22.11.2012 року Справа № 7/5005/2240/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Криворог І.О., представник, довіреність №4065 від 24.10.2012р.;
від відповідача: Шиманська Л.І., представник, довіреність №б/н від 04.01.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. у справі №7/5005/2240/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" , м.Київ
до дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал", с. Залелія Царичанського району Дніпропетровської області
про стягнення 136 863, 43 грн.
В березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі ТОВ "УніКредит Лізинг") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал" (далі ДП "Націонал-Плюс") про стягнення за договором фінансового лізингу №1041-LD від 04.06.2009р. основного боргу 123 777, 84 грн., 8 082, 18 грн. інфляційних втрат за червень 2010р. - січень 2012р., 5 003, 41 грн. 3% річних з 26.05.2010р. по 29.02.2012р., 2 740, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. у справі №7/5005/2240/2012 (суддя Коваль Л.А.) позов задоволено частково: стягнуто з ДП "Націонал-Плюс" 43 458, 17 грн. основного боргу, 1 777, 63 грн. 3% річних, 2 921, 37 грн. інфляційних втрат, 963, 25 грн. витрат на оплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що обґрунтованими є вимоги позивача лише щодо стягнення лізингового платежу в частині винагороди лізингодавця за передане у лізинг майно (комісії), оскільки договір фінансового лізингу з 25.03.2011р. припинив дію у зв'язку з відмовою позивача від договору, предмет лізингу відповідач повернув позивачу, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло, а обов'язок сплатити за товар певну грошову суму виникає у покупця лише у разі переходу до нього права власності на товар.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. по справі №7/5005/2240/2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарський суд не врахував положення Закону України "Про фінансовий лізинг", які визначають поняття лізингу, як різновиду договору, в результаті укладення якого лізингоодержувач отримує від лізингодавця у платне користування на визначений строк майно; лізинговий платіж являє собою єдність складових (відшкодування ціни предмета лізингу та комісійної винагороди), які за своєю правовою природою в сукупності є платою за користування майном, переданим лізингоодержувачу, і повернення цієї плати чи її частини лізингоодержувачу після припинення договору фінансового лізингу ні законом, ні договором не передбачено.
В відзиві на апеляційну скаргу ДП "Націонал-Плюс" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. по справі №7/5005/2240/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення господарського суду, його повну відповідність нормам матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
04.06.2009р. між ТОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та ДП "Націонал-Плюс" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №1041-LD, за умовами якого лізингодавець бере на себе зобов'язання (відповідно до специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема, у додатку №1 до договору) передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.
За п. 1.3 договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до договору, якщо інше не передбачено умовами договору.
Відповідно п. 7.1 договору, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Склад лізингових платежів визначено п. 7.2 договору:
перший лізинговий платіж сплачується за курсом першого лізингового платежу (офіційним курсом обміну валют Національного Банка України, що діяв на день підписання договору) та складається з: а) комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору; б) авансу ціни предмета лізингу (підпункт 7.2.1 п. 7.2 договору);
періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу (курсом продажу валюти - курсом продажу долару США/Євро, встановленим на офіційному сайті ТзОВ "УніКредитБанк", за яким покупці можуть придбавати долар США/Євро, який діє на дату платежу, тобто на дату, визначену у додатку 2 до договору) і складаються з:
першого періодичного лізингового платежу (комісія лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу);
другого і всіх наступних періодичних лізингових платежів, що складаються з: а) відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної у графіку лізингових платежів (додаток №2), помноженої на курс, що дорівнює 7, 61 грн. за 1 долар США; б) комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) грн. (підпункт 7.2.2 п. 7.2 договору з урахуванням спеціальних умов та додаткової угоди №2 до договору).
В п. 7.7 договору визначено, що лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до договору.
У випадку прострочення сплати лізингового платежу лізингоодержувач повинен сплатити такий прострочений лізинговий платіж за курсом продажу валюти на день здійснення такої сплати, але не меншим за курс продажу валюти на дату платежу. У випадку, якщо курс продажу валюти на день здійснення такої сплати менше за курс продажу валюти на дату платежу, сплата такого простроченого лізингового платежу здійснюється за курсом продажу валюти на дату платежу (п. 7.8 договору).
В силу положень п. 10.3 договору, лізингодавець залишається єдиним беззаперечним власником предмета лізингу.
За умовами п. 11.4 договору, лізингодавець на свій розсуд має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмета лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця.
По закінченні строку лізингу та після здійснення всіх платежів за договором лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть свідоцтво про передачу права власності згідно з формою, яку надасть лізингодавець, яке буде документом, що підтверджує передачу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача та яке є невід'ємною частиною договору (п. 12.1 договору).
Предметом лізингу є кукурудзяна жатка Geringhoff PCA 870 у кількості 1 штука, ціна якої становить еквівалент 46 285, 69 доларів США, розрахована із гривні за офіційним курсом обміну валют Національного Банку України на день укладення договору, що на день укладення договору становить 352 234, 10 грн. Валюта договору - гривня, перерахована з суми доларів США за відповідним курсом. Курс валют на дату підписання договору: 1 долар США = 7, 61 грн. (спеціальні умови договору фінансового лізингу).
В додатковій угоді №2 до договору сторони дійшли згоди, що ціна предмета лізингу становить гривневий еквівалент 51 718, 04 доларів США, що становить 393 574, 28 грн.
За актом приймання-передачі від 06.07.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу - кукурудзяну жатку Geringhoff PCA 870 серійний №61167870В у кількості 1 штука.
Графік лізингових платежів (додаток №2 до договору остання редакція від 18.11.2009р.) встановлює дату оплати першого та періодичних лізингових платежів, суму лізингового платежу у доларах США щодо кожної дати платежу та його складову частину - суму відшкодування вартості предмета лізингу у доларах США.
18.03.2011р. за вих. №421 позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку та припинення його дії починаючи з 25.03.2011р., повернення предмета лізингу, зазначивши про прострочення виконання відповідачем зобов'язань та наявність заборгованості в розмірі 126 812, 42 грн.
Як вбачається з акта від 29.04.2011р. приймання-передачі, відповідач повернув позивачу предмет лізингу.
Відповідно ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
З метою укладення договору предмет лізингу відповідно до визначених відповідачем умов позивачем спеціально не придбавався, спірні правовідносини ґрунтуються на договорі прямого лізингу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Предметом заявленого позивачем позову є стягнення загальної суми лізингових платежів з 25.04.2010р. по 25.03.2011р. включно у розмірі 123 777, 84 грн., яка складається з винагороди лізингодавця за отримане у лізинг майно (комісія) та відшкодування вартості предмета лізингу.
Відповідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.
Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Лізингові платежі включають комісію лізингодавця за передане у лізинг майно та суму, що відшкодовує вартість предмета лізингу, тому за своєю правовою природою договір лізингу щодо винагороди містить елементи договору найму (оренди), а щодо відшкодування вартості предмета лізингу - договору купівлі-продажу.
В ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6 глави 58 Цивільного кодексу України - "Лізинг") та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Таким чином, обов'язок сплатити за товар певну грошову суму виникає у покупця лише у разі переходу до нього права власності на товар.
Умовами п. 12.1 договору передбачено, що право власності на предмет лізингу переходить до відповідача по закінченню строку лізингу та після здійснення всіх платежів за договором.
Договір фінансового лізингу №1041-LD від 04.06.2009р. достроково припинив свою дію, предмет лізингу повернуто позивачу, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло.
Положеннями глави 54 Цивільного кодексу України не передбачено право продавця на отримання вартості повернутого йому товару.
В постанові Верховного Суду України від 19.12.2011р. по справі №3-136гс11 вказано, що домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів.
Господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення з відповідача однієї складової лізингових платежів - винагороди лізингодавця за передане у лізинг майно (комісії), проте, при розрахунку даної суми не врахував при відніманні сум, визначених в доларах США, що вони не є однаковими, тобто, визначаються за різними курсами валют (підпункт 7.2.2 договору), а відповідно не можуть відніматись один від одного. Визначення складових лізингових платежів відбувається шляхом віднімання сум визначених у гривні, в результаті чого судом першої інстанції невірно визначена сума, що підлягає стягненню.
Так, дата платежу 25.04.2010р. -борг 0, 39 грн.;
дата платежу 25.05.2010р. -борг 4 610, 40 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9255 - 872, 61 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.06.2010р. - борг 4 516, 16 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9094 - 881, 99 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.07.2010р. - борг 4 426, 42 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 897 - 891, 47 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.08.2010р. - борг 4 348, 76 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 89 - 901, 05 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.09.2010р. - борг 4 307, 03 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9162 - 910, 74 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.10.2010р. - борг 4 235, 86 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9118 - 920, 53 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.11.2010р. - борг 4 189, 20 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9387 - 930, 42 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.12.2010р. - борг 4 148, 23 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9635 - 940, 43 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.01.2011р. - борг 4 038, 64 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9405 - 950, 54 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.02.2011р. - борг 3 948, 45 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9317 - 960, 75 дол. США х 7, 61);
дата платежу 25.03.2011р. - борг 3 906, 75 грн. (1 419, 59 дол. США х 7, 9577 - 971, 08 дол. США х 7, 61).
Отже, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного богу у сумі 46 676, 29 грн.
В решті вимог щодо стягнення основного боргу (лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу) позов задоволенню не підлягає, враховуючи, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, договір з 25.03.2011р. припинив дію, а предмет лізингу відповідач повернув позивачу.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальна сума 3% річних від основного боргу в сумі 46 676, 29 грн. за період з 26.05.2010р. по 29.02.2012р. становить 1 901, 72 грн.
Загальна сума інфляційних втрат від основного боргу в сумі 46 676, 29 грн. за період з червня 2010 року по січень 2012 року включно становить 3 122, 92 грн.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати у справі при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" , м. Київ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. у справі №7/5005/2240/2012 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення 3 218, 12 грн. основного боргу, 124, 09 грн. 3% річних, 201, 55 грн. інфляційних втрат, 646, 25 грн. витрат по сплаті судового збору, в зв'язку з чим викласти абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал", с. Залелія Царичанського району Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ 46 676, 29 грн. основного боргу, 1 901, 72 грн. 3% річних, 3 122, 92 грн. інфляційних втрат, 1 609, 50 грн. витрат по сплаті судового збору."
Стягнути з дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал", с. Залелія Царичанського району Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ 804, 75 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 26.11.2012р.)