04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" листопада 2012 р. Справа№ 5011-42/11194-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі Царук І. О.
За участю представників:
від позивача : Бабчиненецер К. Є. - представник за довіреністю № 321-1-4/37 від 03.12.2011
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»
на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012
у справі № 5011-42/11194-2012 (суддя Паламар П. І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»
про стягнення 7 134,38 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 7 134,38 грн., яке позивачем як страховою організацією було виплачено за ремонт автомобіля «Фольцваген Пассат», державний номерний знак АК 3313 ВК, який належить ТОВ «Фаворит-Агро», пошкодженого внаслідок ДПТ, що сталася з вини гр. Єршова Є. М. - власника автомобіля «ВАЗ-21124»., державний номерний знак С 764 ТЕ36, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2012, повний текст якого підписаний 17.09.2012, у справі № 5011-42/11194-2012 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 6 624,38 грн., в іншій частині позову відмовлено .
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог ґрунтується на тому, що матеріалами справи належним чином підтверджується обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача в порядку регресу збитку на задоволену судом суму.
Водночас, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення з відповідача сума має бути зменшена на суму франшизи (510 грн.), передбаченої укладеним між відповідачем та гр. Єршовим Є. М полісом.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі № 5011-42/11194-2012 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 4 946,94 грн.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не прийнято до уваги той факт, що розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування розрахований останнім на підставі рахунку-фактури № С000057979 від 25.07.2011 (9 540,77 грн.) та зменшений на суму франшизи, встановленої в полісі, укладеному між позивачем та ТОВ «Фаворит-Агро» (1 680 грн.), в той час як вартість матеріального збитку мала бути позивачем визначена виходячи з відомостей, встановлених в Звіті про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу № 4318.08/11 від 29.08.2011 (7 134,38 грн.) та мала бути зменшена на франшизу, встановлену в полісі, укладеному між позивачем та ТОВ «Фаворит-Агро» (1 680 грн.), та франшизу, встановлену в полісі, укладеному між відповідачем та гр. Єршовим Є. М. (510 грн.), За таких обставин, відповідач вважає, що позов має бути задоволений частково, в сумі 4946,94 грн. (7 138,34-1 680-510).
15.11.2012 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справі в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника через зайнятість останнього в судовому засіданні у Волноваському районному суді Донецької області. До вказаного клопотання додано копію повістки у справі № 2/0506/402/2012.
Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки доповіді представників обох сторін колегією суддів заслухано в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги. Крім того, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги, в той час як неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а статтею 69 ГПК України суд обмежений строками розгляду справи. До того ж, згідно зі ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичною особою, котрим ця юридична особа наділяє конкретну особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Відповідач не був позбавлений права призначити будь-якого іншого представника через надання йому відповідної довіреності.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
22.04.2010 позивач як Страховик та ТОВ «Фаворит-Агро» як Страхувальник уклали поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19 G- (далі Договір 1) (а.с. 9), предметом якого є страхування автотранспортного засобу - автомобіля марки «Фольцваген Пассат», державний номерний знак АК 3313 ВК (далі Автомобіль).
За домовленість сторін, Договір 1 діє з 23.04.2010 по 22.04.2014.
23.07.2011 о 14 год. 30 кв. на а/д «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Автомобіля, що належить ТОВ «Фаворит-Агро», під керуванням Алієва Р. С., та автомобіля марки «ВАЗ-21124», державний реєстраційний номер С 764 ТЕ36 (далі Автомобіль 1), під керуванням Єршова Є. М.
В результаті ДТП було пошкоджено застрахований позивачем Автомобіль.
За замовленням позивача, ЗАТ Український центр післяаварійного захисту «Експерт-сервіс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 8879/09 від 03.09.2009) проведено оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику Автомобіля внаслідок спірної ДТП, за результатам якої 29.08.2011 ЗАТ Український центр післяаварійного захисту «Експерт-сервіс» складено Звіт про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, № 4318.-08/11 (далі Звіт) (а.с. 15-21), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику Автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням фізичного зносу складає 7 134,38 грн., вартість відновлювального ремонту Автомобіля становить 9 563,10 грн.
Згідно складеного позивачем Страхового акту № 126100 від 29.08.2011 (а.с. 25) до виплати в якості страхового відшкодування призначено 7 860,77 грн.
Зі змісту вказаного акту слідує, що вартість матеріального збитку визначена позивачем на підставі рахунку-фактури ТОВ «Авто-Стиль» № С000057979 від 25.07.2011 (9 540,77 грн.), особи, яка виконала ремонт Автомобіля. Суму збитку зменшено на встановлену Договором 1 франшизу (1 680 грн.).
Тобто, позивач прийняв рішення сплатити в якості страхового відшкодування 7 860,77 грн., які фактично становлять вартість відновлювального ремонту Автомобіля без врахування фізичного зносу за мінусом франшиза Договору 1.
Як слідує з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 2285 від 14.09.2011, позивачем страхове відшкодування в сумі 7 860,77 грн. виплачено вищезгаданому ТОВ «Авто-Стиль».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнаний Єршов Є. М., що підтверджується постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 28.07.2011 у справі № 3-1394/2011 та довідкою ВДАІ Красногвардійського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим № 11/32-852 від 06.08.2011 (а.с. 12, 14).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З доданої позивачем до позову роздруківки витягу з Центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, розміщеної на веб-сторінці в мережі Інтеренет, слідує, що станом на 23.07.2011 (дата вчинення ДТП) цивільно-правова відповідальність Ершова Євгенія Миколайовича як власника Автомобіля 1 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АА № 5783718 з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, 50 000 грн., франшиза 510 грн.
Відповідач проти зазначених обставин не заперечує.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).
За правилами п. 22.1 ст. 22 Закону (тут і далі в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), обов'язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку.
Згідно ч. 4 ст. 37 Закону (страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА № 5783718, є відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності Єршова Євгенія Миколайовича.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату (страхового) відшкодування № 126100/24 від 10.11.2011 (а.с.28), в якій просив сплатити суму в розмірі 7 134,38 грн. На доказ направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0104213969781 з відміткою про отримання її відповідачем 16.11.2011.(а.с. 29).
На вказану вимогу відповідач відповів листом № 5259 від 13.12.2011 (а.с. 30), в якому зазначив, що позивачем до вказаної вище заяви не додано документів, які б підтверджували факт повідомлення винної у ДТП особи та/або відповідача про дату та місце огляду автомобіля потерпілої особи, з огляду на що до надання вказаних документів відповідач зупиняє розгляд заяви позивача.
За виплатою спірної суми в порядку регресу позивач звернувся з цим позовом до суду.
Сторонами не заперечується, що станом на дату вирішення справи в суді першої інстанції відповідачем спірну суму позивачу перераховано не було.
З огляду на обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що саме відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу в порядку регресу виплачене останнім страхове відшкодування, проте щодо його розміру слід зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Звітлм про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, № 4318.-08/11 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику Автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7 134,38 грн. (у Звіті ця сума визначена як вартість відновлювального ремонту Автомобіля з врахуванням фізичного зносу), вартість відновлювального ремонту Автомобіля становить 9 563,10 грн.
При зверненні до суду позивач просить стягнути з відповідача 7 860,77 грн., які становлять виплачене позивачем страхове відшкодування (вартість відновлювального ремонту) за мінусом встановленої полісом добровільного страхування транспортного засобу № 19 G- франшизи (9 540,77-1 680=7 860,77).
Згідно з складеним позивачем Страховим актом № 126100 від 29.08.2011 (а.с. 25), до виплати в якості страхового відшкодування призначено та позивачем сплачено 7 860,77 грн., тобто, фактично, позивачем сплачено вартість відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу на підставі рахунку-фактури ТОВ «Авто-Стиль» № С000057979 від 25.07.2011 (9 540,77 грн.), яку зменшено на встановлену Договором 1 франшизу (1 680 грн.)., як то погоджено сторонами у Договорі 1.
Проте, частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Крім того, статтею 34 Закону встановлено наступне:
- страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.1);
- якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (п. 34.2).
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Отже, приписами чинного законодавства встановлено обов'язковість проведення оцінки майна для визначення розміру збитків саме суб'єктами оціночної діяльності, а відтак, належним підтвердженням розміру шкоди є саме Звіт про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 4318.-08/11, складений 29.08.2011 ЗАТ Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс».
При цьому, відповідно до п. 8.1 розділу 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна від 24.11.2003 № 142/5/2092, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
Пунктом 8.2 Методики встановлюються випадки, в яких вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження.
Водночас пункт 8.3 Методики встановлює, що в інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників та величини втрати товарної вартості.
Зі змісту Звіту про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 4318.-08/11 від 29.08.2011, слідує, що при визначені вартості матеріального збитку, завданого Автомобілю, експертом використовувалась вказана вище Методика, і експерт визначив вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників та величини втрати товарної вартості - в сумі 7 134,38 грн.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, що у відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (в даному випадку франшиза згідно Договору 1 становить 1 680 грн., а франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АА № 5783718 - 510 грн.), колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 4 944,38 грн. (7 134,38-1 680-510). Рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
При цьому, колегія суддів звертає уваги позивача на те, що рахунок-фактура ТОВ «Авто-Стиль» № С000057979 від 25.07.2011 не може бути належним доказом, який би встановив вартість матеріального збитку, оскільки, по-перше, зазначений документ є лише розцінками окремо взятого суб'єкта господарювання, а саме ТОВ «Авто-Стиль», а по-друге, зі змісту вказаного документу не слідує, що проведення визначених у ньому робіт стало наслідком саме спірного ДТП.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі № 5011-42/11194-2012 підлягає зміні, позов задовольняється частково - стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу підлягає страхове відшкодування в сумі 4 944,38 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовляється, витрати позивача за звернення до суду з цим позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» підлягає задоволенню, судові витрати за її подачу покладаються на позивача.
Водночас колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що в апеляційній скарзі ним вірно визначено як вартість матеріального збитку (7 134,38 грн.), так і суми франшиз, на які підлягає зменшенню стягувана сума (1680 грн. та 510 грн.), проте, при визначенні суми, яка підлягає стягненню, замість суми 4 944,38 грн. позивачем зазначено 4 946,94 грн., що колегія суддів вважає арифметичною помилкою.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі № 5011-42/11194-2012 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі № 5011-42/11194-2012 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2012 у справі № 5011-42/11194-2012 в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10 літера «И», ідентифікаційний код 31681672) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 4 944 (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 44 коп.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ.»
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10 літера «И», ідентифікаційний код 31681672) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп.
5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.
6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-42/11194-2012.
Повний текст постанови складено: 26.11.2012
Головуючий суддя Калатай Н.Ф.
Судді Баранець О.М.
Пашкіна С.А.