28.11.2012 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 1611/762/12
Справа № 2-1611/216/12
Рішення копія
Іменем України
23 листопада 2012 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі головуючого судді -Науменко Н.Д.
при секретарі -Дніпровській Т.О.
з участю позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
відповідача -ОСОБА_3
третьої особи -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Козельщині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи орган опіки і піклування Козельщинської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про встановлення способу участі у вихованні дитини, -
установив:
ОСОБА_1 звернувся до районного суду із позовом, в якому прохав усунути перешкоди у користуванні з донькою ОСОБА_6, яка після розлучення з ОСОБА_3 проживає з нею і визначити способи його участі у вихованні дитини у виді систематичних побачень з дитиною за місцем її проживання і за місцем проживання батька в місті Кременчуці, а також дозволити перебування дитини у батька за місцем його проживання на зимових і літніх канікулах. При цьому вказував, що
після розлучення з відповідачем він обмежений у можливості спілкуватися з дитиною, так як вона проживає з батьками дружини в АДРЕСА_1, де немає належних умов для лікування дитини,. яка має вади мовлення. Він надає достатню матеріальну допомогу на утримання дитини і бажає приймати участь у її вихованні і лікуванні без обмежень, які створила відповідач.
Позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримували і наполягали на його задоволенні, посилаючись на те, що батьки дитини мають рівні права на участь у її вихованні і батько дитини надати має більше можливостей для належного її лікування, а ОСОБА_5
Обмежує його право спілкуватися з дитиною.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково і погоджувалась на спілкування позивача з їх донькою за місцем проживання дитини, заперечувала проти можливості забирати дитину до місця проживання батька, так як дитина хворіє на психічне захворювання, дуже збуджена після розірвання шлюбу, так як налякана діями позивача, який при дитині побив її . Погоджувалась на зміну умов спілкування позивача з дитиною після покращення її стану здоров»я.
Представник органу опіки і піклування ОСОБА_4 показала суду, що орган опіки вирішував питання про місце перебування дитини за заявою батька і визначив його за місцем проживання бабусі і матері, так як з ними у неї найбільший контакт, особливо з бабусею ОСОБА_5. Дитина перебуває на обліку у лікарів психіатра і нефролога і проходить курс лікування, з нею займаються логопеди і результати лікування дали свої перші позитивні наслідки. За своєю хворобою дівчинка дуже збуджена, неврівноважена, настрої її змінюються миттєво, за розвитком мовлення досягла рівня 4 річної дитини. Зміна для неї місця проживання навіть на короткий час може негативно вплинути на стан здоров»я, а тому вважала, що спілкування з батьком їй необхідне, але поїздки за межі місця проживання, зміна обстановки навіть з батьком може позначитись на її здоров»ї, а тому не бажані.. Вважала, що позов необхідно задовольнити в частині побачень з батьком без обмежень, але без виїзду за межі місця проживання, так як це може зашкодити дитині.
Третя особа ОСОБА_5 позов визнала частково і показала суду, що її донька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 після розірвання шлюбу з позивачем проживають з нею в селі Василівка, де дитина відвідувала дитячий садок і пішла до школи. Причиною розірвання шлюбу між сторонами стало побиття позивачем її доньки у присутності дитини, а потім виселення їх із квартири. Дівчинка хворіє на психічне захворювання, з приводу якого лікується, не може себе обслуговувати, має вади мовлення. З дитиною займається логопед. Батько дитини приїжджає до неї дуже рідко і вона з ним не завжди охоче йде на контакт. Не заперечує, щоб він приїздив до дитини в любий час, але заперечує проти виїзду дитини з батьком до міста, так як вважає, що це може зашкодити дитині, настрої якої змінюються миттєво, і яка погодившись йти на побачення до батька, може через декілька хвилин повернутись додому. Вони контролюють її зайняття з логопедом, прийом ліків і невпевнені, що батько дотримуватиметься вимог лікарів і педагогів. Вважає, що за дитиною повинен здійснюватись постійний догляд, так як вона не може сама себе обслуговувати в силу захворювання.
Судом встановлено, що сторони з 16 листопада 2003року по 22 грудне 2011 року проживали сім»єю у зареєстрованому шлюбі і мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала з батьками в місті Кременчуці у квартирі позивача з його родиною, а після розірвання шлюбу разом з матір»ю переїхала на постійне проживання в АДРЕСА_1 до батьків матенрі. Місце проживання дитини з матір»ю визначене у рішенні Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.11.2011року ( аркуш 9,15,16).
Позивач звертався до Козельщинської районної адміністрації із заявою про визначення місця проживання дитини з метою звернення до суду з відповідним позовом і за висновком органу опіки і піклування таким місцем визнано проживання дитини з матір»ю ( аркуш 38,39).
За актами обстеження житлово - побутових умов сторін обидві мають необхідні умови для утримання дитини ( аркуші - 13, 61).
ОСОБА_6 навчається у 1 класі Василівської ЗОШ 1-2 ступенів Козельщинського районуи Полтавської області ( аркуш 17).
За медичним висновком Козельщинської ЦРЛ № 10 від 31.07.2012 року є інвалідом дитинства із захворюванням легка розумова відсталість з загальним недорозвитком мови та розладами поведінки ( аркуш -40).
Стан здоров»я і розвитку дитини підтверджується і характеристиками дитини, наданими психологом і вчителем логопедом Василівської школи, з яких вбачається, що дитина не здатна приймати важливі самостійні рішення, не вміє узагальнювати, швидко втомлюється, на контакт з дорослими йде не охоче, має специфічні мовленнєві порушення ( аркуші 58,59).
Допитаний в якості свідка лікар психіатр ОСОБА_7, на лікуванні якого перебуває ОСОБА_6, показав суду, що дитина хворіє на психічне захворювання
і її лікування проходить успішно, так як спостерігаються позитивні зміни у психічному стані дитини. Вона стає спокійнішою, але їй протипоказана зміна обстановки, як фактор, що може привести до стресу і погіршення психічного стану. 9.11.2012 року дитина була оглянута ним і проведено спілкування у присутності психолога ОСОБА_8, в ході якого дівчинка спілкувалась з батьком без присутності матері, бабусі і виявила бажання їхати з батьком у місто Кременчук, але потім змінила думку і відмовилась. Вважає, що за станом здоров»я дитина не готова до повноцінного спілкування і потребує спокою. Термін покращення її стану передбачити неможливо, він пов»язаний із розвитком дитини і залежатиме від умов, в яких перебуває дитина. Зміна місця перебування, поїздки до батька можуть зашкодити її здоров»ю.
Свідок ОСОБА_8, яка як психолог спостерігає за дитиною, показала, що дитина збудлива і не завжди йде на контакт, реагує неадекватно на бажання з нею спілкуватися, почувається більш спокійно у розміреній спокійній обстановці, при незначному збудженні у неї починаються істерики, в зв»язку з чим доцільніше її залишати у тих умовах, в яких вона знаходиться і до яких звикла. Батька необхідно ввести в життя дитини тактично і поступово, щоб це не викликало негативних наслідків. Зміна середовища у виді поїздом в інше місце без близьких їй людей створює загрозу для стресу. Вважає, що спілкування батька з дитиною обмежувати не потрібно, однак його необхідно проводити за місцем її проживання без зміни звичайних умов її життя.
Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім»ї, а тому забезпечення реального здійснення прав кожної дитини є визначальним при прийнятті рішення щодо влаштування життя дитини.Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини дитина, яка проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Суд, врахувавши правові позиції сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи рівні права батьків на спілкування з дитиною, батькові необхідно встановити час і місце спілкування з дитиною. При цьому суд враховує, що таке спілкування повинно проходити за згодою дитини і з урахуванням її інтересів, відповідно до зазначених вище вимог закону. Стан здоров»я ОСОБА_6 позбавляє її можливості висловити свою думку щодо способу спілкування з батьком, а тому суд враховує думку
лікаря психіатра і психолога, під наглядом яких перебуває донька сторін, про необхідність створення для неї спеціальних умов життя і повільного пристосування до умов проживання з батьком, її поведінку щодо батька і часту зміну бажання про відвідування батька за місцем його проживання.. Виходячи із інтересів дитини, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог і встановити батькові дитини спілкування з нею з 10-00 до 20години щодня за місцем її проживання з метою налагодження найбільш тісного контакту між батьком і донькою.
Суд вважає, що тривалі зустрічі і проживання разом із батьком за місцем його проживання з урахуванням психічного захворювання зашкодять здоров»ю і психічному стану дитини, а тому у задоволенні решти вимог позивачу необхідно відмовити.
При цьому суд враховую, що між батьками дитини залишились напружені стосунки після розірвання шлюбу і вони відмовляються налагоджувати їх для створення для дитини більш сприятливих умов для розвитку і покращення здоров»я, а самостійно дитина вимагає певного часу для пристосування до нових умов життя і спілкування з батьками. Цим пояснюється більша прихильність дитини до бабусі ОСОБА_5, яка опікується онукою. Також суд бере до уваги, що ОСОБА_6 за своїм психічним розвитком не має можливості себе доглядати і потребує спеціального стороннього догляду, який ускладнює її тривале перебування з батьком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7 ч.8, 141, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 - 15, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити особисте спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 у спосіб систематично бачитись з нею з 10-ї до 20-ї години щодня за місцем її проживання в АДРЕСА_1 до її видужання.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо така не подана, або після винесення рішення апеляційною інстанцією.
Рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з дня отримання повного тексту рішення. шляхом подачі апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.
Повний текст рішення виготовлений 28.11.2012року.
Головуючий підпис
З оригіналом вірно.
Суддя Козельщинського районного суду Н.Д.Науменко