Рішення від 23.10.2012 по справі 9/56/5022-834/2012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"23" жовтня 2012 р.Справа № 9/56/5022-834/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Малахіт-2004", вул. Лятошинського 4А/289, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, 47032

про стягнення заборгованості в сумі 52 000 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Питель Володимир Ігорович, довіреність від 19.10.12 р.;

відповідача: Братівник Ігор Васильович, довіреність від 22.10.12 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач -Приватне підприємство "Малахіт-2004", вул. Лятошинського 4А/289, м. Київ звернулося з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, про стягнення заборгованості в сумі 52 000 грн.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору купівлі -продажу від 01.07.2011р.; видаткової накладної № /-0046 від 06.07.2011р.; претензії № 1 від 21.09.2011р. та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 23.10.2012р. о 16 год. 10 хв..

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених в позовній заяві від 28.09.2012р. вх. № 1065(н).

Представник відповідача в судове засідання прибув та долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву від 22.10.2012р. (вх. № 16327 (н) від 23.10.2012р.), згідно якого відповідач позовні вимоги визнав повністю та підтвердив отримання вугілля на суму 52 000 грн., однак зазначив, що наявної заборгованості погасити не має можливості через важке фінансове становище.

Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України, відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 01.07.2011р. між Приватним підприємством "Малахіт-2004", вул. Лятошинського 4А/289, м. Київ, в особі директора Корольова Сергія Геннадійовича, який діє на підставі Статуту (далі по тексту за Договором -Продавець) - з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, в особі директора Копчука Івана Івановича, що діє на підставі Статуту (далі по тексту за Договором -Покупець), - з другої сторони, укладено Договір купівлі - продажу (далі по тексту - Договір), у відповідності до умов якого Продавець продає, а Покупець набуває у власність Товари та зобов'язується своєчасно сплачувати їх вартість. Вид, кількість, якість, а також вартість Товарів, умови та строки поставок та оплати визначаються згідно з порядком, що встановлений договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що Товари, купівля-продаж яких є предметом договору, поставлятимуться Покупцеві окремими партіями.

Згідно пункту 3.2. Договору, передача Товарів здійснюється уповноваженим представникам Покупця за умови пред'явлення належно оформленої довіреності встановленого зразка та документа, що посвідчує особу (паспорта).

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна Товарів становить: вугілля рядове -541 грн. 67 коп., а також ПДВ -108 грн. 34 коп. Загальна вартість поставки 52 000 грн. Поставка здійснюється на протязі п'ятнадцяти днів з моменту підписання договору.

Розглянувши та оцінивши умови договору суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Із змісту ст. 629 ЦК України, випливає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач, та зазначене ним підтверджується поданими ним доказами, він свої зобов'язання за договором виконав належним чином шляхом здійснення відвантаження вугілля на загальну суму 52 000 грн., на підтвердження чого надав суду належним чином завірену копію видаткової накладної № 0046 від 06.07.2011р..

Факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача -Копчук І.І. та проставленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка" в графі накладних про отримання товару від позивача.

Із змісту ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.1. договору, сторони погодили, що загальна вартість кожної партії Товарів має буди сплачена покупцем на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту здійснення поставки.

Право власності на Товари переходить від продавця до покупця з моменту передачі Товарів уповноваженому представнику Покупця (п. 6.1. договору).

Проте, як стверджує позивач, та зазначене підтверджується матеріалами справи, відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, оплату не провів.

Направлена на адресу відповідача претензія від 21.09.2011р. з проханням погасити заборгованість до 21.10.2011р., яка отримана відповідачем 21.09.2011р., залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, суд вважає доведеним зі сторони позивача, що відповідач свої зобов'язання по договору від 01.07.2011р. виконав не належним чином, зокрема, прострочив та не сплатив вартість поставленого товару у повному обсязі на суму 52 000 грн..

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач у поданому суду відзиві на позов від 22.10.2012р. (вх. № 16327 (н) від 23.10.2012р.) позов про стягнення 52 000 грн. основного боргу визнав повністю та підтвердив отримання ним вугілля на суму 52 000 грн..

Відповідно до частин 5, 6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу ч. 5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подану заяву відповідача про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив), а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, 52 000 грн. 00 коп. основного боргу підлягають задоволенню, як обґрунтовано заявлені позивачем та підтверджені поданими ним доказами і визнані у встановленому порядку відповідачем.

Із змісту ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог та те, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору від 01.07.2011р., судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32-33, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка", с. Шпиколоси Кременецького району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 32291553 на користь Приватного підприємства "Малахіт-2004", вул. Лятошинського 4А/289, м. Київ, код 32821602 -52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп. -основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 29.10.2012р.

Суддя В.Л. Гевко

Попередній документ
27668969
Наступний документ
27668971
Інформація про рішення:
№ рішення: 27668970
№ справи: 9/56/5022-834/2012
Дата рішення: 23.10.2012
Дата публікації: 28.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори