Справа №1490/5402/12 23.11.2012 23.11.2012 23.11.2012
Провадження № 10/1490/369/12 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: запобіжний захід суддя: Чернієнко С.А.
Доповідач апеляційного суду
суддя: Губа О.О.
23 листопада 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Рудяка А.В., Губи О.О.
за участю прокурора: Бабенка Н.М.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали з питань обрання запобіжного заходу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2012 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з загальною середньою освітою, непрацюючої, проживаючої по АДРЕСА_2, раніше судимої 16.01.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст.321 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яка підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
- обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Згідно подання слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Шаманського Д.А., погодженого з прокурором Центрального району м. Миколаєва, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 19 вересня 2012 року о 10 годині 47 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 незаконно збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій вагою 0,119 грама, отримавши за це від останнього 100 грн., а також у тому, що 13 листопада 2012 року о 14 год. 05 хв. знаходячись в районі будинку № 55 по вул. Будьонного в м. Миколаєві, незаконно збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій вагою 0,136 грама, отримавши за це від останнього 100 грн.
Обґрунтовуючи подання, слідчий посилається на те, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, раніше судима до 5 років позбавлення волі за вчинення аналогічних злочинів, ніде не працює, знаходячись на волі продовжує злочинну діяльність, в зв'язку з чим може ухилитися від слідства та суду, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
13 листопада 2012 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2 була затримана у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчинені вказаного злочину.
Суд першої інстанції, обираючи міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені з корисливих мотивів тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, ніде не працює, раніше судима за збут наркотичних засобів і знову обґрунтовано підозрюється у їх збуті за грошову винагороду. Тому суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, знаходячись на волі не маючи достатніх коштів для забезпечення свого життя може продовжити злочинну діяльність, а саме незаконний збут наркотичних засобів і будь-який інший запобіжний захід не забезпечить попередження вчинення нею таких злочинів.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду змінити, обравши ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Стверджує, що слідчим СВ Центрального РВ ММУ УМВС України не було надано доказів суду щодо обрання ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як застава і це може перешкодити встановленню істини по справі, а також сприяти продовженню злочинної діяльності, ухилитися від органів досудового слідства.
Посилається на те, що судом не було враховано ряд обставин, а саме те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, вдова.
Вказує, що суд в порушення вимог п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» у постанові не навів обставин, які б вказували на необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора Бабенко Н.М. про законність і обґрунтованість постанови, колегія суддів прийшла до наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 16.01.2012 року була засуджена Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України до 5 років позбавлення волі і даний вирок набрав чинності.
Також матеріали кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого аналогічного злочину (ст. 307 ч. 2 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Судом при вирішенні подання слідчого щодо ОСОБА_2 були враховані дані, які характеризують підозрювану, а також і ті обставини, на які захисник посилається в апеляції.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 є вдовою, має постійне місце проживання та неповнолітню дитину не дає підстав вважати, що перебуваючи на волі вона не буде продовжувати злочину діяльність.
Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів вважає, що належну поведінку підозрюваної може забезпечити лише міра запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки подальша поведінка ОСОБА_2, яка знаходилась на волі після проголошення вказаного вироку, свідчить про те, що вона продовжує злочинну діяльність.
Таким чином, суд при розгляді подання слідчого щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_2 міри запобіжного заходу, виконав вимоги ст. ст. 148, 150, 155 КПК України., тому немає підстав вважати рішення суду першої інстанції невмотивованим, як стверджує захисник.
Твердження апелянта, що слідчим СВ Центрального РВ ММУ УМВС України не було надано доказів суду щодо обрання ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як застава і це може перешкодити встановленню істини по справі, ухиленню від органів досудового слідства, продовженню злочинної діяльності, то колегія суддів не вбачає підстав щодо обрання іншого запобіжного заходу, оскільки це питання судом першої інстанції не вирішувалось під час розгляду подання слідчого та не ставилось в апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову
Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.11.2012 року про обрання відносно ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без зміни.
Головуючий:
Судді: