Кіровоградської області
"20" листопада 2012 р.Справа № 5013/1340/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 11490,51 грн., про зобов'язання повернути приміщення,
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 2347 від 09.11.12;
від відповідача - ОСОБА_2 особисто.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги:
стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 11490,51 грн. заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення № 09/10-11 від 09.11.2011, із яких 7757,93 грн. основний борг з орендної плати, 2763,58 грн. витрати на компенсацію комунальних та інших послуг, 761 грн. пеня, 208,06 грн. три проценти річних;
зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду від 08.10.2012 порушено провадження у справі, зобов'язано сторін подати необхідні докази та забезпечити явку в судове засідання своїх повноважних представників.
Відповідач з позовною заявою про стягнення 11490,51 грн. заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення № 09/10-11 від 09.11.2011, із яких 7757,93 грн. основний борг з орендної плати, 2763,58 грн. витрати на компенсацію комунальних та інших послуг, 761 грн. пеня, 208,06 грн. 3 % річних та про повернення приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі, погодився повністю. Зазначив, що всі рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг отримав вчасно та в повному обсязі; наявність заборгованості пояснив тяжким фінансовим становищем, на даний момент готовий сплачувати суму заборгованості частинами.
В силу приписів частини 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
У судовому засіданні 15.11.2012 оголошувалася перерва до 20.11.2012, про що представники сторін були повідомленні в засіданні суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди приміщення № 01/01-11 від 01.01.2011.
Згідно умов договору оренди орендодавець зобов'язався передати, а орендар зобов'язався прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, інженерні устаткування (надалі майно) загальною площею 200 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, другий (кім.НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5), третій (кім. НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_6), четвертий поверхи (кім. НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14).
Договір укладено на строк з 01.01.2011 по 31.12.2013.
За актом прийому-передачі фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 01.01.2011 передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, другий поверх (кім.НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5), третій поверх (кім. НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_6), четвертий поверх (кім. НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (суборендар) 09.11.2011 підписали договір суборенди нежитлового приміщення № 09/10-11 (далі - договір суборенди), за умовами якого орендар зобов'язався передати, а суборендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення для розміщення офісу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 19 кв.м.
Стан приміщення на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за погодженням орендаря і суборендаря.
Передача орендарем приміщення та майна в суборенду засвідчується актом приймання-передачі приміщення в оренду. Приміщення вважається фактично переданим суборендарю з моменту підписання акта приймання-передачі. У момент підписання акта орендар передає суборендарю ключі від приміщення.
Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на четвертому поверсі, підписано позивачем та відповідачем 09.11.2011, тобто, саме з цього дня відповідач вступив у строкове платне користування вказаним приміщенням.
Договір суборенди укладений сторонами на строк один рік. У разі, якщо не пізніше одного місяця до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладанні договору.
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Сторони у договорі оренди приміщення № 01/01-11 від 01.01.2011 узгодили умову про те, що приміщення надається орендареві для використання його у господарській діяльності орендаря з правом надання в суборенду без попередньої згоди орендодавця. Орендар має право передавати орендоване майно у суборенду без попередньої згоди на строк, що не перевищує строку дії договору.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.2.1 - п.2.2 договору суборенди, приміщення передається орендарем і приймається в оренду суборендарем на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок. Орендна плата підлягає сплаті до 5 числа кожного місяця за поточний період, із розрахунку 65,00 грн. за 1 кв.м, орендованого приміщення в т.ч. ПДВ. Орендар повинен здійснити попередню оплату за два місяці (за перший та останній місяць користування орендованим приміщенням) в сумі 2 470,00 грн. без ПДВ протягом п'яти робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення. Місячна орендна плата складає 1 235,00 грн. без ПДВ.
Згідно частини 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до п.2.3 договору суборенди суборендар на підставі отриманих рахунків від орендаря здійснює компенсацію витрат за: спожиті комунальні послуги (газопостачання, водовідведення, забезпечення електроенергією) пропорційно орендованої площі; інші послуги: вивезення відходів, прибирання приміщення, пропорційно орендованої площі. Компенсація за комунальні платежі здійснюється суборендарем на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря, не пізніше 5 числа місяця, що передує оплаті на підставі отриманого від орендаря рахунку. У випадку отримання рахунку після 5 числа, оплата здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту його отримання.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виставлено суборендарю фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 рахунки-фактури № СФ-0000035 від 09.11.2011 на суму 905,67 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 14.11.2011, № СФ-0000036 від 30.11.2011 на суму 313,92 грн. компенсації за комунальні послуги за листопад 2011, строк сплати до 05.12.2011, № СФ-0000037 від 02.12.2011 на суму 1235,00 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 05.12.2011, № СФ-0000152 від 31.12.2011 на суму 797,76 грн. компенсації за комунальні послуги, строк сплати до 04.01.2012, № СФ-0000040 від 05.01.2012 на суму 1235,00 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 05.01.2012, № СФ-0000050 від 31.01.2012 на суму 577,83 грн. компенсації за комунальні послуги за січень 2012, строк сплати до 03.02.2012, № СФ-0000049 від 01.02.2012 на суму 1235,00 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 05.02.2012, № СФ-0000069 від 29.02.2012 на суму 693,09 грн. компенсації за комунальні послуги за лютий 2012, строк сплати до 05.03.2012, № СФ-0000060 від 01.03.2012 на суму 1235,00 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 05.03.2012, № СФ-0000087 від 31.03.2012 на суму 380,98 грн. компенсації за комунальні послуги за березень 2012, строк сплати до 04.04.2012, № СФ-0000079 від 02.04.2012 на суму 1235,00 грн. за оренду приміщення, строк сплати до 05.04.2012, № СФ-0000161 від 01.05.2012 на суму 677,26 грн. за оренду приміщення 01.05.2012 по 17.05.2012, строк сплати до 05.05.2012, всього на суму 10 521,51 грн. (а.с. 17-28).
У доповненні до пояснення від 15.11.2012 відповідач зазначив, що отримував рахунки-фактури вчасно, а саме № СФ-№ СФ-0000036 від 30.11.2011 отримано 30.11.2011, № СФ-0000152 від 31.12.2011 отримано 31.12.2011, № СФ-0000050 від 31.01.2012 отримано 31.01.2012, № СФ-0000069 від 29.02.2012 отримано 29.02.2012, № СФ-0000087 від 31.03.2012 отримано 31.03.2012, тобто, фактично суборендар отримував рахунки в день їх виписки (а.с.54).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що у строки, встановлені пунктом 2.2 договору суборенди, відповідачем оренда плата не сплачувалася, сума несплаченої заборгованості становить 10521,51 грн., із яких 7757,93 грн. заборгованість з орендної плати в розмірі та 2763,58 грн. компенсація витрат на комунальні та інші послуги в розмірі.
З причин несплати орендної плати та компенсації за комунальні послуги позивачем 14.03.2012 на адресу боржника надіслано претензію та листа-вимогу від 12.09.2012 з вимогою сплатити заборгованість, які залишено відповідачем без задоволення.
Внаслідок прострочення відповідачем строків внесення орендної плати позивач обчислив пеню в сумі 761,38 грн. на суму боргу з орендної плати за приміщення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.11.2011 по 30.09.2012, пеня на компенсацію за комунальні послуги позивачем не нараховувалася (а.с.30).
Згідно пункту 7.3 договору суборенди сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. За несвоєчасне перерахування орендної плати суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений календарний день.
Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню у розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Втім, за перерахунком господарського суду розмір пені, що обчислена на суму боргу з орендної плати за період з 15.11.2011 по 30.09.2012 становить 574,54 грн., тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково на суму 574,54 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 208,06 грн. за період з 15.11.2011 по 30.09.2012. Сума річних у розмірі 208,06 грн. розрахована позивачем з загальної суми заборгованості з орендної плати та компенсації за комунальні послуги.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд вважає розрахунок позивача 3 % річних в сумі 208,06 грн. за період з 15.11.2011 по 30.09.2012 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, позов у частині стягнення коштів підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 7757,93 грн., компенсації витрат на комунальні та інші послуги в розмірі 2763,58 грн., пені в розмірі 574,54 грн., три проценти річних у розмірі 208,06 грн.
В силу приписів частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно частини 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до пункту 8.4. договору суборенди договір може бути припинений відповідно до чинного законодавства та умов договору.
Пунктом 6.5. договору суборенди сторони правомірно узгодили умову про те, що строк дії договору може бути достроково припинений за ініціативою однієї із сторін, попередивши про це письмово за 30 днів.
17.04.2012 листом вих. № 1 позивачем було направлено відповідачеві повідомлення про відмову від договору суборенди від 09.11.2011 № 09/10-11 та припинення його дії з 18.05.2012 у зв'язку з несплатою орендних платежів, яке було отримано відповідачем 17.04.2012. Станом на 17.04.2012 відповідач допустив прострочення внесення платежів з суборендної плати на користь позивача більше трьох місяців, а саме за період листопад - квітень 2012 року.
Також позивач пропонував відповідачу вирішити питання щодо повернення приміщення згідно п. 6.4. договору суборенди.
Відповідач зазначеного листа позивача залишив без відповіді та задоволення.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно з частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок повідомлення орендодавцем орендаря про відмову від договору оренди.
У відповідності до частини другої статті 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Враховуючи викладене вище приписи законодавства та умови договору суборенду, укладений між сторонами договір суборенди № 09/10-11 від 09.11.2011 достроково припинено позивачем в односторонньому порядку з 18.05.2012.
Крім того, станом на день прийняття рішення господарського суду Кіровоградської області 20.11.2012, термін договору суборенди нежитлового приміщення № 09/10-11 від 09.11.2011 закінчився 09.11.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи орендоване ним приміщення позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування приміщенням у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти орендованим приміщенням безпідставно.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.
За умовами пункту 4.2 договору суборенди суборендар зобов'язався повернути орендоване приміщення та майно орендарю у момент припинення дії договору у стані, в якому орендоване приміщення та майно було одержане, з урахуванням нормального зносу.
Пунктом 6.1 договору суборенди сторони визначили, що повернення орендованого приміщення та майна орендарю здійснюється за актом приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає орендоване приміщення іншій стороні договору. Приміщення вважається фактично переданим орендарю з моменту підписання акта приймання - передачі та акта звірки взаємних розрахунків. У момент підписання цих актів суборендар передає орендарю ключі від приміщення та здійснює остаточні розрахунки з оренди та спожитих комунальних послуг з урахуванням попередньої оплати.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач належних та допустимих доказів повернення приміщення позивачу або правомірності користування орендованим приміщенням суду не надав.
Оскільки відповідач не повернув позивачу приміщення за договором суборенди після припинення договору, то позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом про повернення вказаного приміщення. Суборендар повинен повернути приміщення орендодавцю - стороні за договором суборенди, обов'язок по складанню відповідного акта покладається на суборендаря.
З огляду на досліджені обставини справи та викладені норми законодавства господарський суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання повернути приміщення є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі, встановленому частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме, з позовної вимоги немайнового характеру стягується в розмірі 1073 грн. та з вимоги майнового характеру стягується в розмірі 1609,50 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов у частині стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість з орендної плати в розмірі 7757,93 грн., компенсацію витрат на комунальні та інші послуги в розмірі 2763,58 грн., пеню в розмірі 574,54 грн., три проценти річних у розмірі 208,06 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 2682,50 грн.
У іншій частині позову про стягнення коштів відмовити.
Позов за вимогою про зобов'язання повернути приміщення задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за актом приймання-передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_1
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 26.11.2012.
Суддя О.А. Змеул