Справа № 2-а-857/12
2609/21704/12
24 жовтня 2012 року суддя Солом'янський районний суд міста Києва Макуха А.А. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він проходив службу в Збройних Силах України. В жовтні 2010 року наказом Міністра оборони України № 769 позивача було звільнено з посади начальника загального відділу Управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних Сил України, а з 20 жовтня 2010 року його було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, в зв'язку з чим він був взятий на пенсійний облік 21.10.2010 року. При цьому, відповідачем було розраховано йому пенсію з врахуванням положень п. «а»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та п. «а»ч. 1 ст. 13 даного Закону, тобто в розмірі 50% від суми грошового забезпечення. Також позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при визначенні розміру його пенсії керувалось Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», відповідно до п. 7 якої визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення як оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням. Щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці підряд перед звільненням.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п. 4 п. 29 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»визнані неконституційними, позивач просив позов задовольнити та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії на підставі ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед його звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, яка діяла на момент належної виплати, починаючи з 14 березня 2012 року.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в своїх запереченнях надісланих на адресу суду позов не визнав, мотивуючи його безпідставністю, необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, проходив службу в Збройних Силах України, вислуга років складає 20 років. 14 жовтня 2010 року наказом Міністра оборони України № 769 його було звільнено з військової служби. На пенсійний облік ОСОБА_2 був поставлений 21 жовтня 2010 року.
На час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою в Міністерстві оборони України складав 5846,81 грн. та включав у себе наступні окремі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдані, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, премія.
Позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено пенсію на підставі п. 4 п. 29 розділу II якого були внесені зміни до ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393», а саме враховано розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю), а не за останньою штатною посадою перед звільненням, що значно знижує розмір його пенсії.
Позивач звертався з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок йому пенсії з врахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, але листом від 19 липня 2011 року № 20196/12/П-3314 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило, з посиланням на те, що підстави для перерахунки відсутні.
З таким висновком відповідача про призначення позивачу пенсії з врахуванням середньомісячного розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю), суд погодитись не може з наступних підстав.
Дійсно ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-IV було визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу призначило пенсію на підставі ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в редакції п. 4 п. 29 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким були внесені зміни до ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393»встановлено, що для осіб, які звільнені зі служби середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні 24 фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) на кількість таких місяців.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) - визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1. пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6. 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту З розділу III «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(107-17).
Тобто даним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним п. 29 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу 111 «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(107-17), яким були внесені зміни до ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме «у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
За таких підстав, коли пенсія Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначалась позивачу 4 листопада 2010 року, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, то Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було керуватися ч. З ст. 43 Закону України «І Іро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка діяла до внесення змін в дану статтю Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(107-17), а саме, пенсія позивачу повинна обчислюватися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім -своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї дії (бездіяльності).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 , п. 4 п. 29 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених * військової служби та деяких інших осіб»та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 та ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 КАС України, суд.
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_2 пенсії, ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед його звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, що діяли на момент належної виплати з 14 березня 2012 року з виплатою недоплаченої різниці та з врахуванням раніше виплачених сум.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційної адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.А. Макуха