"21" листопада 2012 р.Справа № 5017/2799/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107"
про стягнення 252 500,00 грн.;
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники
Від позивача: Чубко І.А. на підставі довіреності від 10.05.2012р.
Від відповідача: Бевза О.І. -на підставі довіреності від 16.08.2012р.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Чорноморська транспортна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" про стягнення 252500грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 вересня 2012 р. порушено провадження по справі №5017/2799/2012.
02.11.2012р. (вх.33275/2012) від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" надійшов відзив на позовну заяву.
02.11.2012р. (вх.33276/2012) від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" надійшла заява про застосування судом позовної давності.
19.11.2012р. (вх.35007/2012) від позивача Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія" надійшло заперечення на відзив та заяву про застосування судом позовної давності Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" від 02.11.2012р.
У судовому засіданні 21.11.2012р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
01.01.2010р. між Закритим акціонерним товариством „Чорноморська транспортна компанія" (Публічне акціонерне товариство „Чорноморська транспортна компанія";; АТ „ЧТК") і Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство 15107" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107"; ТОВ „АТП 15107", Перевізник) був укладений договір №48 про надання послуг і виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів на автобусних маршрутах загального користування з автовокзалу.
Згідно з п.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 15107" у Товариство з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до п. 1.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 15107".
Відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства", було змінено найменування з Закритого акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія" на Публічне акціонерне товариство „Чорноморська транспортна компанія", що підтверджується витягом з Статуту, Свідоцтвом про держрєєстрацію юридичної особи, довідкою АА №490868 з ЄДРПОУ.
Відповідно до п.1.1. Договору №48 від 01.01.2010р., предметом договору було зобов'язання сторін співпрацювати у сфері обслуговування пасажирів автомобільним транспортом, шляхом організації перевезень з Автовокзалу „Привоз" (м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 5), рухомим складом Перевізника за маршрутами: №560 „Білгород-Дністровський -Одеса АВ „Привоз"; №565 Т „Затока -Одеса АВ „Привоз";№539/538 „Одеса АВ „Привоз" - Жовтий Яр"; №134 „Приморське -Одеса АВ „Привоз"; №971/972 „Одеса АВ „Привоз" -Старокозаче";№1041/1042 „Одеса АС - 7- Старокозаче"; №1075/1076, 1082/1083, 1080/1081 „Сергіївка -Одеса АВ „Привоз", ч/з Овідіополь, Затоку; №1073/1074, 1077/1076, 1078/1079 „Сергіївка -Одеса АВ „Привоз" (надалі -Маршрути, Рейси).
Відповідно до п.3.2.1. Договору №48 від 01.01.2010р., Перевізник зобов'язаний забезпечити подачу автобусів в належному технічному та санітарному стані на Автовокзал: приміський маршрут -за 20 хвилин, міжміський або міжнародний за 40 хвилин до їх відправлення, у відповідності з затвердженим розкладом руху.
Відповідно до п.5.3. Договору №48 від 01.01.2010р., Перевізник за кожний зірваний рейс сплачує ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" штраф у розмірі: - зрив міжміського рейсу -50,00 грн. (в т.с. НДС 20%).
Відповідно до п. 5.12. Договору №48 від 01.01.2010р., підставою для матеріальної відповідальності Перевізника і АТ „Чорноморська транспортна компанія" є акти перевірок, матеріали перевірок посадовими особами, відомості касових продаж квитків, засвідчені підписами відповідальних осіб. Суми штрафів встановлюються на підставі відповідних пунктів цього Договору, згідно виставлених актів, до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.13. Договору №48 від 01.01.2010р., випадку незгоди з виставленим штрафом, Сторона, яка отримала рахунок і акт, повинна в строк до 10 днів, після отримання зазначених документів, в письмовій формі оповістити іншу сторону з обґрунтуванням причин незгоди. Якщо письмова відповідь відсутня, АТ „Чорноморська транспортна компанія" стягує штраф, згідно з виставленими рахунками.
Відповідно до п. 6.1. Договору №48 від 01.01.2010р., претензії і спори між ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" і Перевізником, які виникають за даним Договором, вирішуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 8.1. Договору №48 від 01.01.2010р., дійсний Договір складений у 2-х екземплярах, який має однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із сторін, вступає в дію с дати його підпису і діє до 31 грудня 2010р.
Відповідно до п. 8.4. Договору №48 від 01.01.2010р., якщо протягом місяця, після закінчення терміну дії Договору, ні одна з сторін не заявить о його припиненні, дія Договору вважається продовженою на 1 календарний місяць, на тих же умовах.
В період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р. Перевізником були зірвані рейси, що призвело до порушень умов Договору, а саме п.3.2.1. Договору. В якості доказу Позивач надав зведення порушень за вказаний період.
Листами ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" від 05.08.2010р. вих. №250, від 13.09.2010р. вих. №309, від 11.10.2010р. вих. №334 на адресу Перевізника були направлені повідомлення диспетчерської служби АВ „Привоз", а саме зведення порушень та оригінали актів на пред'явлення штрафів за зриви рейсів відправлення автобусів за №№5, 11, 15 за період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р.
До зазначених листів, в якості доказу направлення на адресу Перевізника були додані фіскальні чеки №3324 від 05.08.2010р. з повідомленням про вручення 10.08.2010р. за №6501102183712, №3596 від 14.09.2010р. з повідомленням про вручення 17.09.2010р. за №6588803411475, №6481 від 13.10.2010р. з повідомленням про вручення 18.10.2010р. за №658880368645.
Листами ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" від 05.08.2010р. вих.№249, від 13.09.2010р. вих.№307, від 11.10.2010р. вих.№335 на адресу управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку Одеської обласної державної адміністрації були направлені повідомлення про те, що Перевізник не виконував відправлення автобусів з АВ „Привоз" в період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р. та складає кількість зривів - 742р., 1971р. і 2337р.
Листами ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" від 12.09.2012р. вих. №№326, 327, 328 на адресу Перевізника були направлені оригінали рахунків за №№ 918, 919, 920 від 10.09.2012р. для подальшої їх сплати.
До зазначених листів, в якості доказу направлення на адресу Перевізника, позивачем були додані описи вкладення та фіскальні чеки №0891 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№65007025503218, 6770701769726, № 0889 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№6500702503234, 6770701769726, №0890 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№6500702503226, 6770701769734.
Відповідно до актів за зриви рейсів відправлення автобусів за №№5, 11, 15, рахунків за №№ 918, 919, 920 від 10.09.2012р. за період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р. та розрахунку до позову загальна сума штрафів складає 252500, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пп.1 п.3 ст.611 ЦК України). Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договором сторони визначили момент пред'явлення вимоги, а саме: після виставлення рахунку на сплату штрафу, а тому строк (термін) його виконання не повинен перевищувати сім днів від дня пред'явлення вимоги.
Посилаючись на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором та не сплатив рахунки у визначений законом строк, позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх законних прав і інтересів зі стягненням з відповідача суми 252500, 00 грн.
Відповідач позов не визнає, вважає його не законним, не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що диспетчери та працівники автостанції АВ „Привоз" противоправно не допускали пасажирські автобуси відповідача на територію автовокзалу, не здійснювали продаж квитків та не допускали пасажирів на рейси пасажирських автобусів відповідача, внаслідок чого рейси за маршрутами, визначені у Договорі, не могли бути здійснені, що підтверджується актами щодо перешкод доступу на територію автостанції та службовими доповідними за період з липня по вересень 2010р.
Також, відповідач посилається на те, що з метою недобросовісної конкуренції позивач створив маршрут №560 Є, який є аналогічним із маршрутом №560 „Білгород-Дністровський -Одеса АВ „Привоз" та зазначає наступне.
13 липня 2010р. Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської облдержадміністрації уклало договір за №т.11/10 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті №560 Є „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)" загального користування в експресному режимі руху з ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія". Термін дії зазначеного договору встановлений з 14 липня 2010р до 13 жовтня 2010р.
Згідно витягу з протоколу засідання обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських та міжміських внутрішньообластних маршрутах загального користування №24 від 24 вересня 2010р., було визначено переможцем конкурсу ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" та доручено управлінню морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку укласти нові договори на обслуговування внутрішньообластних маршрутів загального користування за №№ „Нова Долина- „Одеса АВ „Привоз", №560 Є „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)" та №601 „К. Бугаз -Одеса АВ „Привоз". Таким чином, 11 жовтня 2010р. Одеською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління морегосоподарського комплексу, транспорту та зв'язку (Організатор) укладений з ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" договір за №62/10 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, згідно якого Організатор надає право ЗАТ „Чорноморська транспортна компанія" право на перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах загального користування №560 Є „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)". Строк дії зазначеного договору до 10.10.2015р.
Отже, на думку відповідача, позивач створивши зазначений маршрут №560 "Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)", дублював маршрут відповідача за №560 Є „Білгород-Дністровський -Одеса АВ „Привоз", самостійно виконував рейси за маршрутом №560 „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)" та навмисно не допускав та не був зацікавлений допускати автобуси відповідача на маршрут №560 «Білгород-Дністровський -Одеса АВ „Привоз" з метою виключення конкуренції на цьому маршруті, що додатково підтверджує обставини та мотиви не допуску автобусів відповідача на автовокзал та те, що зриви рейсів були обумовлені виключно противоправними діями позивача.
Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської облдержадміністрації Наказом за №6 від 25.02.2011р. ліквідувало маршрут №560 Є „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)" та розірвало договір №62/10 від 11 жовтня 2010р. Відповідач зазначає, що вказані вище обставини були встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011р. по справі №2-а/1570/1991/2011, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р по справі №12/17-838-2011, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р по справі №12/17-838-2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р по справі №12/17-838-2011.
Також, відповідач зазначає, що рейси „Одеса Привоз -Сухолужжя" та „Одеса Привоз -Широке (Б-Днітровський)" за Договором не визначені та не виконувалися, що безумовно свідчить про фальсифікацію цих списків, оскільки інформація в них є надуманою та такою, що не відповідає дійсності і ставить під сумнів правдивість актів та сводок позивача. На думку відповідача, акти на пред'явлення штрафів за зрив рейсів відправлення автобусів не затверджені печатками автостанції та здійсненні зацікавленими особами АТ „Чорноморська транспортна компанія", які знаходяться у їх підпорядкуванні. При цьому, ці акти не були надіслані позивачем відповідачу.
Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову АТ „Чорноморська транспортна компанія" повністю.
Крім того, відповідач стверджує, що позивач знав про наявність спірних правовідносин з Перевізником по штрафам за зірвані рейси у період з липня по вересень 2010р., тобто за позовною заявою позивача по дійсній справі про стягнення штрафів за Договором, що є єдиним предметом дійсного спору, та що встановлений чинним законодавством скорочений строк позовної давності у один рік вже сплив, що свідчить про те, що позивач згідно ст.256 ЦК України, вже не може звертатись до суду із заявленою ним позовною вимогою у дійсній справі. Обґрунтовуючи свою позицію з посиланням на ч.1 ст.223 ГК України, ст.258 ЦК України, ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, а отже, просить суд застосувати позовну давність у справі в зв'язку зі спливом строків позовної давності позовної вимоги АТ „Чорноморська транспортна компанія" до ТОВ „Автотранспортне підприємство 15107" та відмовити повністю.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини, є однією із підстав виникнення цивільних прав. Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Згідно зі ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Так, стаття 218 ГК України, передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як було встановлено судом, правовідношення між позивачем і відповідачем виникли на підставі договору №48 про надання послуг і виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів на автобусних маршрутах загального користування з автовокзалу від 01.01.2010р.
Отже, сторони визначили, що предметом договору було зобов'язання сторін співпрацювати у сфері обслуговування пасажирів автомобільним транспортом, шляхом організації перевезень з Автовокзалу „Привоз" (м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 5), рухомим складом Перевізника за маршрутами: №560 „Білгород-Дністровський -Одеса АВ „Привоз"; №565 Т „Затока -Одеса АВ „Привоз"; №539/538 „Одеса АВ „Привоз" - Жовтий Яр"; №134 „Приморське -Одеса АВ „Привоз"; №971/972 „Одеса АВ „Привоз" -Старокозаче"; №1041/1042 „Одеса АС - 7- Старокозаче"; №1075/1076, 1082/1083, 1080/1081 „Сергіївка -Одеса АВ „Привоз", ч/з Овідіополь, Затоку; №1073/1074, 1077/1076, 1078/1079 „Сергіївка -Одеса АВ „Привоз".
В період з 16 липня 2010р. по 30 вересня 2010р. відповідачем були зірвані рейси за вищезазначеними маршрутами.
В якості порушення відповідачем умов Договору, позивач посилається п.3.2.1. Договору. Позивачем були нараховані штрафи за зриви рейсів у відповідності до п.5.3. Договору, де Перевізник за кожний зірваний рейс сплачує АТ „Чорноморська транспортна компанія" штраф у розмірі: - зрив міжміського рейсу -50,00 грн. (в т.с. НДС 20%).
Сторони у Договорі визначили підстави та порядок сплати штрафів, а саме: п. 5.12. Договору, для матеріальної відповідальності Перевізника і АТ „Чорноморська транспортна компанія" є акти перевірок, матеріали перевірок посадовими особами, відомості касових продаж квитків, засвідчені підписами відповідальних осіб. Суми штрафів встановлюються на підставі відповідних пунктів цього Договору, згідно виставлених актів, до 15 числа місяця, наступного за звітним. У випадку незгоди з виставленим штрафом, Сторона, яка отримала рахунок і акт, повинна в строк до 10 днів, після отримання зазначених документів, в письмовій формі оповістити іншу сторону з обґрунтуванням причин незгоди. Якщо письмова відповідь відсутня, АТ „Чорноморська транспортна компанія" стягує штраф, згідно з виставленими рахунками (п.5.13. Договору).
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини та факти на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог судом вважаються доведеними.
Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.
Отже, докази, які були надані позивачем в якості обґрунтування позовних вимог свідчать про наявність порушень з боку відповідача умов Договору та підтверджують факт правомірності виставлення штрафів у відповідності до умов Договору, а саме: листи АТ „Чорноморська транспортна компанія" від 05.08.2010р. вих. №250, від 13.09.2010р. вих. №309, від 11.10.2010р. вих. №334, які направлені на адресу відповідача з повідомленнями диспетчерської служби АВ „Привоз", а саме: зведення порушень та оригінали актів на пред'явлення штрафів за зриви рейсів відправлення автобусів за №№5, 11, 15 за період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р.; фіскальні чеки №3324 від 05.08.2010р. з повідомленням про вручення 10.08.2010р. за №6501102183712, №3596 від 14.09.2010р. з повідомленням про вручення 17.09.2010р. за №6588803411475, №6481 від 13.10.2010р. з повідомленням про вручення 18.10.2010р. за №658880368645; листи АТ „Чорноморська транспортна компанія" від 05.08.2010р. вих.№249, від 13.09.2010р. вих.№307, від 11.10.2010р. вих.№335 направлені на адресу управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку Одеської обласної державної адміністрації з повідомленням про те, що Перевізник не виконував відправлення автобусів з АВ „Привоз" в період з 16.07.2010р. по 30.09.2010р. та складає кількість зривів - 742р., 1971р. і 2337р.; листи АТ „Чорноморська транспортна компанія" від 12.09.2012р. вих. №№326, 327, 328 направлені на адресу Перевізника з оригіналами рахунків за №№ 918, 919, 920 від 10.09.2012р. для подальшої їх сплати та фіскальні чеки №0891 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№65007025503218, 6770701769726, № 0889 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№6500702503234, 6770701769726, №0890 від 12.09.2012р. з повідомленням про вручення 18.09.2012р. за №№6500702503226, 6770701769734.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством „Чорноморська транспортна компанія" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія" загальну суму штрафів у розмірі 252500, 00 грн.
Щодо наданих відповідачем, в якості доказу своїх заперечень, договори, витяги з протоколу, постанови судів, листування та інш. документи, які були додані до відзиву, свідчать про правовідношення між АТ „Чорноморська транспортна компанія" і управлінням морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної держадміністрації щодо відкриття маршруту №560 Є „Одеса АВ „Привоз" - Б.Дністровський (з/д вокзал)", які регулювалися окремими договорами та іншими документами, а тому судом не приймаються.
Приймаються судом та вважається доведеним пояснення позивача щодо відсутності пропуску останнім строку позовної давності на пред'явлення даного позову, оскільки п. 5.12. і п.5.13 Договору сторони, визначили момент пред'явлення вимоги, а саме: після виставлення рахунків на сплату штрафів, а тому строк позовної давності починає свій сплив саме після сьома днів від дня пред'явлення вимоги у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, яка передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, заява відповідача щодо відмови позивачеві на підставі пропуску строку позовної давності, судом відхиляється.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у сумі 5050, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" про стягнення 252500, 00 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 67-А, п/р 26000138505 ПАТ „РБА" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03115028) на користь Публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 5, р/р 26004016440001 в філії АТ „ІМЕКСБАНК" м. Одеси, МФО 388584, код ЕДРПОУ 34221158) суми штрафів в загальному розмірі 252 500, 00 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 5 050, 00 (п'ять тисяч п'ятдесят гривень 00 копійок) грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2012 року.
Суддя Оборотова О.Ю.