"22" листопада 2012 р.Справа № 5017/2063/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання Будному О. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Домачук В.А., довіреність від 28.04.2012р.;
від відповідача: Шпилєва О.В, довіреність №152 від 03.01.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"
на рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2012 року
по справі № 5017/2063/2012
за позовом Приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»
до Державного підприємства «Одеська залізниця»
про стягнення 2 249 694, 25 грн.
та за зустрічним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця»
до Приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»
про стягнення 423 680, 52 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 22.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
13.07.2012 року ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Одеська залізниця" про стягнення заборгованості по договору підряду: основного боргу в розмірі 2 210 897, 54 грн., пені у розмірі 27 711,93 грн., 3% річних у розмірі 11 084, 77 грн., а також витрат по сплаті судового збору, посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті робіт за договором підряду від 02.12.2011р..
06.08.2012 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути заборгованість у розмірі 2210897,54 грн., пеню у розмірі 55423,86 грн.,3% річних у сумі 22169,47 грн., зобов'язати відповідача підписати акти приймання передачі виконаних робіт та акт готовності об'єкта до експлуатації на виконання договору підряду.
04.09.2012 року позивач знову надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ДП «Одеська залізниця»заборгованість у розмірі 2306635,40 грн., пеню -69623,19 грн., 3 % річних -227849,28 грн., витрати по сплаті судового збору -48082,16 грн..
Відповідач з позовом не погодився та надав зустрічну позовну заяву про стягнення пені та штрафу в розмірі 423680,52 грн., та 17.08.2012 року надав заяву про стягнення збитків.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. по справі №5017/2063/2012 (суддя Меденцев П.А.) позовні вимоги ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»задоволені частково: стягнуто з ДП «Одеська залізниця»на користь ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»основний борг у розмірі 2306635,40 грн.., пеню у розмірі 69623,19 грн., 3% річних -27849,28 грн., та витрати по сплаті судового збору, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ДП «Одеська залізниця»також відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено виконання позивачем за первісним позовом, по укладеному між сторонами договору підряду, робіт: по улаштуванню котельні та електропостачання на суму 385635, 04 грн., по улаштуванню зовнішнього водопроводу, зовнішньої каналізації, зовнішньої тепломережі на суму 147855,60 грн., по розбиранню існуючої огорожі на суму 13275,60 грн., з урахуванням вартості поставленої блочної модульної котельної установки в сумі 1767376,75 грн., що підтверджено актами виконаних робіт, однак відповідач за первісним позовом за виконанні роботи не розрахувався і тому, відповідно приписів ст.ст. 526, 625, 617 Цивільного кодексу України ДП «Одеська залізниця»повинно сплатити позивачу за первісним позовом заборгованість за виконані роботи, пеню та три проценти річних. Належні докази виконання підрядних робіт на іншу суму відсутні, докази надсилання відповідачу за первісним позовом актів приймання -передачі виконаних робіт та акту готовності об'єкта до експлуатації відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог і тому суд дійшов висновку про відмову в задоволені решти первісного позову. У задоволені зустрічного позову відмовлено з посиланням на те, що заявлена вимога про стягнення збитків під визначення збитків не підлягає.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ДП «Одеська залізниця», в якій відповідач за первісним позовом просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. по справі № 5017/2063/2012, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги первісного позову задовольнити частково в розмірі 2106700,47 грн., зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»неустойку у розмірі 423680,52 грн. та збитки в розмірі 730880,20 грн., посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, вказуючи, що висновки, викладені в рішенні суду щодо наявності належних доказів виконання будівельних робіт на суму 2306635,40 грн. не відповідають обставинам справи, а відповідно і неправильно розраховані розмір пені та 3% річних. У задоволені зустрічного позову, на думку апелянта, також відмовлено неправомірно, оскільки неповно вивчено всі матеріали справи та не надана оцінка доказам, які підтверджують вимоги позивача по зустрічному позову.
29.10.2012р. та 30.10.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця», в якому позивач за первісним позовом просить рішення господарського суду залишити без змін, оскільки рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом -без задоволення.
Також 29.10.2012р. від ДП «Одеська залізниця»надійшло клопотання про призначення і проведення судової експертизи, в якому відповідач за первісним позовом просив призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) відповідають або не відповідають виконані ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»роботи по будівництву та пусконалагоджуванню вугільної котельні для автономного теплопостачання вагонного депо Помічна проектно-кошторисній документації за договором підряду №НКВ-11-1232/НЮ від 02.12.2011 і вимогам державних будівельних норм (ДБН)? 2) яка вартість фактично виконаних ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»пусконалагоджувальних робіт за договором підряду №НКВ-11-1232/НЮ від 02.12.2011?, проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинити до отримання висновків судової будівельно-технічної експертизи.
Дослідивши заявлене ДП «Одеська залізниця» клопотання, апеляційний господарський суд дійшов висновку про його відхилення з підстав неналежного обґрунтування даного клопотання.
07.11.2012р. ДП «Одеська залізниця»подало до Одеського апеляційного господарського суду клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів.
08.11.2012р. ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»подало до суду пояснення, в якому надав додаткові обґрунтування своєї позиції у справі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2011р. між ДП «Одеська залізниця»(замовник) та ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»(підрядник) укладено договір підряду (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи вугільної котельної для автономного теплопостачання вагонного депо Помічна та здати результати робіт замовнику, а замовник зобов'язався прийняти результат роботи та оплатити вартість робіт.
Згідно з п. 4.1 договору підрядник зобов'язався виконати передбачені договором роботи за рахунок власних сил та засобів, а на спеціалізовані роботи підрядник має право залучити субпідрядні організації при умові, якщо у підрядника в наявності ліцензія на генеральний підряд і здати замовникові в терміни до 25.12.2011р., згідно з графіком виконання робіт (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. Обсяги робіт, що виконуються, можуть зменшені залежно від реального фінансування.
Завершення виконання робіт оформлюється актом готовності об'єкта до експлуатації (п.4.2 договору).
Термін завершення робіт може бути продовжено у разі: обставин непереборної сили; перегляду проектної документації (п.4.3 договору). Для продовження термінів завершення робіт підрядник зобов'язаний без затримки повідомити замовника про появу обставин, які зумовлюють необхідність продовження і подати обґрунтування нових термінів завершення (п.4.5 договору). Зміна терміну завершення виконання робіт оформлюється додатковою угодою до договору та підписується уповноваженими представниками обох сторін ( п.4.8 договору).
Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і складає 2972108 грн. з ПДВ 20% і визначається кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1).
Відповідно до п. 12.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно за рахунок кредитних коштів на умовах відстрочки платежу на термін до 60 банківських днів з моменту підписання акту постачання продукції та виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт.
Підрядник здає завершений будівництвом і готовий до експлуатації об'єкт комісії, яку призначає замовник упродовж 14 днів після отримання повідомлення від підрядника про готовність об'єкта до здачі, для прийняття об'єкта підрядник передає комісії всю визначену правовими документами документацію ( п.13.1 договору).
Пунктом 15.3 договору встановлено, що за порушення термінів оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків - до остаточного його виконання ( п.17.1 договору).
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, який підписаний сторонами, ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»виконало у грудні роботи за договором 385635,04 грн. (улаштування котельні) з врахуванням 1767376,75 грн. (вартість поставленої блочної модульної котельні), 13275,60 грн. розбирання огорожі), 147855,60 грн. (улаштування зовнішніх водопроводу, каналізації та теплопостачання).
Строк оплати за виконані роботи сплинув 31.03.2012р., проте ДП «Одеська залізниця вартість робіт не оплатило.
Наведене стало підставою для звернення ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»до господарського суду Одеської області з позовом до ДП «Одеська залізниця»про стягнення заборгованості у розмірі 2210897,54 грн., пені у сумі 27711,93 грн. та 3 % річних та в сумі 11084,77 грн..
03.08.2012р. за вх. №3486/2012 до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява від ДП «Одеська залізниця»до ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про стягнення 423680,52 грн..
06.08.2012р. за вх. №24210/2012 ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення розміру позовних вимог та просило зобов'язати ДП «Одеська залізниця»підписати акти приймання передачі виконаних робіт та акт готовності об'єкта до експлуатації на виконання договору підряду від 02.12.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача 2288490,87 грн..
17.08.2012р. за вх. №25733/2012 до господарського суду Одеської області надійшла заява від ДП «Одеська залізниця», в якій ДП «Одеська залізниця» просило стягнути з ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»1154560,72 грн. збитків.
04.09.2012р. за вх. №27077/2012 до господарського суду Одеської області надійшла заява від ПрАТ «Монастирищенський котельний завод», згідно з якою позивач за первісним позовом просив зобов'язати ДП «Одеська залізниця»підписати акти приймання передачі виконаних робіт та акт готовності об'єкта до експлуатації на виконання договору підряду від 02.12.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача 2404107,87 грн..
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»та ДП «Одеська залізниця»укладено договір підряду.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно зі ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів, забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.
Як вбачається з умов договору, строк виконання робіт по договору узгоджений сторонами та становив до 25.12.2011р. згідно з графіком виконання робіт.
На виконання договору підряду від 02.12.2011р. позивач виконав постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи вугільної котельні для автономного теплопостачання вагонного депо Помічна, що підтверджується актами форми КБ-2 та довідками форми КБ-3, приймання виконаних загальнобудівельних робіт, робіт по улаштуванню котельні, робіт по улаштуванню електропостачання на суму 385635,04 грн.; робіт по улаштуванню зовнішнього водопроводу, зовнішньої каналізації, зовнішньої тепломережі на суму 147855,60 грн.; робіт по розбиранню існуючої огорожі на суму 13275,60 грн., з урахуванням вартості поставленої блочної модульної котельної установки в сумі 1767376,75 грн., підписані представниками сторін 26.12.2011р..
Зазначені роботи та обладнання прийняті замовником без будь-яких зауважень, тобто виконані відповідно до умов договору.
Підрядником видано податкову накладну, яка прийнята замовником.
ДП «Одеська залізниця»зареєструвало котли 06.02.2012р. (довідка територіального управління Держнаглядохоронпраці у Кіровоградській області від 29.08.2012р.),
Устаткування змонтоване в установці котельні модульної УКМ-2,8 ВР, заводський №02, яка входить до складу вагонного депо Помічна Одеської залізниці, пройшло комплексне випробування, включаючи необхідні пусконалагоджувальні роботи разом з комунікаціями з 09.02.2012р. протягом 72 годин, доказом чого є акт комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування датованого 12.03.2012р.
Згідно довідки форми КБ-3 та актів форми КБ-2 вартість пусконалагоджувальних складає 95737,86 грн.
Листом від 11.05.2012р., врученим 21.05.2012р. поштовій експедиції Одеської залізниці ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»повідомив ДП «Одеська залізниця»про повне виконання робіт на об'єкті та листом від 11.05.2012р. направив замовнику акти виконаних робіт (форма КБ-2) та довідки форми КБ-3 на пусконалагоджувальні роботи вугільної котельні для підписання
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 10.05.2012р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області.
Але до моменту розгляду справи в господарському суді акт готовності об'єкта до експлуатації представниками ДП «Одеська залізниця»не підписано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що строк оплати за виконані постачання, монтаж вугільної котельні настав 31.03.2012р., а строк оплати за виконані пусконалагоджувальні роботи настав 30.07.2012р., що підтверджується у зустрічній позовній заяві ДП «Одеська залізниця».
Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з ДП «Одеська залізниця»2306635,40 грн. заборгованості за поставлені котли та виконані роботи.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог, ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»також просив господарський суд стягнути з ДП «Одеська залізниця»пеню у розмірі 69052,69 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 15.3 договору встановлено, що за порушення термінів оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення
Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок пені, складений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог (арк. спр. 31-32 т. ІІ) і судова колегія вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом цілком правомірно задоволено позовну вимогу ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про стягнення з ДП «Одеська залізниця»пені у розмірі 69623,19 грн..
Крім того, ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»у заяві про збільшення позовних вимог також просило господарський суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 27849,28 грн..
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок 3% річних, складений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог (арк. спр. 31-32 т. ІІ), вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про стягнення ДП «Одеська залізниця»3% річних в сумі 27849,28 грн..
Господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про зобов'язання ДП «Одеська залізниця»підписати акт готовності об'єкта до експлуатації на виконання договору підряду від 02.12.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що підрядником надавалися замовнику екземпляри актів готовності об'єкта до експлуатації на виконання договору підряду від 02.12.2011р. для підписання.
Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ДП «Одеська залізниця»до ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 1154560,72 грн..
ДП «Одеська залізниця»у зустрічній позовній заяві посилалося на те, що несвоєчасне виконання робіт за договором підряду від 02.12.2011р. (прострочення в період з 26.12.2011р. по 09.05.2012р.) призвело до нарахування замовником штрафних санкцій у розмірі 423680,52 грн. та додаткових витрат замовника на опалення вагонного депо Помічна вугіллям у розмірі 730880,20 грн..
Статтями 610-611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Між тим, як вище встановлено, ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»виконало роботи, передбачені договором підряду у грудні 2011 року (акти приймання виконаних будівельних робіт підписані сторонами 26.12.2011р.).
Згідно п. 16 ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води 115 С, реєстрація котлів в Держгірпромнагляді проводить власник котельні, тобто ДП «Одеська залізниця».
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Одеська залізниця»зареєструвало котли лише 06.02.2012р., а отже право проводити пусконалагоджувальні роботи ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»отримало після вказаної дати.
Крім того, відповідно до акта комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування від 12.03.2012р. устаткування змонтоване в установці котельні модульної УКМ-2,8 ВР. заводський №02, яка входить до складу вагонного депо Помічна Одеської залізниці пройшло комплексне випробування, включаючи необхідні пусконалагоджувальні роботи разом з комунікаціями з 09.02.2012р. протягом 72 годин відповідно до встановленого замовником порядку, тобто фактично комплекс пусконалагоджувальних робіт на об'єкті виконаний в лютому 2012 року.
Наведене свідчить про те, що прострочення боржника сталося внаслідок невиконання зобов'язань кредитора -ДП «Одеська залізниця».
Отже в даному випадку має місце зустрічне виконання зобов'язання замовником.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою ст. 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відсутня вина ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»у простроченні виконання пусконалагоджувальних робіт за договором підряду від 02.12.2011р..
Між тим, згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.
Аналогічні норми викладені й у ст. 858 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.
Таким чином, на кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру.
Між тим, ДП «Одеська залізниця»не довело вину ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»у простроченні виконання пусконалагоджувальних робіт за договором підряду від 02.12.2011р..
Крім того, ДП «Одеська залізниця»не надало належних та допустимих доказів того, які будівлі опалювались в період з 01.01.2012р. по 09.02.2012р., чи є ці будівлі власністю вагонного депо, чи була необхідність опалення вагонного депо саме котельнею Знам'янського БМЕУ №3, чи є інші котельні вагонного депо, чи виконувались договори поставки мазуту і вугілля (наявність доказів фактичної передачі вугілля та мазуту, докази фактичної оплати за вказані товари), чи відповідають ціни визначені в договорах рівню ринкових цін.
З тексту Довідки № 4306 від 13.08.2012г. неможливо достовірно встановити, яка кількість теплової енергії і для яких об'єктів і потреб було відпущено в період з січня по березень 2012 року. При цьому, сама Довідка є внутрішнім документом ДП «Одеська залізниця», не підтвердженим ніякими іншими доказами (показання приладів обліку теплової енергії і т.д.). Крім того відповідачем при пред'явленні вимоги про стягнення збитків, пов'язаних з придбанням мазуту фактично заявлені вимоги про стягнення упущеної вигоди (тобто тих доходів, які він міг би отримати в разі запуску котельні в строк, встановлений договором). Однак, відповідач в своїх розрахунках не враховує експлуатаційні витрати (придбання вугілля, електрики, води, заробітна плата персоналу, амортизаційні відрахування і т.д.), необхідні для нормальної роботи котельної і вироблення теплової енергії.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП «Одеська залізниця»не довело належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, наявності та розміру завданих підрядником збитків, причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками.
Оскільки господарськими судами встановлено відсутність вини ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»у простроченні виконання робіт за договором підряду від 02.12.2011р., то й відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ДП «Одеська залізниця»до ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 1154560,72 грн., а отже господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову ДП «Одеська залізниця».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що, а рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. по справі №5017/2063/2012 залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця» - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. по справі №5017/2063/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2012 р.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева