"14" листопада 2012 р. Справа № 5023/2252/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М., суддя Тихий П.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1 довіреність ВРХ № 322962 від 28.08.2012 р.
1-ої третьої особи -Брінь В.С. -арбітражний керуючий, ліцензія № АВ № 470297 від 23.03.2010 р.
2-ої третьої особи - не з"явився.
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2670Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 18.07.12 р. у справі № 5023/2252/12
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м. Харків
3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів;
2. ФОП ОСОБА_5, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція", м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_11, м. Харків
про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 71540,00 грн.
Позивач, ФОП ОСОБА_4, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Спецвогнеізоляція" майно: балку 36 у кількості 72 погонних метрів, швелер 24 у кількості 192 погонних метра; зобов'язати ТОВ "Спецвогнеізоляція" передати належне позивачу на праві власності майно: балку 36 у кількості 72 погонних метрів, швелер 24 у кількості 192 погонних метра; стягнути з ТОВ "Спецвогнеізоляція" на користь позивача в порядку регресу грошові кошти в сумі 51840,00 грн. - штрафні санкції за невиконання умов договору купівлі-продажу № 01/02 від 01.02.2012 року; грошові кошти в розмірі 8400,00 грн. за користування чужим майном; витрати на отримання юридичних послуг у розмірі 6300,00 грн.; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.12 р. у справі № 5023/2252/12 (суддя Шатернікова М.І.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 18.07.12 р. у справі № 5023/2252/12 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В додаткових поясненнях (вх.№ 8288 від 24.10.2012 р.) позивач зазначає, що Набуття Позивачем права власності на спірне майно - підкранову колію та факт його передачі підтверджується Актом № 3 прийому-передачі від 21.04.2011. Фактично спірне майно не було передано позивачу, адже безпосередньо передати "з рук в руки"майже 13,5 тонн металу, яке знаходиться на висоті понад 10 метрів над землею взагалі фактично не можливо. Коли позивач набував спірне майно у власність, воно знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 літ. "ЗА-1"в осях 2-3, рядах Е-М та увесь цей час продовжувало там знаходиться, оскільки до теперішнього часу у позивача не було необхідності демонтувати належну йому підкранову колію. У зв'язку з цим, доказів, які підтверджують незаконне вибуття спірного майна з володіння позивача немає і бути не може. Саме працівники ТОВ "Спецвогнеізоляція"під різноманітними приводами до теперішнього часу не дають можливості позивачу потрапити на ділянку ТОВ "Спецвогнеізоляція"для демонтажу підкранової колії, щоб забрати та володіти позивачем своїм майном. Дана обставина підтверджується актом про не допуск на територію ТОВ "Спецвогнеізоляція"від 09 квітня 2012 року (копія акту додається). До того ж відповідач по справі використовує належне позивачу на праві власності спірне майно в процесі своєї діяльності.
12.10.2012 р. представником позивача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копію висновку Приватного акціонерного товариства проектний і науково - дослідний інституту "Харківський "Промстройниипроект"від 28.09.2012 року про технічний стан будівельних конструкцій частини будівлі літ. "ЗА-1"в осях "2""З"/"Е""М"на території Харківського заводу тракторних двигунів за адресою: АДРЕСА_1 та можливості демонтажу шляхів підвісного крану. Фотокартки підкранових шляхів на 9 аркушах; лист ВАТ "ХЗТД"№01 -22/2584Л від 08.10.2012 року; копію договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 25.04.2007 року укладеного між ЗАТ "Бізнес-центр "Лідер Клас”та ОСОБА_11.; копію Технічного паспорту на нежитлове приміщення №147 в літ. "ЗА-1"від 13.03.2007
Дані документи долученні до матеріалів.
ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що підкранові шляхи належать Ф0-П ОСОБА_4 і знаходяться над територією ТОВ "Спецвогнеізоляція". Можливості забрати підкранові шляхи, які складаються з б/у балки 36 та б/у швелера 24 не є можливим у зв'язку з тим, що директор ТОВ "Спецвогнеізоляція"ОСОБА_11 не надає можливості робітникам як ВАТ "ХЗТД"так і ФО-П ОСОБА_4 потрапити на територію ТОВ "Спецвогнеізоляції"для проведення демонтажних робіт вищезазначеного підкранового шляху.
ФОП ОСОБА_5 в своїх поясненнях зазначає, що позивач істотно порушив договірні зобов'язання. ФОП ОСОБА_5 звернувся до позивача з письмовою вимогою сплатити штрафні санкції, які передбачені п. 5.3 договору купівлі-продажу від 01.02.2012 р. (претензія від 05.04.2012 р. та вимога про сплату грошових коштів від 27.04.2012 р.) на загальну суму 51840 грн. 11.05.2012 р. ФОП ОСОБА_4 перерахував на рахунок 2-ї третьої особи 51840 грн. штрафних санкцій, але товар не переданий і порушення умов договору триває.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення суду законним, обгрунтованим, прийнятим при повному з"ясуванні всіх обставин справи і підстави для його скасування відсутні. Просить рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2012 року по справі № 5023/2252/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В додаткових поясненнях представник відповідача, останній зазначає, що ОСОБА_11 за договорами купівлі-продажу від 24.04.2007 та від 25.04.2007 року набув право власності в цілому на нежитлову будівлю, розташовану за адресою м.. Харків, вул. Киргизька,19. Якихось додаткових умов стосовно прав продавця на майно, вмонтоване в будівлю, яке перейшло у власність покупця, або обов'язку покупця передати в майбутньому частини чи деталі, вмонтовані в майно, що було об'єктом продажу, зазначені договори не містили. Враховуючи наведене, вважає, що вимоги позивача у справі №5023/2252/12 позбавлені правових підстав для їх задоволення.
3-я особа - ФО ОСОБА_11 відзив на апеляційну скаргу не надала.
25.10.2012 р. представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: пояснення по справі № 5023/2252/12 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів"від 24.10.12 № 01-22/1590Л з додатками:
- копія технічного паспорту приміщення № 147-г в літ. "ЗА-1
- копія технічного паспорту приміщення № 147-д в літ. "ЗА-1"
- схема розташування приміщень на плані корпусу ВАТ "ХЗТД;
копія довіреності від 22 липня 2008 року.; копія довіреності від 28 серпня 2012 року.
14.11.2012 р. представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, а саме: розрахунок технічних та вагових характеристик балки 36б/у і швелера 24 б/у, розташованих над приміщенням в осях 2-3, ряд Е-М в літері «3А-1»; копію довідку по сортовому прокату Харків «Металіка»2004 р.; копію довідки «Таблиці для підрахунку маси деталей і матеріалів»; копію листа ТОВ "Спецвогнеізоляція" вих. № 904 від 29.01.2008 р.; копія листа ТОВ "Спецвогнеізоляція" вих. № 1158 від 30.06.2009 р.
Зазначені документи долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зокрема зазначає, що ФОП ОСОБА_4 звернувся з віндикаційним позовом до особи, яка не є володільцем майна, передачу якого вимагає здійснити позивач, що виключає праві підставі для задоволення позовних вимог.
Відповідач, ФОП ОСОБА_5 та ФО ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, про причини не прибуття суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданні присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у березні 2011року він придбав у ВАТ „ Харківський завод тракторних двигунів:
- балку 36 б/к у кількості 8352кг( що становить 144 погонних метри на суму 16704грн.00коп.;
- швелер24 б/к у кількості 4953,6 кг( що становить 192 погонних метри) на суму 9907грн. 20коп.
Вищезазначений товар( балка та швелер) складають підкрановий путь, який раніше належав ВАТ „ХТЗ" та знаходиться над складським приміщенням, яким на даний час володіє ТОВ „Спецвогнеізоляція" і розташований за адресою АДРЕСА_1, літ. 3А-1.
Протягом 2010-2011 років( далі зазначає позивач) ВАТ „Харківський завод тракторних двигунів неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями придбати у власність підкрановий путь , але ТОВ „Спецвогнеізоляція" неодноразово відмовлялася від його придбання, хоча постійно користувалася ним.
У березні 2011 року ВАТ „ХТЗ" з аналогічною пропзицією звернувся до позивача , на що той погодився. На підстві усної домовленості ВАТ „ХТЗ" надав ФОП ОСОБА_4 рахунок № 3Д -0000009 від 15 березня 2011року, який був оплачений в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 2380 від 21 квітня 2011року.
21 квітня між продавцем та покупцем був складений акт №3 прийому-передавання наступного майна:
- балка 36 б/к у кількості 8352кг на суму 16704грн.;
-швелер24 б/к у кількості 4953,6 кг на суму 9907грн.07коп.
Загальна вартість переданого майна становить26611грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що протягом тривалого періоду часу між ним і відповідачем велися переговори для мирного вирішення спірних питань щодо демонажу підкранових колій або передачі позивачу іншого товару .
Відповідач вимагав різні документи на підтвердження права власності. І вони були йому надані, але директор відпвідача не давав згоду на демонтах підкраноої колії.
Але у березні 2012року відповідач погодився віддати позивачу частину майна, а саме балку 36 б/к у кількості 72 погонних метри.
Інша частина майна -балка 36 бк у кількості 72 погонних метри та швелер 24 у кількості 192 погонних метри до теперішнього часу знаходяться у володінні відповідача. Позивач вважає, що зазначене майно повинно бути витребувано із незаконного володіння відповідача.
Крім того, зазначає позивач, 01.02.2012року він уклав договір купівлі-продажу № 01/02 із ФОП ОСОБА_7, відповідно до якого позивач зобов"язався до 01.03.2012р. передати у власнісь покупця належне йому майно: балку 36 б/к 144 погонних метри на суму 57600грн 00коп. Без ПДВ та швелер 24 б/к 192 погонних метри на суму 28800грн.00коп. без ПДВ.загальна сума договору 13680,00грн.
В пункті 5.3. зазначеного договору сторони передбачили, що у разі порушення ФОП ОСОБА_4 терміну передачі майна, продавець повинен сплатити покупцю- ФОП ОСОБА_10 штраф в розмірі 50% від суми зобов"язання, тобто 51840,00грн.
У зв'язку із тим, що позивач не передав ФОП ОСОБА_10 продане майно , останній направив 06.04.2012р. позивачу претензію щодо невиконаня ним умов договору № 01/02 від 01.02.2012р.
27.04.2012р. позивач отримав вимогу від ФОП ОСОБА_10 про сплату штрафних санкцій за невиконання договору кіпівлі- продажу.
11 травня 2012р. позивачем було сплачено штрафні санкції ФОП ОСОБА_10 в сумі 51840грн.
Позивач вважає, що відповідач повинен в регресному порядку відшкодувати йому збитки в сумі 51840грн., оскільки вони виникли через дії відповідача.
Крім того позивач наполягає, що оскільки відповідач користувася його майном, то останній повинен сплатити йому суму 8400 грн. з розрахунку 700грн за місяць - з травня 2011року по квітень2012 на підставі ч. 1 ст.390 ЦК України. .
Позивач також вважає, що відповідач повинен сплати йому 5000грн. моральної шкоди( ст. 1167 ЦК України) , оскільки йому, як інваліду, було спричинено такою ситуацією душевні і психологічні переживання.Це також спричинило ФОП ОСОБА_4 (інваліду другої групи) погіршення стану здоров"я та необхідність лікування.
ФОП ОСОБА_4 10.02.2012 року було укладено договір юридичного обслуговування № 127/12 для отримання правової допомоги. Згідно параграфу „3" даного договору ним 17.02.2012 року було сплачено за платіжним дорученням № 4698 - 6300грн.00 коп., які він також просить стягнути з відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог , посилається на те, що він не є власником вказаного позивачем приміщення і тому не є належним відповідачем.
Крім того відповідач зазначає, що оскільки, за словами позивача спірне майно не було йому передане, то застосування ст. 334 ЦК України є безпідставним ( а.с.51, т.1). Оскільки решта вимог є похідними, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія приймає до уваги наступне.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми доовору не встановлені законом.
До матеріалів справи додано платіжне доручення з якого вбачається, що на підставі рахунку-фактури № 3Д-0000011 від 20.04.2011року позивачем було перераховано відкритому акціонерному товариству „Харківський завод тракторних двигунів" 26611,20 грн, що підтверджуєься копією платіжного доручення № 2380 від 21.04.2011р., із зазначенням платежу : оплата за балку, швелер згідно рахунку- фактуі № зД-0000011 ід 20.04.2011року без ПДВ.
Позивачем на підтвердження своїх позових вимог додано до матеріалів справи акт №3 прийому-передачі від 21.04.2011р. , складений позивачем та ВАТ „Харківський завод тракторних двигунів" , відповідно до якого завод передав , а ФОП ОСОБА_4 прийняв майно із осей 2-3 в рядах Е-М : в літ."ЗА-1" за адресою: АДРЕСА_1., балка 36 б/к у кількості 8352кг на суму 16704грн.;швелер 24 б/к у кількості 4953,6 кг на суму 9907грн.07коп.
Загальна вартість переданого майна становить 26611грн.
Згідно письмових пояснень представника третьої особи -ліквідатора ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів", в яких зазначено, що дане підприємство перебуває у стадії ліквідації за судовою процедурою банкрутства, ліквідатор має реалізувати майно банкрута з метою погашення вимог кредиторів, про що свідчить ухвала господарського суду Харківської області від 11.09.2012 по справі № Б-2264/2-23 ( а.с. 38-39, т. 2).
29.09.2008р. ТОВ" Спецвогнеізоляція" звернулося до ВАТ „ХЗТД" із проханням продати підкрановий шлях , балку 36 б/у і швелер б/у), які знаходяться на території складу, який займає ТОВ „Спецвогнеізоляція". Погодившись на такий договір ВАТ „ХЗТД" надіслав відповідачу рахунок- фактуру № 11 від 26.02.2009р. на суму 20563,20грн, з яких ТОВ"Спецогнеізоляція" сплатила тільки 1000грн.
У зв"язку із маленькою сумою авансового платежу, а також відсутністю подальшої оплати ВАТ „ХЗТД" неодноразово звертався з листами до відповідача з проханням здійснити оплату повної суми за підкрановий шлях за рахунком-фактурою №11 від 26.09.2009р., або повідомити своє рішення щодо необхідності покупки цього майна. Ліквідатор також повідомляв, що у разі неодержання ним відповіді, підкрановий шлях та підтримуючі балки будуть реалізовані іншому покупцю, а також пропонував можливу розстрочку платежу за майно.
У зв"язку із тим, що ВАТ „ХЗТД" знаходиться у процедурі банкрутства, ліквідатору слід було реалізувати активи банкрута , у квітні 2011р. вказане майно було продано ФОП ОСОБА_4, про що сторони склали акт приймання -передачі майна. Позивач сплатив повну суму вартості майна на рахунок заводу.
Пояснення ліквідатора третьої особи підтверджуються наданими ним матеріалами , в тому числі листами № 01-22/1903Л від 25.11.2008р.;№ 0122/2048Л від 16.03.2009р.;№01-22/2072 від 24.04.2009р.;№ 0122/2206Л від 15.12.2009р.; № 01-20/92Л від 28.05.2009р. № 01-22/2334Л від09.11.2010; № 01-22/2353Л від14.01.2011р.; № 01-22/2375Л від 16.02.2011р.( а.с.42-49, т.1).
Ліквідатором також надано суду лист відповідача від 29.09.2008р. на адресу ліквідатора ВАТ „ХЗТД" з проханням продати балки б/у „36-я и поддерживающая", оплату гарантує, а також лист відповідача від 30.06.2009р. з проханням відстрочити виплату залишку суми боргу за підкрановий шлях -19563,20грн. до кінця третього кварталу 2009року.
В листі ліквідатора ВАТ „ХЗТД" від 24.04.2009р. також зазначалося про необхідність забезпечити відповідачу присутність його представника при проведенні демонтажу балок над проїздом №2 підрядною бригадою ТОВ „ Укрспецресурс" з 12.05.2009р.( а.с.45, т.1). Аналогічні прохання містяться в листі від 16.03.2009р. із зазначенням дати демонтажу- 23.03.2009р. ( а.с.48, т.1).В разі неоплати балки будуть продані і демонтовані новим власником( лист від 25.11.2008р. , а.с. 47 , т. 1).
Додатково , відзивом на апеляійну скаргу від 11.10.212р. № 01-22/1586Л ліквідатор ВАТ ХЗТД пояснив, що14 березня 2011р. при спробі провести демонтаж зазначеного майна представниками спеціалізованого підприємства по демонтажу устаткування та металобірухту, з яким у ВАТ „ХЗТД" був укладений договір, і який збирався приступити до робіт з демонтажу на зазначеній ділянці( осі 2-3 головного корпусу) , в присутності зазначених осіб, матеріально - відповідальна особа -завідуючий складом ТОВ „Спецвогнеізоляція" відмовився впустити зазначених працівників на територію ТОВ „Спецвогнеізоляція", про що був складений акт і в телефонному режимі повідомлений про це директорТОВ „Спецвогнеізоляція"- ОСОБА_11
ВАТ"ХЗТД" також підготувало і надіслало до прокуратури Фрунзенського району м. Харкова лист № 10-22/2390Л від 14.03.2011року щодо факту перешкоджання проведенню ліквідаційної процедури .
Третя особа підтвердила, що підкранові шляхи належать ФОП ОСОБА_4 і знаходяться над приміщенням, яке займає ТОВ „Спецвогнеізоляція". Директор ТОВ"Спецвогнеізоляція ОСОБА_11 перешкоджає проведеню демонтажних робіт, як працівникам ВАТ „ХЗТД" так і ФОП ОСОБА_4.( а.с.29, т.2) . Аналогічні пояснення представником ВАТ „ХЗТД" (ліквідатором в процедурі банкрутства) були надані в судових засіданнях апеляційного суду.
До матеріалів справи надано акт від 14.03.2011року , сладений комісією у складі ліквідатора ВАТ „ ХЗТД , начальника дільниці ВАТ ХЗТД( Члена групи з ліквідації підприємства та двох незалежних представників. В акті зафіксовано факти щодо перешкоджання ліквідаційній процедурі і демонтажу підкранових шляхів відповідальним працівником ТОВ „Спецвогнеізоляція"( а.с.39, т.2). Третьою особою представлено суду її повідомлення на адресу прокурора Фрунзенського району м.Харкова від 14.03.2011 р. № 01-22/2390Л про перешкоджання директором відповідача здійсненню ліквідаційної процедури,недопущення на свою територію для здійснення демонтажу підкранового шляху.
Враховуючи вказані обставини , судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача, що позивач фактично не одержав від продавця спірне майно, а тому застосування ст. 334 ЦК України є безпідставним, оскільки відповідач своїми діями створив умови , коли позивач не одержав майно в натурі. Крім того, відповідач погоджуючи з рішенням суду першої інстанції, прийшов до протилежного ніж він висновку оскільки суд вважав, що відсутні підставивважати, що позавач не володіє майном, за наявності акту приймання- передачі № 3 .
До матеріалів справи додано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.04.2008р., укладений ЗАТ „Бізнес-Центр „Лідер Клас", АДРЕСА_1 ( продавець) та ОСОБА_11, АДРЕСА_2( покупець) , відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежитлові приміщення 1-го повеху № 147 г літ. „3А-1" , загальною площею943 кв.м., які знаходяться за адресою місто АДРЕСА_1.(а.с.61,т. 2) .
Факт набуття ОСОБА_11 вказаного нежилого приміщення за договором купівлі- продажу, укладеним із ЗАТ „Бізнес-Центр „Лідер Клас" , підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 3896594 від 25.04.2007 ( а.с.62, т. 2).
Відповідно до листа від 23.10.2012р. № 31 надісланого на адресу позивача Зкритим акціонерним товариством „Бізнес-Центр „Лідер Клас" -нежитлове приміщення № 147г знаходиться в осях 2-3, рядах Е-М літ."3А-1"( згідно до схеми бувшого головного корпусу заводу ВАТ „ ХЗТД"), придбане у товариства громадянином ОСОБА_11. за договором із товариством 25.04.2007р., реєстр № 1465. Предметом цього договору боло виключно нежиле приміщення № 147г загальною площею 943, 9 кв.м. по вул. Киргизька , м. Харків..
Підкранові шляхи, що знаходяться над даною ділянкою, в предмет договору не входили, за актом приймання- передачі не передавалися., оскільки ЗАТ „Бізнес-Центр „Лідер Клас не був їх власником. Власником даного підкранового шляху є ВАТ „ ХЗТД" , який займається їх продажем в процедурі ліквідації(а.с.60, т.2).
Згідно наданого відповідачем договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2011р. він є орендатором нежитлового прміщення 1-го поверху № 147г в літ."3А-1", загальню площею 300 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 для використання під складське приміщення.Орендодавцем за даним договором є громадянин ОСОБА_11( а.с. 67, т.1).
Таким чином судовою колегією встановлено, що позивач є власником майна придбаного у ВАТ „ХЗТД": - балка 36 б/к у кількості 8352кг на суму 16704грн.;
-швелер24 б/к у кількості 4953,6 кг на суму 9907грн.07коп., яке він придбав у третьої особи ВАТ „ХЗТД".
Частина майна: балка 36б/к у кількості 72 погонних метри буда віддана йому відповідачем( як стверджує позивач).
Решта майна знаходиться в приміщенні відповідача -складі, в конструкціях, що складають підкрановий шлях. Але , підписавши із власником( ВАТ „ХЗТД") акт приймання -передачі спірного майна, ставши його власником, позивач позбавлений володіння своїм майном через безпідставне утримання його відповідачем.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 387 ЦК України, судова колегія приходить до висновку, що вимоги відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до неї зазначає, що позивачем не доведено незаконне вибуття спірного майна з його володіння та перебування цього майна у відповідача, оскільки за актом приймання- передачі № 3 від 21.04.2011р. позивач одержав все майно.
Досліджені вище докази підтверджують, що спірне майно було передано ліквідатором третьої особи лише юридично. Листи, пояснення в судовому засідання, письмові пояснення ліквідатора треьої особи ( ВАТ „ХЗТД") , акт, повідомлення в прокуратуру та інші зазначені вище докази свідчаь про те, що позивач фактично не одержав придбане майно.
Директор ТОВ „Спецвогнеізоляція" ОСОБА_11, придбавши у ЗАТ „Бізнес-Центр „Лідер Клас" приміщення № 147г, не одержав право власності на підкрановий шлях, про що мається пояснення представника даної юридичної особи.
Саме тому відповідач, в особі директора ОСОБА_11 звернувся до ВАТ „ ХЗТД" із заявою про продаж йому підкранового шляху ( балку 36 б/з і швелер б/з ), які знаходяться на території складу, який займає ТОВ „Спецвогнеізоляція".
За таких обставин є безпідставними доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки нерухоме майно, в якому знаходитья спірне майно не належить йому на праві власності.
Такі доводи не ґрунтуються на законі. Немає правового значення на якому речовому праві володіє відповідач складом , в якому знаходиться спірне майно( на праві власності або оренди).
Пояснення відповідача та договір оренди, укладений із ОСОБА_11. підтверджують, що відповідач є орендарем складського приміщення, в якому знаходиться підкрановий шлях, отже особою , яка володіє спірним майном.
В поясненнях від 24.10.2012рю ( а.с.90, т.2) відповідач зазначає, що ОСОБА_11. за договорами купівлі-продажу від 24.04.2007р. та 25.04.2007р. (а.с.91-94) придбано у власність нежитлову будівлю,яка розташована- АДРЕСА_1 -повністю. Дані договори не містять будь-яких умов( зазначає далі відповідач) про обов»язок покупця передати частини або деталі , вмонтовані в майно, що було об»єктом продажу.
Дані доводи відповідача спростовуються поясненнями представника третьої особи -ліквідатора Бринь В.С.про обставини продажу спірного майна, матеріалами справи проаналізованими вище, а також діями відповідача щодо намагання придбанти спірне майно у власніть. Так 29.01.2008р. відповідач звернувся із листом до ВАТ»ХЗТД»з проханням продати балку 36 б/у та підтримуючі елементи з урахуванням проїзду 6 м.п.; 30.06.2009р. відповідач звертався із листом до ліквідатора ВАТ «ХЗТД»з проханням про відстрочення виплати боргу за підкранові шляхи до кінця третього кварталу 2009року.
Дані обставини свідчать про необґрунтованість доводів відповідача про те, що нерухоме майно було придбане разом із підкрановими шляхами та взагалі не відомо чи знаходиться воно в даному приміщенні( як вважає дана сторона) .
Технічні паспорти , надані відповідачем в обґрунтування своїх доводів не є доказом , що їх підтверджує, адже технічний паспорт нерухомого майна не повинен містити даних про його обладнання.
Той факт, що спірне майно знаходиться саме у відповідача підтверджується тією обставиною, що спочатку спірне майно повинно було придбати у власність ТОВ „Спецвогнеізоляція „, по що свідчать зазначені вище листи відповідача та пояснення представника ВАТ „ХЗТД".
В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив про неможливість демонтажу швелерів і балок підкранового шляху, оскільки вони є невід»ємною частиною металевих конструкцій даху будівлі.
Як контрдовід позивачем було надано суду висновок проектного і науково-дослідницького інституту «Харківький Промстройпроект»(ліцензія №577667 Серія АГ , строк дії з 31 травня 2011р. по 6 квітня 2015р) про технічний стан будівельних конструкцій частини будівлі літ.»№А-1»в осях «2»-«3»/ «Е»-«М»на території Харківського заводу тракторних двигунів за адресою АДРЕСА_1 щодо можливості демонтажу шляхів підвісного крану. У зазначеному «висновку» встановлено, що аналіз конструктивної схеми свідчить, що ляхи підвісного транспорту не є елементами несучих конструкцій системи покриття. Висновок також свідчить , що фундаменти, колони, стропильні і підстропільні ферми , а також шляхи підвісного транспорту знаходяться у задовільному стані.Демонтаж шляхів підвісного крану допускається і не вплине негативно на технічний стан несучих конструкцій будівлі( колон,конструкцій покриття).Демонтаж слід виконуват методами, які виключають пошкодження конструкцій, що не підлягають демонтажу.
Аналогічна інформація була надана представником ВАТ»ХЗТД»-ліквідатором Бринь в судовому засіданні та міститься в листі від 21.09.1-12р.( а.с. 36, т.1)щодо можливоста демонтажу придбаних позивачем підкранових шляхів.
Суд першої інстанції не дослідив дані обставини справи, не дав належний аналіз матеріалам, що знаходяться у справі та не запропонував сторонам обґрунтувати свої доводи матеріалами, які б дали змогу прийняти правильне, обґрунтоване рішення.
В листі від 13.11.2012р. ТОВ «Спецвогнеізоляція»вказує, що не можуть бути прийняті судом до увги нові матеріали, надані позивачем, оскільки він не обґрунтував неможливість їх надання суду першої інстанції.
Ст. 38 ГПК України , постанова пленуму ВГСУ матеріали подаються без обмежень на вимогу суду .
У постанові Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р вказується , що додаткові докази приймаються апеляційним судом без обмежень, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог ст. 38 ГПК України .
Господарський суд апеляційної інстанції має встановити чи правильно визначений предмет доказування. У випадку невстановлення судом першої інстанції певних обставин, апеляційна інстанція самостійно встановлює такі обставини справи.Витребуваня доказів повинно мати місце, коли певні обставини, які складають предмет доказування не встановлені і тому неможливо правильно вирішити спір.
У даному випадку суд першої інстанції не дав належний аналіз матеріалам , що були подані позивачем. Та третьою особою та не встановив всі обставини справи, що мають значення для справи.
Отже посилання відповідача ( лист від 13.11.2012) на те, що відсутні правові підстави для долучення наданих позивачем додаткових доказів: пояснення по справі від 24.10.2012р.,копію акту від 09.04.2012р., копію листа від 16.10212. № 34, копії відповіді від 23.10.2012 № 31 копію договору купівлі-продажу від 25.04.2007р., копію акту прийому- передачі від 30.05.2007р. та копію 1; 2 сторінок Статуту, висновок спеціаліста та інші докази є безпідстаними
Стосовно вимог позивача про стягнення з ТОВ „Спецвогнеізоляція" на користь позивача в порядку регресу 51840 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу № 01/02 від 01.02.2012 р.
Як вже було встановлено судом 01.02.2012 р. ФОП ОСОБА_4 (продавець) та ФОП ОСОБА_5 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар, а саме: балка 36 (144 погонних метрів) та швелер 24 (192 погонних метрів).
Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну до 1.03.2012 р. Проте у визначений строк придбаний товар покупцю передано не було, в зв'язку з тим, що позивач не може демонтувати балку, швелер та передати їх, оскільки дане майно знаходиться на території ТОВ „Спецвогнеізоляція" і директор не дозволяє забрати майно.
Як свідчать матеріали справи, впродовж березня 2012 р. ФОП ОСОБА_5 звертався до ФОП ОСОБА_4 з вимогою передати належне йому майно за договором купівлі-продажу від 01.02.2012 р.
Проте майно передано не було.
Сторонами в п.5.3 договору купівлі-продажу від 01.02.2012 р. передбачено, що у випадку порушення продавцем терміну передачі у власність покупцю товару понад 30 календарних днів продавець зобов'язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі 50% від вартості товару, зазначеної у п.3.1 цього договору, тобто від суми - 103680,00 грн. з ПДВ.
У зв"язку із простроченням терміну, передбаченого для передачі майна, ФОП ОСОБА_5 було направлено на адресу позивача вимогу-претензію, якою ФОП ОСОБА_5 вимагав від позивача сплатити штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 51840 грн. за порушення п. 2.1 договору купівлі продажу.
Даний штраф сплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 5239 від 11.05.2012 р. т. 1 а.с. 24).
В зв'язку з тим, що, на думку позивача, останній не зміг демонтувати предмет продажу, саме з вини відповідача, ТОВ „Спецвогнеізоляція" повинно сплатити позивачу 51840 грн. в порядку регресу.
Судова колегія враховує ту обставину, що позивач, не маючи в натурі спірнеого майна, продав його ФОП ОСОБА_10 та зобов"язався перед ним передати дане майно до 01.03.2012р. або сплатити штраф в розмірі 50 % вартості цього майна .
Таким чином позивач своїми діями створив ситуацію, яка призвела до понесення ним збитків.
За таких обставин відсутній причинно-наслідковий зв"язок між діями відповідача та збитками в сумі 51840грн.
Враховуючи сказане судова колегія приходить до висновку, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача 8400 грн. за користування чужим майном.
Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 390 ЦК України , обгрунтовує свої вимоги тим , що згідно даної норми закону, власник майна має право вимагати від особи , яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно, передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним та приходить до висновку, що у зв"язку із зазначеним відповідач повинен сплатити йому 8400грн. з розрахунку 700грн за місяць з травня 2011р. по квітень 2012р.
Разом із тим позивачем не доведено свої розрахунки, відсутні підстави важати, що у разі користування позивачем спірним майном він одежував би доход у 700грн. на місяць.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6300 грн. на отримання позивачем юридичних послуг.
Як свідчать матеріали справи, 10.02.2012 р. ТОВ «Адвокатська контора «Полекс»(виконавець) та ФОП ОСОБА_4 (клієнт) укладено договір юридичного обслуговування № 127/12.
В п.2.1 договору зазначено, що надання юридичних послуг (здійснення конкретних дій ) здійснюється виконавцем виключно на підставі попередньої домовленості сторін викладеної в додатковій угоді до цього договору що визначає зміст та обсяг юридичної послуги, інші суттєві умови надання юридичної послуги, або в порядку передбаченому п. 2.2 договору.
Відповідно до п. 3.2 договору юридичного обслуговування № 127/12 для оплати наданих послуг виконавець надає клієнту рахунок -фактуру із зазначенням: власне надання послуг (опис послуг), спеціалістів виконавця, які надавали послуги, кількості відпрацьованих ними годин тощо.
Однак в матеріалах справи відсутні докази надання позивачу рахунку фактури з переліченням наданих юридичних послуг, обґрунтованого розрахунку вартості наданих послуг, акту приймання-передачі робіт (послуг) складеного між ТОВ «Адвокатська контора «Полекс»та позивачем, який свідчить про фактичне виконання робіт (послуг) адвоката визначених у вказаному договорі.
Крім того, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»(ст. ч. 3 ст. 48 ГПК).
Адвокатом відповідно до ст. 2 цього закону може бути особа яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
В матеріалах справи відсутні докази того, що інтереси позивача в суді представляв саме адвокат, по -перше, в договорі юридичного обслуговування № 127/12 не визначено ім'я адвоката (зазначено лише юридичну особу -товариство), відсутнє свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, по-друге, в судовому засіданні був присутній представник за довіреністю ОСОБА_1, який пояснив суду, що не є адвокатом.
Крім того, в даному договорі, зазначено, що для оплати наданих послуг виконавець надає клієнту рахунок -фактуру із зазначенням: власне надання послуг (опис послуг), спеціалістів виконавця. Однак, спеціалісти не мають статусу адвоката, а є лише фахівцем в галузі права.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 6300 грн. на отримання позивачем юридичних послуг не підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода пов'язана з порушенням немайнових прав.
Частиною другою ст. 23 ЦК України визначено форму, яку може мати маральна шкода та випадки в яких її може бути спричинено, а саме:1) фізичний біль та страждання , яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів;3) у душених стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивачем не надано до суду доказів понесення ним втрат немайнового характеру, що настали саме з вини ТОВ „Спецвогнеізоляція" .
Відсутні докази приниження відповідачем ділової репутації позивача або вчинення відповідачем дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності.
Посилання позивача на те, що ситуація яка склалася, заподіяла йому душевні психологічні переживання та спричинила погіршення самопочуття, нервовий розлад та фізичні страждання на протязі тривалого часу, у зв'язку з чим існує необхідність проходження лікування, не стосуються шкоди заподіяної йому як підприємцю і не знайшли свого підтвердження, оскільки доказів понесення таких страждань саме з вини відповідача суду не надано, тобто не доведено причинний зв"язок між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди.
За таких обставин, не підляає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди.
Безпідставні є посилання відпоідача в своїх поясненнях про те, що відсутні докази, що спірне майно складає весь підкраной шлях. Позивач визначив об"єм своїх вимог в одиницях виміру. Балки і швелери , придбані ним, є складовою частиною підкранового шляху. Немає значення для вирішення спору наявність ( або ні) права власності у позивача на повний комплект конструкцій , що складають підкраноий шлях .
Згідно акту приймання-передачі від 21.04.2011р.продавець( ВАТ»ХЗТД») передає, а покупець ( ОСОБА_4) приймає майно з осей 2-3 в рядах Е-М в літ.»№3А-1»за адресою: АДРЕСА_1 -балка 36 б/у -8352,0 кг на суму 16704,00 ; швелер 24 б/у -4953,6 кг на суму 9907,20грн.
В позовній заяві позивач зазначив, що балка 36 у кількості 8352кг становить 144 погонних метри, а швелер 24 у кількості 4953,6 кг становить 192погонних метри.
На підтвердження цих тверджень позивачем надано розрахунок технічних і вагових характеристик балки 36 б/у і швелера 24 б/у , що розташовані над приміщенням в осях 2-3 ряд Е-М в літері «3А-1», а також витяги із довідника по сортовому прокату та Таблиці для підрахунку маси детелей і матеріалів.З наданого розрахунку вбачається, що балка 36 є спеціальною згідно ГОСТ 19425-74, використовується для підвісних шляхів.Швелер 24 ГОСТ8240-72 . використовується для кріплення підвісних шляхів.Вага одного погонного метру балки 36 б/у- 58 кг.; вага одного погонного метру швелера 24 б/у -25, 8 кг.Таким чином 8352,0кг балки 36 б/у відповідає 144 погонним метрам, а 4953,6 кг швелера -192 погонних метри, що відповідає данним за актом приймання-передачі майна №3 від 21.04.2011р та позовної заяви.
За таких обставин вимоги позивача про витребування у відповідача та передачі йому спірного майна є обґрунтованими.
Судова колегія прийшла до висновку про задоволення позовних вимог частково, тобто підлягає витребуванню із незаконного володіння ТОВ «Спецвогнеізоляція»і передачі позивачу:балка 36 б/у у кількості 72 погонних метри -на суму 8352грн.; швелер 24б/у у кількості 192 погонних метри на суму 9907,20 грн. із осей 2-3 в рядах «Е-М»в літері «3А-1»за адресою АДРЕСА_1.
Судова колегія вважає вказане майно індивідуально визначеним, оскільки встановлено його клас, кількість та місцезнаходження.
Решта позовних вимог не підлягає задоволенню, про що правильно зазначив місцевий суд в своєму рішенні, тобто рішення підлягає скасуванню частково.Апеляційна скарга задовольняється також частково.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Разом з тим, колегією суддів було встановлено, що при подачі позову до суду першої інстанції та при подачі апеляційної скарги, позивачем невірно було сплачено судовий збір, а саме: згідно Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору складає 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ціна позову складає 83499,2 грн., а тому позивач повинен був сплати суму судового збору 1670 грн., а сплатив відповідно до квитанції № П286457 від 16.05.2012 р. 1609,50 грн., тобто сума недоплати судового збору за подання позову становить 60,50 грн.
Також позивачем за подачу апеляційної скарги сплачено суму судового збору в розмірі 551 грн., але вона не відповідає сумі судового збору встановленої Законом України «Про судовий збір», яким передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції судовий збір сплачується -50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ст. 4 Закону). Тому недоплачена сума судового збору в розмірі 284 грн. підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету.
Враховуючи, що задоволення позовних вимог складає 22% від заявлених вимог, відповідач повинен відшкодувати позивачу 22% витрат понесених останнім на сплату судового збору, яка складає 551 грн. 10 коп.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського , -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2012 р. у справі № 5023/2252/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимогах про витребування майна із чужого незаконного володіння відповідача та передачу його позивачу скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальності "Спецвогнеізоляція" майно: балку 36 б/у кількості 72 погонних метра на суму 8352грн.; швелер 24 б/у у кількості 192 погонних метри на суму 9907,20 грн, із осей 2-3 в рядах «Е-М»в літері «3А-1» які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та передати вказане майно Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4.
В решті рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2012 р. залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН № НОМЕР_1, 61002, АДРЕСА_3, р/р № НОМЕР_2 в ПАТ «ВТБ-Банк», МФО 321767) на користь державного бюджету 344грн. 50 коп. суму недоплаченого судового збору за подання позову та апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Спецвогнеізоляція" (ІПН 334816120310, 61003, м. Харків, вул. Короленко, б. 25, р/р 26009811671210 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Харків, МФО 351016.) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ІПН № НОМЕР_1, 61002, АДРЕСА_3, р/р № НОМЕР_2 в ПАТ «ВТБ-Банк», МФО 321767) 551 грн.10 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова по справі 5023/2252/12 підписана 19.11.2012 р.
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Тихий П.В.