Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" листопада 2012 р. Справа № 8/5007/1160/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від позивача: Котвицька О.Г. - дов. від 07.08.12р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (м.Житомир)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)
про стягнення 254604,18 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог)
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 295574,57 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №1743 від 23.04.12р., з яких 233094,45 грн. - сума основного боргу, 737,98 грн. - 3% річних, 58052,22 грн. - штраф та 3689,92 грн. - пеня.
08.11.12р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №434, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 254604,18 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 192094,68 грн. - сума основного боргу, 3714,40 грн. - пеня, 58052,22 грн. - штраф та 742,88 грн. - 3% річних.
Суд у відповідності до ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 192094,68 грн. В частині збільшення розміру пені та 3% річних суд відхиляє дану заяву, оскільки позивачем не дотримано порядку визначено ст. 22 ГПК України щодо збільшення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді предметом розгляду є стягнення 192094,68 грн. основного боргу, 58052,22 грн. штрафу, 3689,92 грн. пені та 737,98 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення 171968,37 грн. основного боргу, 58052,22 грн. штрафу, 3689,92 грн. пені та 737,98 грн. 3% річних, оскільки пояснив, що відповідач частину суми основного боргу в розмірі 20126,31 грн. сплатив позивачеві після порушення провадження у справі. В підтвердження надав копії фіскальних чеків. Просив суд припинити провадження у справі в цій частині за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №1743 від 23.04.12р., розрахунки суми боргу, видаткові накладні, акти звірки взаємних розрахунків, заяву про зменшення розміру позовних вимог, фіскальні чеки, довідки, статут, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
23.04.12р. між сторонами був укладений договір поставки №1743 (а.с.6. т.1), відповідно до умов якого позивач (постачальник) на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується передати, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Товар передається партіями (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору, асортимент та кількість кожної партії товару визначається в заявці на поставку товару, яка надається покупцем постачальнику і яка з ним узгоджується.
Кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у видаткових накладних постачальника (п.2.2 договору).
Пунктом 3.1 даного договору сторони визначили, що покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника не пізніше 31 календарних днів з моменту прийомки товару.
На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар, що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 14-173, т.1).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 192094,68 грн., яку позивач і просив суд стягнути в заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві частину суми боргу в розмірі 20126,31 грн., що підтверджується фіскальними чеками.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 20126,31 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, суд задовольняє позов в частині стягнення 171968,37 грн. основного боргу (192094,68 грн. - 20126,31 грн.), з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №1743 від 23.04.12р.
Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.
Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 171968,37 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 737,98 грн. 3% річних, 3689,92 грн. пені та 58052,22 грн. штрафу.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно п.6.3 договору, при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% від суми неоплаченого товару. Загальна сума пені та штрафу розраховується за весь період прострочення.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних, пеня та штраф нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 737,98 грн. 3% річних, 3689,92 грн. пені та 58052,22 грн. штрафу.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Разом з тим, відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 171968,37 грн. основного боргу, 737,98 грн. 3% річних, 3689,92 грн. пені та 58052,22 грн. штрафу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 20126,31 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду і частину суми основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Полісся - Продукт", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298
- 171968,37 грн. - основного боргу;
- 3689,92 грн. - пені;
- 58052,22 грн. - штрафу;
- 737,98 грн. - 3% річних;
- 5091,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20126,31 грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання:27/11/12
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)