36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.11.2012р. Справа № 18/1822/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", вул.Снайпера, 13, м.Охтирка, Сумська область, 42700
до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава, вул. Сінна, 36, м.Полтава, Полтавська область, 36039
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина А0563 , вул.Червоноармійська, 65, м.Охтирка, Сумська область, 42700
про стягнення 927 198,42 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог)
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники сторін:
від позивача: Потоцький С.М. дов.№ 14 від 01.06.2012 року
від відповідача: Ваценко І.В. дов.№ 2 від 03.01.2012 року
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 927 198,42 грн. грн., за договором № 3 ТОФ/2010 від 12.07.2010 року, про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, із яких борг за використану теплову енергію - 708053,74 грн., пеня- 158552,00 грн., інфляційні- 24250,29 грн., 3% річних- 36 342,39 грн.
02.10.2012 року за вхідним № 13004д(канцелярії суду) ТВО командира військової частини А0563 підполковник, І.І.Тищенко, надав клопотання про розгляд справи, без участі повноваженого представника. Суд надане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
04.10.2012 року за вхідним № 13082д(канцелярії суду) представник ТОВ "Брок енергія", С.М.Потоцький на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2012 року, надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
06.11.2012 року за вхідним № 14773д(канцелярії суду) командир військової частини А0563 полковник,О.В.Яковець, надав клопотання про розгляд справи, без участі повноваженого представника. Суд надане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
07.11.2012р. за вх. канцелярії суду №14845д від представника відповідача надійшла заява про дебітороську заборгованість. Суд подану заяву прийняв, розглянув та задовлльнив залучивши до матеріалів справи.
08.11.2012р. за вх. канцелярі суду №14912д від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.Суд подану заяву прийняв, розглану по суті та задовольнив залучивши до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
12 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія»(ТОВ «Брок-Енергія», Позивач) в особі Охтирської філії ТОВ "Брок-Енергія" (Енергопостачальна організація) та Військової частини А0563 ( ВЧ А0563, Відповідач, Споживач) а також як платником - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава ( КЕВ, Платник) укладено договір від 12.07.2010р. №3 ТОФ/2010 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та Договір від 29 березня 2012 року № З ТОФ/2012 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, де по тексту Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава є «Замовником», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія»від імені якого діє Охтирська філія ТОВ «Брок-Енергія»є «Учасником»(далі - Договора).
Договір від 29 березня 2012 року № З ТОФ/2012 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти було укладено відповідно до вимог Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель»зі змінами, введеними законом України від 08,07.2011 року № 3681.
Згідно зазначених Договорів, Охтирська філія ТОВ «Брок-Енергія» зобов'язується постачати теплову енергію в гарячій воді в необхідних обсягах Військовій частині А -0563 (Споживач), а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава зобов'язується, оплатити одержану Споживачем теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни, передбачені Договором.
При цьому сторони, зокрема, узгодили, що:
- Перелік об'єктів споживача, що отримують теплову енергію від нергопостачальної організації і внесені в договора для розрахунків та обсяги постачання тепдрвої енергії споживачу (Замовнику) визначено у додатку № 1 до Договору від 12.07.2010р. №3 ТОФ/2010 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та Договору від 29 березня 2012 року № З ТОФ/2012 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Постачання товариством з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія», м.Київ в особі Охтирської філії ТОВ «Брок-Енергія», м. Охтирка (енергопостачальна організація) теплової енергії Військовій частині А 0563, м. Охтирка (споживач) протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - квітня 2012 року на загальну суму 2 012 277 грн. 49 коп. підтверджується актами надання послуг теплопостачання від 30.11.2011 p., від 31.12.2011 p., від 31.01.2012 p., від 29.02.2012 p., від 30.04.2012 р.
Між сторонами складено Акт звірки відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2012р. за Договором від 12.07.2010 року становить 544090,26 грн.
У вересні та жовтні 2012 року Квартирно-експлуатаційний відділом м. Полтави частково сплачено заборгованість в розмірі, в результаті чого станом на 07.11.2012пр. забоггованість відповідача за послуги теплопостачання складає 708 053,74 грн. ( відповідно до заяви про зменшення позовних вимог)
На підставі п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.258, 549-551 Цивільного кодексу України та положень вищевказаних Договорів, позивачем за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБу, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Загальна сума пені за період з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. включно складає 158 551, 00 ( розрахунок в матеіалах справи).
Відповідно до вимог п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Таким чином, сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.12.2010р. по 31.07.2012р. включно, становить 24 250грн. 29 коп., а три відсотка річних від основного боргу за період з 01.12.2010р. по 31.07.2012р. включно, складає 36 342 грн. 39коп.
Станом на день розгляду справи по суті загална сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить 927 198,42 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог) за договором № 3 ТОФ/2010 від 12.07.2010 року, про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, із яких борг за використану теплову енергію - 708053,74 грн., пеня- 158552,00 грн., інфляційні- 24250,29 грн., 3% річних- 36342,39 грн., а також судовий збір- 44628,44 грн., а також витрети на сплату судового збору в розмірі 44 628,44 грн.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49,69, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Полтава, ідентифікаційний код 083771716322(вул. Сінна, 36, м.Полтава, Полтавська область, 36039; р/р 35219004002942 в УДК Полтавської обл.МФО 831019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", ідентифікаційний код 06711512 (вул.Снайпера,13, м.Охтирка, Сумська область, 42700; р/р 2600503560728 в ПАТКБ "Правекс - Банк", м.Київ, МФО 321983) 927 198,42 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог) за договором № 3 ТОФ/2010 від 12.07.2010 року, про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, із яких борг за використану теплову енергію - 708 053,74 грн., пеня- 158 552,00 грн., інфляційні збитки - 24 250,29 грн., 3% річних- 36342,39 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 44 628,44 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.11.2012 року
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.