймаючи до уваги, що податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 104100 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» (а.с.18,19), зазначеного податкового боргу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09 липня 2012 року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 12 липня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» №26006327913001 відкритому у «Приватбанк» м. Сімферополь МФО 384436, №26007704113002 відкритому у «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві МФО 380805 суму податкової заборгованості з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 104100 (сто чотири тисячі сто) гривень у дохід державного бюджету України на р/р №31112029700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет