"19" листопада 2012 р. Справа № 5002-5/1487-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.,
суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Остапенко В.В.
від відповідача: не з'явився
прокурора: Кривоклуб Т.В.
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р.
у справі № 5002-5/1487-2012 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України
Військової частини А 2157
до Приватного підприємства "Артек-Союз"
про стягнення 32 009 грн. 89 коп.
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Військової частини А2157 до Приватного підприємства "Артек-Союз", в якій просив суд стягнути з відповідача на користь Держави в особі Міністерства оборони, а саме його структурного підрозділу - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, заборгованість за договором на використання електроенергії від 13 травня 2010 року №34/10э, в сумі 32009,89 грн., в тому числі: заборгованість за використану електричну енергію в розмірі 31189,19 грн., пеню в розмірі 533,70 грн., 3% річних в розмірі 287,25 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012р. (суддя Гаврилюк М.П.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. (судді: Рибіна С.А., Голик В.С., Плут В.М.), позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Держави в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, заборгованість у сумі 32009,89 грн., в тому числі: заборгованість за використану електричну енергію в розмірі 31189,19 грн., пеню в розмірі 533,70 грн., 3% річних в розмірі 287,25 грн., вирішено питання щодо судового збору.
Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Приватне підприємство "Артек-Союз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обгрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що господарськими судами не було враховано, що у Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України відсутня ліцензія на поставку електричної енергії, у зв'язку з чим позивач не може бути постачальником електричної енергії, а тому не міг укладати договір №34/10э від 13.05.2010, відтак даний договір є недійсним.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Господарськими судами встановлено:
13 травня 2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України (платник за договором), Приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач за договором) та Військовою частиною А2157 (споживач за договором) був укладений договір про використання електроенергії № 34/10э, згідно умов якого споживач одержує електричну енергію від Сакського РЕМ відповідно до договору №342 від 12.03.2004, а субспоживач частково використовує електроенергію на своїх об'єктах, а саме: їдальні військового містечка №1 загальною площею 145,9 кв.м. (далі -Договір).
Розділом 1 Договору сторони визначили порядок нарахування та сплати відповідачем використаної енергії.
Згідно пункта 6.7 Договору за порушення строків оплати за спожиту електроенергію субспоживач сплачує платнику заборгованість у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє субспоживача від виконання договірних зобов'язань.
Господарськими судами встановлено, що у період з квітня 2011року по березень 2012 року відповідач користувався електричною енергією, однак виставлені рахунки на суму 31189,29 грн. не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у вказаному розмірі. Разом з тим, господарськими судами не встановлено, що відповідач укладав договір з енергопостачальною організацією на постачання електричної енергії у вищезазначене приміщення і якій би сплачував вартість отриманої електроенергії.
На вказану заборгованість позивачем були нараховані пеня в розмірі 533,70 грн., 3% річних в розмірі 287,25 грн., розрахунок яких визнаний судами правильним.
За приписами частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.
Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов.
Щодо посилання скаржника на те, що договір №34/10э від 13.05.2010 є недійсним, то судова колегія касаційної інстанції відхиляє ці доводи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Господарськими судами не встановлено, що названий договір визнаний недійсним в установленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржених судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Артек-Союз" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у справі № 5002-5/1487-2012 -без змін.
Головуючий суддя Карабань В.Я.
Суддя Жаботина Г.В.
Суддя Ковтонюк Л.В.