Справа № 1007/11711/2012
Провадження № 1/1007/594/2012
27.11.2012
27 листопада 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючої - судді Кічинської О.Ф.
при секретарі - Лобко А.С.
з участю прокурора - Таран Л.В.
захисника - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Нова Зоря Криворожського району
Дніпропетровської області, українця, громадянина України,
з повною загальною середньою освітою, неодруженого,
працюючого муляром -рихтувальником у ФОП «ОСОБА_14»,
зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, раніше
судимого 30.09.1997 року Центрально - Міським районним
судом м. Кривий Ріг за ст.ст. 81 ч. 4, 140 ч. 2, 140 ч. 3, 145 ч. 1,
42 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого
08.06.2001 року згідно з постановою Машівського районного суду Полтавської області умовно - достроково на 5 місяців
22 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, -
Підсудний ОСОБА_3 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, за наступних обставин.
29.01.2002 року ОСОБА_3 вступив у попередню змову з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, стосовно яких маються обвинувальні вироки Броварського міськрайонного суду за ст. 187 ч. 3 КК України, щодо нападу за місцем проживання на родину ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном. 30.01.2002 року, близько 03 години, заздалегідь підготувавши ліхтарики, два пневматичних та один газовий пістолет для здійснення психологічного тиску на мешканців будинку в разі їх перебування за місцем проживання, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 й ОСОБА_4 автомобілем марки «ВАЗ-2106»д/н НОМЕР_1 під керуванням останнього прибули до будинку АДРЕСА_3. Одягнувши на обличчя шапки з прорізами для очей, підсудний зі співучасниками з метою реалізації злочинного умислу пройшли на територію домоволодіння родини ОСОБА_2, де ОСОБА_3 узятим через отвір у вікні веранди ключем відчинив вхідні двері будинку, після чого всі особи, що приймали участь у протиправному посяганні, проникли всередину житлового помешкання. В подальшому ОСОБА_3 заволодів виявленими в належній ОСОБА_7 жіночій сумочці грошовими коштами в розмірі 20 грн. і 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на січень 2002 року складало 266 грн. 05 коп., завдавши потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 286 грн. 05 коп., ОСОБА_4 в цей час відімкнув від електромережі телевізор і відеомагнітофон марки «Panasonic», приготувавши їх для відкритого викрадення після вчинення розбійного нападу. Потім ОСОБА_3 з ОСОБА_4 пройшли до спальні ОСОБА_8, якій наказали розбудити інших присутніх у будинку осіб, демонструючи при цьому зброю та висловлюючи погрози застосування щодо неї фізичного насильства. Побачивши в коридорі ще двох осіб у масках з пістолетами в руках, ОСОБА_8 розбудила свого брата ОСОБА_9, батьків ОСОБА_2 і ОСОБА_10, яким ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погрожували застосуванням зброї й небезпечного для їх життя і здоров»я фізичного насильства. Для припинення протидії з боку ОСОБА_2, який чинив опір нападникам, ОСОБА_3 здійснив у його бік постріли з пневматичної зброї, а ОСОБА_6 двічі вистрілив з газового пістолета в повітря. Вступивши в бійку з ОСОБА_3 та його спільниками, ОСОБА_9 і ОСОБА_2 виштовхали підсудного, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з будинку, а ОСОБА_5 затримали на місці вчинення злочину.
В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені три округлені ранки передньої поверхні грудної клітини і правого плеча, в глибині двох із яких містилися металічні кульки, численні забої, синці та садна м»яких тканин обличчя й тулуба, рани голови і обличчя, садно та подряпина правого ліктьового суглоба, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 7/42 від 07.02.2002 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я.
Допитаний судом підсудний ОСОБА_3 свою вину в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Показав, що виховувався в неповній багатодітній сім»ї, період з 16-річного до 20-річного віку, коли відбувається становлення характеру, провів у місцях позбавлення волі, тому в 2001 році являв собою зухвалого молодого чоловіка без життєвого досвіду, моральних устоїв, будь-яких принципів і переконань. Не працюючи, зустрічаючись з дівчиною, що вимагало додаткових матеріальних витрат, а відтак замислюючись про джерела отримання коштів, він у січні 2002 року вирішив здійснити пограбування мешканців будинку АДРЕСА_3, оскільки дружив з їх сусідами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, зі слів останніх знав про заможність родини ОСОБА_2, неодноразово через паркан спостерігав, як ті потрапляють до будинку, дістаючи ключ від вхідних дверей через отвір з відсутнім фрагментом скла в «холодній»веранді. Вчинити злочин разом запропонував ОСОБА_5, що зустрічався з рідною сестрою його дівчини, а той розповів про їх наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з якими він за декілька днів до протиправного посягання познайомився на дискотеці в с. Требухів. Зустрівшись учотирьох в ніч на 30.01.2002 року, вони автомобілем марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 прибули до домоволодіння родини ОСОБА_2 зі сторони городу, всі мали в»язані шапки з прорізами для очей та ліхтарики. Наблизившись до будинку, він через отвір у вікні веранди дістав ключ, яким відкрив замок у вхідних дверях, разом з іншими пройшов усередину будівлі, де в коридорі з жіночої сумки викрав гроші в сумі 50 доларів США. Потім він зайшов в одну з кімнат за ОСОБА_4, який розбудив жінку та, погрожуючи їй пневматичним пістолетом, відвів до місця відпочинку інших родичів. Подробиць того, що відбувалося далі, він не пам»ятає, оскільки почався суцільний хаос -двоє мешканців будинку чоловічої статі намагалися виштовхати їх із житла, вони чинили останнім опір, ОСОБА_6 двічі вистрелив у повітря з газового пістолету, ОСОБА_5 здійснював постріли в старшого за віком потерпілого з пневматичного пістолету, всі були налякані, йому, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вдалося втекти, а ОСОБА_5 на місці вчинення злочину затримали господарі. Відразу після цього він уїхав у м. Кривий Ріг, де постійно мешкав протягом останніх 10 років. Вказує, що під час розбійного нападу пневматичного пістолета, як про це зазначено в обвинувальному висновку, він не мав, однак з огляду на вироки щодо інших співучасників злочину, які набрали законної сили, та його несвоєчасне предстання перед судом через страх отримати суворе покарання, факт наявності пістолета не оспорює, просить вибачення у потерпілих. Про себе підсудний повідомив, що вчинення інкримінованого злочину змусило його замислитися над майбутнім і кардинально змінити спосіб життя, він обірвав усі минулі зв»язки, припинив вживання алкогольних напоїв, з 2002 року постійно працював, у тому числі офіційно та в державних установах, з квітня 2012 року - муляром-рихтовщиком за трудовим договором у ПП «ОСОБА_14», страждає на пієлонефрит, проживає з онкохворою матір»ю-пенсіонеркою, що перенесла важку операцію на серці, тривалий час була паралізована, та неповнолітніми братом і сестрою, яких утримує. Крім того, він регулярно відвідує церкву, приймає участь у її заходах, у тому числі в дитячих та лікарняних богослужіннях, з 2009 року є членом церкви «Дім Хліба», протягом 2011 -2012 р.р. закінчив курси навчання Лідерської та Біблейської школи церкви, створив футбольну команду з дітей району, щоб відволікти їх від протиправних вчинків і привернути до пізнання Бога.
Враховуючи те, що підсудним, потерпілим ОСОБА_2 не оспорювались фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, роз»яснивши підсудному ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_2 положення ст. 299 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують винну особу.
Органом досудового слідства злочинні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст. 187 ч. 3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, його вина доведена повністю, тому за вказаною статтею суд призначає підсудному покарання.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, думки потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_8, висловлені в письмових заявах, які претензій матеріального й морального характеру до підсудного не мають, просять засудити його відповідно до чинного законодавства з ізоляцією від суспільства, думку потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні, що просить обрати винній особі покарання в межах санкції ст. 187 ч. 3 КК України, дані про особу ОСОБА_3 Так, підсудний, будучи 08.06.2001 року умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив і через сім місяців після відбуття покарання ініціював вчинення розбійного нападу; уникаючи своєчасного справедливого покарання, залишив місце проживання та з 28.02.2002 року перебував у розшуку, до затримання працював муляром-рихтовщиком за трудовим-договором, надавав допомогу в утриманні неповнолітніх брата і сестри одинокій хворій матері з розміром пенсії в 1 531 грн., з 2009 року є членом Християнської Євангельської церкви «Дім хліба», виключно позитивно характеризується за місцем проживання та Релігійною громадою «Дім Хліба», на обліку лікарів нарколога й психіатра не перебуває, хворіє на калькульозний пієлонефрит і лівосторонній гідронефроз.
Обставинами, що пом»якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку та спосіб життя, який вів понад 10 років назад, і висловлює готовність понести за вчинене призначене судом покарання; добровільне відшкодування завданої злочином моральної шкоди шляхом направлення родичами ОСОБА_3 кожному з потерпілих грошового переказу в сумі 1 000 грн., а також, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, наявність на утриманні хворої матері, що з 19.05.2009 року перебуває на пенсії за віком з розміром пенсії 1 531 грн. 30 коп., неповнолітніх брата ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сестри ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, є рецидив злочинів, оскільки судимість останнього за ст.ст. 81 ч. 4, 140 ч. 2, 140 ч. 3, 145 ч. 1 КК України в установленому законом порядку не знята й не погашена.
Враховуючи обставини, які пом»якшують покарання підсудного в їх сукупності, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого суспільно-небезпечного діяння, перебіг часу з моменту вчинення злочину, який становить понад 10 років, що унеможливлює своєчасне призначення справедливого покарання, наявні в справі відомості про докорінну зміну винною особою способу життя, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 187 ч. 3 КК України, без конфіскації майна. При цьому суд переконаний, що на даний час призначений строк покарання є необхідним і достатніми для виправлення підсудного.
Цивільний позов у справі не заявлявся, питання про речові докази вирішувалося Броварським районним судом Київської області при постановленні 05.04.2002 року вироку щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6, судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 6 (шести) років позбавлення волі, без конфіскації майна, вираховуючи строк відбуття покарання з 06.09.2012 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити у виді взяття під варту, утримуючи його в Чернігівському СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя О.Ф.Кічинська