Справа № 1/2024/348/2012 Головуючий 1 інстанції Клименко А.І.
Провадження №11/2090/2591/2012 Доповідач Ємець О.П.
Категорія: ч.1 ст.122 КК України
13 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді Ємця О.П.,
суддів Бикової Л.П., Чопенко Я.В.
за участю прокурора Кочетова В.Ю.
потерпілого ОСОБА_1
захисника - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за апеляціями прокурора який приймав участь у суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2012 року,-
Згідно даного вироку:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, не працюючий, раніше судимий: 14 грудня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 215-3, 69, 75, 104 КК України до п'яти років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки. Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним та засуджений за ч.1 ст. 122 КК України до двох років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виправній установі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане покарання призначене вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2009 року та остаточно визначено покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виправній установі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 постановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання тобто з 27 квітня 2012 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд із постійного місця проживання змінено на утримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі, взявши його під варту у залі суду.
Відповідно до вироку, 25 квітня 2011 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля будинку АДРЕСА_2 в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з малознайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень, навмисно наніс удар кулаком в обличчя останньому в результаті чого спричинив ОСОБА_1 двосторонній перелом нижньої щелепи в області її суглобових відростків, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Справа розглянута судом в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.
На вирок подані апеляції:
Прокурор в своїй апеляції зі зміненими доводами, вважає, що даний вирок підлягає скасуванню в зв'язку з суттєвим порушенням норм кримінально -процесуального закону. Виходячи з того, що підсудний визнав себе винним повністю, судом були роз'яснені положення ст. 299 КПК України, але з протоколу судового розгляду від 27.04.2012 року не зрозуміло, які саме положення зазначеної статті роз'яснено підсудному, чи зрозумілі йому дані положення та чи добровільна його позиція. Також із протоколу судового засідання видно, що при розгляді даної кримінальної справи був присутній потерпілий ОСОБА_1, однак в порушення вимог ст. 318 КПК України, суд не надав йому можливості виступити в судових дебатах. Вищезазначене дає змогу зробити висновок про суттєве порушення судом вимоги ст. 370 КПК України, що перешкодило повно та об'єктивно розглянути дану кримінальну справу.
Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції просить переглянути його справу та направити на нове досудове слідство або винести йому справедливе покарання з урахуванням неправомірних дій потерпілих. Посилається на те, що суд не в повній мірі дав оцінку показанням свідків, не врахував ті обставини, що засуджений добровільно відшкодував матеріальну і моральну шкоду потерпілому ОСОБА_1, а також те, що засуджений має двох неповнолітніх дітей, батьків інвалідів та й сам він є постраждалим від Чорнобильської катастрофи. На обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
В апеляції захисника ОСОБА_2 міститься прохання переглянути справу за обвинуваченням ОСОБА_3 та направити її на досудове слідство або винести ОСОБА_3 справедливе покарання з урахуванням його дій та неправомірних дій потерпілих.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію зі зміненими доводами, потерпілого ОСОБА_1, який вважав, що вирок повинен бути скасований, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та не заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає за можливе задовольнити апеляцію прокурора повністю, апеляції засудженого та його захисника задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
За даними протоколу судового засідання( а.с. 174 -175), сторони погодилися на скорочений порядок дослідження доказів у справі, оскільки засуджений визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому дій та погодився давати показання.
Проте, як вбачається з пояснень засудженого, наведених в протоколі судового засідання, не було встановлено тих обставин вчинення ОСОБА_3 злочину, які наведені в мотивувальній частині вироку.
Застосувавши вищезазначену статтю суд, фактично не з'ясував чи зрозумілі підсудному данні положення та чи добровільна його позиція. Суд повинен був в даному випадку діяти у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 299 КПК України.
Крім того, в порушення вимог ст. 333 КПК України, суд у вступній частині вироку не вказав про присутність у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 який є учасником процесу, не з'ясував його думку, щодо можливості розгляду кримінальної справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України та не надав йому можливості виступу в судових дебатах, що є порушенням вимог ст. 318 КПК України.
Так як судом були істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування вироку як незаконного, то колегія суддів вважає за необхідне вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого потрібно належним чином виконати вимоги кримінально-процесуального закону, перевірити інші доводи наведені в апеляціях, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора із змінами задовольнити, апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3 -скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.
Головуючий:
судді: