Справа №1805/7255/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда
Номер провадження 10/1890/411/12 Суддя-доповідач - Матус
Категорія -
22 листопада 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Матуса В. В.,
суддів - Демченка М. О., Забари І. К.,
з участю прокурора - Авєріної О.М.
скаржника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відбуває покарання призначене за вироком Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року за ч. 3 ст. 187, ст. 15 ч. 2, ст. 194 ч. 2, ст. 185 ч. 3 ст. 70, ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією майна,
на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 жовтня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на рішення та бездіяльність прокурора Сумської області Білоконя Р.В. від 17 квітня 2012 року за № 09/1-2364.
ОСОБА_2 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на лист-повідомлення прокурора Сумської області Білоконя Р.В. від 17 квітня 2012 року за № 09/1-2364, в якій просив скасувати вищевказаний лист-повідомлення та зобов'язати прокуратуру Сумської області провести слідчі дії і прийняти мотивоване рішення по названих ним фактах про вчинення працівниками правоохоронних органів фальсифікації доказів у кримінальній справі щодо нього та про проведення по зазначеній кримінальній справі незаконних слідчих дій.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30 жовтня 2012 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
ОСОБА_2 у поданій апеляції просить дану постанову суду скасувати, як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд першої інстанції в порушення норм міжнародного права, Конституції України, вимог кримінально-процесуального закону розглянув його скаргу однобічно, порушивши при цьому його право на захист, відмовивши йому в користуванні послугами захисника.
Вислухавши доповідь судді, скаржника ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, прокурора про відсутність підстав для скасування постанови суду, провівши судові дебати, виконавши вимоги ст. 318 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Колегія суддів вбачає такими, що заслуговують на увагу доводи автора апеляції про порушення судом його права на захист.
Відповідно до положень ч.2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу, як гарантовану можливість людини одержати юридичні ( правові ) послуги.
Крім того, пунктом 1 статті 6 у поєднанні з пунктом 3 (с) цієї ж статті Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або - якщо він не має достатніх коштів для оплати правової допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 подав свою скаргу як засуджений, який, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, фактично позбавлений можливості самостійно запросити захисника на власний розсуд за відсутності коштів для оплати його послуг.
Не зважаючи на вищевказане, суд першої інстанції розглянув скаргу засудженого ОСОБА_2 без участі захисника, не вирішивши при цьому клопотання скаржника про надання йому можливості скористатися послугами адвоката ( а.с.55 ).
Тобто, судом фактично відмовлено засудженому в реалізації його права скористатися ефективним засобом правового захисту стосовно його скарги і не прийнято належних дієвих мір по залученню до участі у справі захисника.
За таких обставин, в контексті вищезазначених вимог міжнародного і національного права, відмова суду засудженому ОСОБА_2 у доступі до адвоката є очевидним порушенням права засудженого на захист, а тому відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 370 КПК України, постанова суду першої інстанції у даній справі є незаконною і підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Що стосується решти доводів апеляції ОСОБА_2, то з огляду на підстави скасування постанови суду першої інстанції, ці доводи підлягають дослідженню і оцінці під час нового судового розгляду справи.
Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 377 КПК України ( в редакції 1960 р. ), колегія судів -
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 жовтня 2012 року, якою залишено без задоволення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність та рішення прокурора Сумської області Білоконя Р.В. від 17 квітня 2012 року за № 09/1-2364 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той самий суд в іншому складі.
Матус В. В. Демченко М. О. Забара І. К.