"22" листопада 2012 р. Справа № 5016/3840/2011(13/274)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Гребенюк А.С.,
з участю представника позивача -Лупової В.В., дов. від 29.12.2011 р.,
(представник відповідача в судове засідання не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",
61005, пр. Московський, 60, м. Харків,
до Приватної виробничо-комерційної фірми "Тектоніт",
55002, вул. Миру, 11, кімн. 14, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область,
про стягнення заборгованості за договором кредитування, -
Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "УкрСиббанк" звернулося з позовною заявою від 28.10.2011 р. № 3041, котру направлено рекомендованим поштовим відправленням 31.10.2011 р. до Господарського суду Миколаївської області і зареєстровано останнім 02.11 2011 р. за № 25354/2011, до Приватної виробничо-комерційної фірми (ПВКФ) "Тектоніт" про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 98784, 07 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 784407 грн. 82 коп., із яких 70932, 96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 грн. 62 коп., - сума заборгованості за кредитом; 27674,34 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 220592 грн. 16 коп., - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 176,77 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 1409 грн. 04 коп., - сума пені за прострочення погашення заборгованості за кредитом та процентам, а також судових витрат: з оплати позовної заяви державним митом у сумі 7874 грн. 08 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ПВКФ "Тектоніт" (надалі -Фірма), починаючи з жовтня 2009 року, своїх грошових зобов'язань за укладеним з Акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк", організаційно-правову форму якого змінено у відповідності із законодавством України на ПАТ "УкрСиббанк" (надалі - Банк), кредитним договором від 25.04.2008 р. № 11340658000, із внесеними до нього змінами додатковою угодою № 2 від 09.06.2009 р., щодо повернення згідно узгодженого графіку отриманих кредитних коштів та щомісячної сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість з повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі позовних вимог, на котрі, на підставі п.7.1 кредитного договору, нарахавано пеню.
У ході розгляду справи Банком подано заяву від 05.09.2012 р. з відповідними розрахунками сум позовних вимог, з котрих випливає, що сума заборгованості Фірми з повернення кредитних коштів становить суму позовних вимог - 70932, 96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 грн. 62 коп., а заборгованість по процентам за користування кредитними коштами зменшилась з 27674,34 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 220592 грн. 16 коп., до 24852, 52 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 198099 грн. 44 коп., у зв'язку з приведенням розрахунків до розміру процентних ставок, передбачених у кредитному договорі. Крім того, із заяви та розрахунків випливає, що збільшилися суми пені, нараховані за прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами, а саме, пеня за прострочення повернення кредитних коштів за період з 15 січня по 15 липня 2011 року становить загальну суму 5202,63 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 41470 грн. 17 коп., а пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 15 січня по 15 липня 2011 року становить загальну суму 1560,27 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 12436 грн. 91 коп. Дану заяву суд визнає заявою про зменшення позовних вимог у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та про збільшення позовних вимог у частині стягнення пені, нараховані за прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами.
Від відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис представника на повідомленні про дату розгляду справи від 26.10.2011 р., представник не з'явився, проте у відзиві на позов від 22.11.2012 р. Фірма, не оспорюючи заборгованості з повернення отриманих у Банку кредитних коштів та процентів за користування ними, вважає неправильним нарахування пені, вказуючи, що застосований при розрахунку розмір пені, а саме 0,4 % річних за кожний день прострочення платежів, не узгоджується з положеннями ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, а також нарахований з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК) та заявлений не в межах річного терміну стягнення пені, оскільки останнім днем звернення до суду зі стягненням, на думку відповідача, є 02.11.2010 р.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк", правонаступником якого є Банк, та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Тектоніт" укладено кредитний договір від 25.04.2008 р. № 11340658000, відповідно до умов якого попередник Банку зобов'язався надати Фірмі кредит 25 квітня 2008 року в сумі 134600 дол. США з цільовим призначенням кредиту -поповнення обігових коштів, а остання -використовувати та повернути Банку кредит в національній валюті України в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 22 квітня 2011 року.
Строк сплати процентів за користування кредитними коштами встановлений пунктами 1.2, 1.3 укладеного сторонами договору, відповідно до яких Фірма зобов'язалася сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами щомісячно у строк з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом, при цьому процентна ставка встановлена у розмірі 13,9 %, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, процентна ставка встановлена у розмірі 27,8%.
Додатковою угодою від 09.06.2009 р. № 2 до зазначеного договору сторонами погоджено новий строк оплати процентів: з 01 по 25 число кожного місяця та погоджений відповідний графік повернення кредитних коштів. (а.с. 15)
На виконання умов укладеного між сторонами договору попередником Банку перераховано Фірмі грошові кошти в сумі 134600 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 679730 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача від 25.04.2008 (а.с. 27).
У відповідності з умовами договору Банком здійснювались щомісячні нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними Фірма не виконувала, починаючи з жовтня 2009 року і ці кошти не повернено й на даний час.
У зв'язку з невиконанням умов договору Фірмою, останній Банком направлено вимогу від 22.03.2011 р. за № 2011-103/125 в порядку дострокового повернення кредиту, передбаченого п. 11.1 договору, про погашення протягом 30 днів, з дня направлення цієї вимоги на адресу позичальника, заборгованості по кредитному договору, яка на той час складала загальну суму 922732,60 доларів США, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 28-зворот.), але відповідачем вона залишена без реагування, а грошові кошти в указаній сумі несплаченими.
До вказаних правовідносин застосуються положення законодавства щодо кредитного договору.
Так, згідно господарського законодавства кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).
Цивільним законодавством передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Такі ж положення сторони передбачили в укладеному між ними договорі, зокрема, в розділі 1.
У відповідності до ст.ст. 526, ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 625 ЦК України прописано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ураховуючи положення викладеного законодавства, умови укладеного сторонами договору із внесеними до нього змінами, та що Фірма у черговий платіж, встановлений графіком погашення заборгованості, а саме з 25 листопада 2011 року, припинила повернення решти суми отриманого кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами, то позовні вимоги про стягнення заборгованості з погашення кредиту в сумі 70932,96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 грн. 62 коп. -основного боргу та в сумі 24852,52 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 198099 грн. 44 коп. є обґрунтованими і нарахованими вірно.
Є обґрунтованими й позовні вимоги в частині стягнення пені в загальній сумі 6762,90 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 53907 грн. 08 коп., із якої 5202,63 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 41470 грн. 17 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів, та 1560,27 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 12436 грн. 91 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, розраховані позивачем із сум підлягаючих до повернення кредитних коштів за період з 15 січня по 15 липня 2011 року.
Зазначені вимоги позивача узгоджуються з положеннями чинного законодавства, зокрема ч.2 ст. 193 ГК України, котрою передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони, та що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором, а саме пп. 7.1 договору, відповідно до якого позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 % (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "Факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
З розрахунку пені за прострочення повернення кредитних коштів та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, поданого Банком разом із заявою про зменшення позовних вимог у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та про збільшення позовних вимог у частині стягнення пені, вбачається, що позивачем при нарахуванні відповідних сум пені застосована подвійна облікова ставка Національного Банку України в розмірі, що дорівнює 15,5 %, що повністю відповідає положеннями ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня та остання нарахована в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГПК України, зокрема в кількості 182 дні (з 15.01.-15.07.2011 р.), а тому твердження відповідача про застосування ставки 0,4 % річних за кожний день прострочення платежів, встановленої п.п. 7.1 договору, та нарахування пені з порушенням шестимісячного строку є хибними. Щодо доводів відповідача про сплив річного строку позовної давності до застосування пені, то суд звертає увагу останнього, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Такої заяви від відповідача не надходило.
З урахуванням вищенаведеного, суд визнає обґрунтованими подані Банком розрахунки заборгованості Фірми "Тектоніт", а саме: в сумі 70932, 96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 грн. 62 коп. -неповернутих кредитних коштів; в сумі 24852,52 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 198099 грн. 44 коп. -неповернутих відсотків за користування кредитними коштами; в сумі 6762,90 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 53907 грн. 08 коп., із якої 5202,63 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 41470 грн. 17 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів, та 1560,27 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 12436 грн. 91 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, розраховані позивачем із сум підлягаючих до повернення кредитних коштів за період з 15 січня по 15 липня 2011 року.
Разом з тим, враховуючи, що Банком збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами, при цьому не сплачено судовий збір в порядку та розмірі, встановленого Законом України "Про судовий збір", то суд задовольняє позовні вимоги в межах оплаченого Банком державного мита, яке було сплачено при поданні позовної заяви, а саме в частині: стягнення суми неповернутих кредитних коштів - 70932, 96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 грн. 62 коп.; неповернутих відсотків за користування кредитними коштами - 24852,52 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 198099 грн. 44 коп., та частково пені за прострочення повернення кредитних коштів в сумі 2998,59 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 23901 грн. 76 коп., а в решті задоволення позовних вимог -відмовляє.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні 22 листопада 2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1.Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Тектоніт", 55001, вул. Миру, 11, кімн. 14, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 20860161, на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", 61050, пр. Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807750, грошові кошти в загальній сумі 98784,07 доларів США, що еквівалентно 787407 грн. 82 коп., з яких: 70932, 96 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 565406 (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч чотириста шість) грн. 62 коп., -основний борг за кредитом; 24852,52 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 198099 (сто дев'яносто вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп., -заборгованість по оплаті процентів за користуванні кредитними коштами; 2998,59 дол. США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 23901 (двадцять три тисячі дев'ятсот одна) грн. 76 коп., -пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, а також грошові кошти на погашення витрат на оплату державного мита в сумі 7874 (сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 07 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 23.11.2012 р.
Суддя Ю.М. Коваль