номер провадження справи 10/79/12
Запорізької області
20.11.12 Справа № 5009/3382/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат", 01054, м. Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІТС", 69114, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 79 000 грн. 00 коп.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача -Маршавіна І. О., на підставі довіреності № 4/12 від 23.04.2012 р.;
від відповідача -Копійко А. А., на підставі довіреності № 9 від 09.10.2012 р.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат " про стягнення 79 000 грн. 00 коп.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 06.09.2012р., справу 5009/3382/12 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 07.09.2012р. порушено провадження у справі № 10/79/12, її розгляд призначено на 15.10.2012р.
В судовому засіданні 15.10.2012 р. представником позивача булла надана до суду заява про вжитя заходів забезпечення позову. Суд заяву відхилив, у зв'язку з необґрунтованістю. Судом була оголошена перерва до 12.11.12р. та за клопотання сторін продовжено розгляд справи на 15 днів, до 21.11.12р.
В судове засідання 12.11.12р. представник позивача не з'явився. Причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.
Враховуючи неявку представника позивача, необхідність надання додаткових документів, розгляд справи було відкладено на 20.11.2012р. о 11-30.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позові.
20.11.2012 р. відповідач в судове засідання надав до суду письмові пояснення. Проти позову заперечує.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між ТОВ «Торсат»та ТОВ «КІТС»укладені наступні договори:
- договір № 1023 - пк про надання прав на ретрансляцію телевізійних программ каналу «Первый канал. Всемирная сеть»від 01.04.2011 року (далі за текстом - «Договір № 1023 - пк»),
- договір №1023-Р-Ф-М про надання прав на ретрансляцію телевізійних программ каналу «РТР-Планета», «Еnter-фільм», «Піксель»(далі за текстом - «Договір №1023 - Р-Ф-М») від 01.04.2011 року,
- договір №1023-ДТК про надання прав на ретрансляцію телевізійних программ каналу «Дом кино», «Карусель», «Телекафе»(далі за текстом - «Договір №1023-ДТК») від 01.01.2011 року,
- договір №1023-ФТ про надання прав на ретрансляцію телевізійних программ каналу «Fаshіоп ТV»(далі за текстом - «Договір №1023 - ФТ») від 01.01.2011 року,
- договір №1023-МП про надання прав на ретрансляцію телевізійних программ каналу «Моя Планета»(далі за текстом - «Договір №1023 - МП») від 01.01.2011 року,
надалі разом за текстом - «Договори», які діють до 31 грудня 2014 року.
Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обоє 'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1.1. укладених Договорів позивач надавав відповідачу невиключне право на ретрансляцію зазначених телевізійних каналів в цифровому форматі мовлення МРЕG-2 в мережі кабельного телебачення відповідача на території міста Запоріжжя.
Відповідно до пункту 3.9. зазначених Договорів відповідач зобов'язується щомісячно не пізніше 5 числа місяця наступного за звітнім надавати позивачу звіти по формі, що передбачена в Додатку №1 до Договорів. Також, Договорами передбачено обов'язковість направлення відповідачем позивачу звіту факсимільним зв'язком та оригінал звіту поштою.
Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов 'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема сплата неустойки (штрафу).
Протягом дії Договорів відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань по наданню позивачу відповідних звітів передбачених пунктом 3.9. Договорів і Додатком №1 до Договорів №1023-пк, Договору №1023-Р-Ф-М, Договору №1023-ДТК, Договору №1023-ФТ, Договору №1023-МП, в зв'язку з чим порушив умови договорів.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов 'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов 'язання.
Відповідно до ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визнано, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В разі порушення пункту 3.9. Договорів, та ненадання відповідачем звітів Позивачу, пунктом 7.4. Договорів, передбачено наступна відповідальність: «В разі порушення Оператором (Відповідачем) умов пункту 3.9. Договору, Оператор (Відповідач) несе відповідальність у вигляді виплати неустойки (штрафу) із розрахунку 1 000,00 гривень (одна тисяча гривень) за кожний випадок такого порушення.»
Як вважає позивач, Відповідач не надавав позивачу звіти за наступні періоди по нижчезазначеним Договорам:
1. По Договору №1023-пк Відповідач не надав звіти за період з 01.04.2011 року
по 01.06.2012 року, що складає 14 календарних місяців, та відповідна сума неустойка (штрафу) складає 14 000 гривень (чотирнадцять тисяч гривень);
2. По Договору №1023-ДТК відповідач не надав звіти за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 17 календарних місяців, та відповідна сума неустойка (штрафу) складає 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень);
3. По Договору №1023-ФТ відповідач не надав звіти за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 17 календарних місяців, та відповідна сума неустойка (штрафу) складає 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень);
4. По Договору №1023-Р-Ф-М відповідач не надав звіти за період з 01.04.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 14 календарних місяців, та відповідна сума неустойка (штрафу) складає 14 000 гривень (чотирнадцять тисяч гривень);
5. По Договору №1023-МП відповідач не надав звіти за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 17 календарних місяців, та відповідна сума неустойка (штрафу) складає 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень).
Загальна сума штрафних санкцій за зазначеними Договорами склала 79 000 гривень (сімдесят дев'ять тисяч гривень).
Позивачем було направлено відповідачу лист №145/04 від 25.04.2012 року, лист №146/04 від 25.04.2012 року, лист №147/04 від 25.04.2012 року, лист №148/04 від 25.04.2012 року, лист №149/04 від 25.04.2012 року, якими відповідача було повідомлено про невиконання зобов'язання та, таким чином, грубе порушення договору. Повідомлялося про відповідальність, яку несе відповідач та виставлено штраф за порушення зобов'язання по кожному договору. Позивач вимагав виплатити штраф протягом 10 робочих днів та виконати зобов'язання по Договорам і надати звіт про реальну кількість абонентів по формі передбаченої в Додатку №1 до Договору.
На зазначені листи Відповідач не відреагував. Також позивач вказує, що відповідач не надав звітів про кількість абонентів та не сплатив штраф, виставлений позивачем.
31 липня 2012 року позивач повторно направив листи №389/07, №390/07, №391/07, №392/07 повідомляючи, що відповідач не зважаючи на попередження Позивача продовжує порушувати свої зобов'язання по Договорам. Також позивач вимогав надати звіти про кількість абонентів та сплатити штраф протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату штрафа.
З вище викладеного позивач вважає вимоги про сплату відповідачем неустойки (штрафу) в розмірі 79 000 гривень правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд відмовляє в задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІТС" про стягнення неустойки в сумі 79 000 грн. 00 коп., за договорами про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналів, виходячі з наступного:
За Договорами № №1023-пк, 1023-Р-Ф-М від 01.04.2011 року; № № 1023-ДТК, 1023-ФТ, 1023-МП від 01.01.2011 року свої обов'язки відповідач виконував належним чином.
Так, відповідно до п. 3.9 умов вказаних Договорів (далі цитата) «Способом предоставления ежемесячных отчетов является обязательное направление Оператором отчетов Предприятию с помощью факсимильной связи и почтового отправления».
На виконання зазначеної умови Договорів ТОВ «КІТС»надало довіреність Веселовій О.Є. на здійснення вказаних дій.
Протягом дії Договорів уповноважена особа ТОВ «КІТС»(Веселова О.Є.) від імені останнього подавала ТОВ «Торсат»факсимільним зв'язком за реквізитами, зазначеними у договорі, звіти. В свою чергу останнє мало можливість щомісяця формувати для ТОВ «КІТС»рахунки на оплату послуг, а також підтверджувало, що претензій з приводу належного виконання ТОВ «КІТС»обов'язків за Договорами не має.
Згідно Цивільного кодексу України неустойка є способом забезпечення належного виконання зобов'язань (параграф 2 глави 49).
Претензій щодо неналежного виконання умов договору у ТОВ «Торсат»не виникало, що доводиться актами наданих послуг (виконаних робіт).
Відтак, ствердження ТОВ «Торсат»про необхідність примусового застосовування заходів забезпечення виконання зобов'язань є безпідставними.
Претензії ТОВ «Торсат»№№ 145/04, 146/04, 147/04, 148/04, 149/04 від 25.04.2012р. були відкликані останнім листами №№ 325/06, 326/06, 327/06, 328/06, 329/06 від 05.06.2012 р.
Згідно ч. З ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Натомість позивач не навів жодних обгрунтувань щодо порушення його прав і законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, а також не послався на зазначені обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГКУ якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Натомість, позивач не навів жодних обґрунтувань щодо завдання йому будь-яких збитків і навіть не послався на такі обставини.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
Так в разі порушення пункту 3.9 Договорів, а саме за ненадання відповідачем звітів позивачу, пунктом 7.4. Договорів встановлена наступна відповідальність (далі цитата) «7.4. В случае нарушения Оператором условий пункта 3.9 Договори, Оператор несет ответственность в виде виплати неустойки (штраф) из расчета 1 000,00 гривен (тисяча гривен 00 копеек) за каждий такого случай нарушения»
Згідно виставлених позивачем та оплачених відповідачем рахунків винагорода по кожному із Договорів за наданні позивачем права на ретрансляцію програм за кожний місяць дії Договорів становила наступний розмір:
Договір №1023-пк від 01.04.2011 року - 190,00 грн. на місяць
Договір № 1023-Р-Ф-М від 01.04.2011 року - 345,00 грн. на місяць
Договір № 1023 -ДТК від 01.01.2011 року - 845,00 грн. на місяць
Договір № 1023-ФТ від 01.01.2011 року - 110,00 грн. на місяць
Договір № 1023-МП від 01.01.2011 року - 450 грн. на місяць
Виходячи з вище зазначеного розмір щомісячних штрафних санкцій явно більший за розмір щомісячних платежів за Договорами, що не відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Аналогічна норма міститься в ч. З ст. 551 Цивільного кодексу України.
Окремо слід зазначити, що протягом дії договору у позивача не виникало питань щодо неналежного виконання відповідачем його умов, про що свідчать його записи у актах виконаних робіт. Такі питання позивач поставив лише після припинення договірних відносин із відповідачем.
Відповідно до ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. З ст.232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
По-перше: Позов не містить жодних посилань на порушення Відповідачем будь-яких прав чи законних інтересів позивача, а також доказів на яких такі звинувачення можуть ґрунтуватися (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається).
По-друге: Протягом дії договорів в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) Позивач зазначав, що (далі цитата): «.. Сторони виконали свої обов'язки, передбачені в договорі. Претензій та зауважень по виконанню умов Договору сторони не мають».
Вказаний запис свідчить, що права чи законні інтереси позивача не порушувались.
Зазначені вище акти є невід'ємною частиною документування виконання господарських зобов'язань між сторонами передбачених Договорами.
Відповідно до ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Так в позовній заяві позивач вимагає стягнути з відповідача неустойку за не надання звітів за наступні періоди по нижчезазначеним договорам:
- договір № 1023-пк від 01.04.2011 року за період з 01.04.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 14 календарних місяців;
- договір № 1023 Р-Ф-М від 01.04.2011 року за період з 01.04.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 14 календарних місяців;
- договір № 1023-ДТК від 01.01.2011 року за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 17 календарних місяців;
- договір № 1023-ФТ від 01.01.2011 року за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, що складає 17 календарних місяців;
- договір № 1023-МП від 01.01.2011 року за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012
року, що складає 17 календарних місяців.
Але позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення неустойки з відповідача 28.08.2012 року, таким чином враховуючи спеціальний строк позовної давності в один рік, вимоги позивача обмежуються даним строком позовної давності, тобто період за який може бути стягнута неустойка становить 12 місяців з дати звернення з позовною заявою до суду.
Виходячи із вищевикладеного та положень п. 3.9 Договорів згідно яких відповідач зобов'язується щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім надавати позивачу звіти по формі, що передбачена в Додатку № 1 до Договорів, періодом стягнення може бути періодом з 05 вересня 2011 року по 05 серпня 2012 року, а враховуючи що позивач у свої позовній заяві просить стягнути неустойку по кожному із Договорів по 01.06.2012 рік, а також те що всі Договори були достроково розірвані з 01.07.2012 року, то позовні вимоги позивача обмежуються до періоду з 05 вересня 2011 року по 05 травня 2012 року, що становить вісім календарних місяців по кожному із Договорів, по якому позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Торсат»про стягнення неустойки не підлягають задоволенню
Письмові заперечення позивача, суд до уваги не приймає, так як вважає їх необґрунтованими та недоказаними, тому в позові йому відмовляє.
Судові витрати покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" доТовариства з обмеженою відповідальністю "КІТС" відмовити.
Суддя Алейникова Т.Г.
Рішення підписане 23.11.2012 р.