"21" листопада 2012 р. Справа № 4/500
21 листопада 2012 року Справа № 4/500
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення господарського суду м. Києва від 2 лютого 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року у справі № 4/500 за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до державного закладу "Державна екологічна академія післядипломної освіти і управління", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, -Головного контрольно-ревізійного управління України, про стягнення суми, -
У жовтні 2011 року Міністерство екології та природних ресурсів України звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до державного закладу "Державна екологічна академія післядипломної освіти і управління" про стягнення 21318,02 грн. матеріальної шкоди.
Рішенням господарського суду м. Києва від 2 лютого 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, сторонами у справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 4/119/10/1 від 15 грудня 2010 року, відповідно до умов якого учасник зобов'язується у 2010 році надати замовнику послуги з дослідження та розробки в галузі біологічних наук НДР "Наукове обґрунтування та розроблення системи екологічних індикаторів на основі рекомендацій ЄЕК ООН для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інформування громадськості".
Ціна договору становить 180000 грн. (п. 3.1).
На виконання умов договору сторонами підписаний акт № 1 здавання-приймання науково-технічної продукції, згідно якого наукова робота виконана відповідачем та прийнята позивачем, а її фактична вартість склала 180000 грн.
Позивачем, з порушенням строків, встановлених п. 4.1 договору, сплачено відповідачу 180000 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 2009 по 2010 роки та I півріччя 2011 року, в результаті якої складений акт № 07-22/41 від 21 вересня 2011 року.
З метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків між сторонами у справі, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку проведено зустрічну звірку, в ході якої встановлено, що на створення НТП до калькуляції кошторисної вартості робіт виконавцем зайво включені витрати на заробітну плату науковим співробітникам внаслідок завищення кількості людино-місяців в розрахунку витрат за статтею "Витрати на оплату праці", в обсягах, що перевищують фактично відпрацьовані людино-місяці по виконанню зазначеної роботи, оскільки робота виконувалась з моменту підписання договору, як це передбачено умовами договору.
Головне контрольно-ревізійне управління України вважає, що зазначене є порушенням вимог пп. 1 п. 10, п. 13, п. 28, п. 31 Типового положення з планування, обліку та калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 20 липня 1996 року (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 21318,02 грн.
Підставою заявлених позовних вимог є результати проведеної перевірки, а також те, що, на думку позивача, допущене порушення призвело до завдання спеціальному фонду держбюджету матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 21318,02 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, виходив з того, що позивачем не доведений факт вчинення відповідачем правопорушення та завдання збитків на суму 21318,02 грн., оскільки:
- свої зобов'язання за договором сторони виконали в повному обсязі, претензій щодо невиконання чи неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачем не заявлено, про що свідчить акт № 1 здавання-приймання науково-технічної продукції на послуги з дослідження та розробки в галузі біологічних наук НДР, підписаний позивачем без жодних зауважень щодо обсягів виконаних відповідачем робіт та їх вартості;
- вартість послуг за договором може бути зменшена лише за взаємною згодою сторін, проте, доказів зміни умов договору та укладення додаткових угод до договору сторонами не надано;
- доказів визнання акту № 1 здавання-приймання науково-технічної продукції недійсним, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору при визначенні вартості робіт, позивачем не надано.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.
Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 2 лютого 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року у справі № 4/500 -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко