"21" листопада 2012 р.Справа № 5017/2751/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс"
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп"
Про стягнення 45697,38гнрн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп"
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс"
Про стягнення 1892,53 грн.
Суддя Погребна К.Ф.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Дьомін П.С. - довіреність;
Від відповідача: Серебряков О.Л. -довіреність;
В судовому засіданні 21.11.2012р. приймали участь представники:
Від позивача: Дьомін П.С. - довіреність;
Від відповідача: Серебряков О.Л. -довіреність;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" звернулось до суду із позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" про стягнення 45697,38грн., яка складається з пені в розмірі 1682,22грн. та штрафу44015,16грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2751/2012.
В судовому засідання, в порядку ст.77 ГПК України, проголошувались перерви з 15.10.2012р. до 05.11.2012р. та з 05.11.2012р. до 12.11.2012р.
11.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою в порядку ст.60 ГПК України (вх№4659/2012) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення заборгованості в сумі 1892,53грн., яка складається з основного боргу в сумі 1743,77грн., пені в розмірі 123,97грн. та 3%річних в сумі 24,79грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення заборгованості в сумі 1892,53грн., для спільного розгляду з первісним позовом по справі №5017/2751/2012.
Представник Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" відзив на зустрічний позов не надав, проте зустрічні позовні вимоги не визнає та просить суд в їх задоволенні відмовити.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 21.11.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" про стягнення 45697,38грн. , суд зазначає наступне:
29.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Бітіес-Груп" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" (Покупець) був укладений договір поставки №11-1707/КАМ-Ю (далі договір).
Згідно п.1.1 договору, на умовах та в порядку передбаченому даним договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом даного договору є поставка станцій для виробництва стислого повітря, що надалі іменується -Товар, перелік і найменування якого визначається у Специфікації№1, яка є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1 до договору) (п.1.2 договору).
Умови, строки поставки та виконання робіт за даним Договором визначаються Специфікацією №1, яка є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1 до договору) (п..3.1 договору).
Пунктом 3 Специфікації №1 передбачено, що розрахунки згідно даної Специфікації до Договору поставки здійснюється на наступних умовах: Сума грошових коштів у розмірі 131990,01грн. в т.ч. ПДВ 21998,33грн., що еквівалентно 12000євро та складає 30% від загальної суми даної Специфікації, сплачується Покупцем на умовах попередньої оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Сторонами даної Специфікації( п.3.1 Специфікації); Сума грошових коштів у розмірі 285978,34грн., в т.ч. ПДВ 47663,06грн., що еквівалентно 26000євро та складає 65% від загальної суми даної Специфікації, сплачується Покупцем на умовах попередньої оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня повідомлення Покупця Постачальником про наявність Товару на складі Постачальника (п.3.2 Специфікації); кінцевий розрахунок у розмірі 21998,33грн., в т.ч. ПДВ 3666,39грн, що еквівалентно 2000євро та складає 5% від загальної вартості Специфікації, сплачується Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня поставки Товару та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт. Днем поставки Товару вважається день підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін) відповідних видаткових накладних.
Пунктом 4 Специфікації №1 від 29.09.2011р. передбачено, що строки поставки товару на склад постачальника складає 25 робочих днів з моменту перерахування на поточний рахунок Постачальника попередньої оплати згідно п.3.1 вказаної Специфікації.
Пунктом 5 Специфікації передбачено, що строк поставки товару на склад Покупця за даним договором складає 3 (три) робочих дні з моменту перерахування на поточний рахунок Постачальника суми грошових коштів згідно п. 3.2 даної Специфікації.
Позивач зазначає, що грошові кошти в розмірі 126105,79грн. як попередня оплата були перераховані на рахунок відповідача 05.10.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №2000009050 від 05.10.2011р.
Відповідно до п.4.4 договору датою оплатою вважається дата списання банком грошових коштів з поточного рахунку Покупця.
Таким чином обов'язок поставці Товару мав бути виконаний відповідачем не пізніше 09.11.2011р.
Однак, як вказує позивач в порушення умов укладеного Договору, відповідач не дотримався строків поставки Товару на склад постачальника, які визначені п. 4 Специфікації, оскільки станції для виробництва стислого повітря були наявні на складі відповідача не 09.11.2011р. а 18.11.2011р. В зв'язку з вищезазначеними, ТОВ „Бітіес-Груп" прострочило поставку товару на 9 (дев'ять днів).В подальшому підприємством позивача на виконання умов договору сплачувались кошти за товар, а саме: платіжними дорученнями №2000011976 від 08.12.2011р. та №8000140383 від 18.07.2012р. на суму 19632,41грн. Видатковою накладною №753 від 09.12.2011р. підтверджується факт відвантаження відповідачем та отримання позивачем товару, що складає предмет поставки.
Розділом 7 договору визначена відповідальність сторін за порушення умов договору. Так згідно з п.п. 7.2.1 та 7.2.2 договору Постачальник за порушення строків поставки товару, визначених у Специфікації даного договору сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару, а також за порушення строків поставки товару, що також зазначені у Специфікації, понад 5 (п'ять) календарних днів сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого вчасно товару.
Позивачем зазначає, що в зв'язку з простроченням відповідачем на 9 (дев'ять) днів строків поставки товару ним на умовах договору нараховані штрафні санкції, які складаються з пені в розмірі 1682,22грн. та штрафу в розмірі 44015,16грн. на загальну суму 45697,38грн.
27.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.08.2012р. №403/2012-ЮД з вимогою оплатити нараховані штрафні санкції, проте зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки щодо строків здійснення поставки Товару, товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" змушено було звернутись з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 29.09.2011р. був укладений договір поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 09.12.2011р. після отримання платежу передбаченого п.3.2 Специфікації, який здійснений позивачем 08.12.1011р. за платіжним дорученням №20000011976, була здійснена поставка товару Покупцю.
Відповідно до умов договору а саме п.5.1, датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної накладної (відповідних накладних).
Як встановлено судом та не спростовано сторонами по справі, 09.12.2011р. ними була підписана видаткова накладна №735 від 09.12.2011р. яка підтверджує факт поставки товару на наступний день а саме 09.12.2011р. тобто без прострочення строку поставки.
На думку суду нарахування штрафних санкцій передбачених пунктам 7.2.1.-7.2.2. договору є безпідставними, оскільки відповідні санкції застосовуються у розі порушення Постачальником строків поставки товару понад 5 днів, проте як встановлено судом відповідачем поставка товару була здійснена без пропуску строку, а саме на наступний день після отримання передплати передбаченої п.3.2 Специфікації.
Що ж до посилань позивача на пропуск строку поставки товару на склад Постачальника передбаченого п.4 Специфікації, то вони до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються матеріалами справи.
Так, ані умовами договору, ані умовами Специфікації не передбачено обов'язок Постачальника повідомлення на протязі 25днів Покупця про поставку товару на склад Постачальник, а п. 4 Специфікації передбачені лише строки здійснення поставки товару на склад Постачальника на протязі 25 календарних днів.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз матеріалів справи та норм матеріального права, якими регулюються правовідносини сторін по поставці товару свідчать про не обґрунтованість та не доведеність заявлених позивачем позовних вимог, та приймаючи до уваги те, що позивачем не подано доказів, що підтверджують прострочу поставки товару, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару за договором поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р. в зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення заборгованості в сумі 1892,53грн., суд зазначає наступне:
В зустрічній позовний заяві відповідач підтверджує факт укладання між сторонами по справі договору поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується оставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.
Умови, строки поставки та виконання робіт за даним Договором визначаються Специфікацією №1, яка є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1 до договору) (п..3.1 договору).
Порядок розрахунків, вартість одиниці і загальна кількість Товару визначається Специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток 1 до договору) (п.4.1 договору).
Пунктом 3 Специфікації №1 передбачено, що розрахунки згідно даної Специфікації до Договору поставки здійснюється на наступних умовах: Сума грошових коштів у розмірі 131990,01грн. в т.ч. ПДВ 21998,33грн., що еквівалентно 12000євро та складає 30% від загальної суми даної Специфікації, сплачується Покупцем на умовах попередньої оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Сторонами даної Специфікації( п.3.1 Специфікації); Сума грошових коштів у розмірі 285978,34грн., в т.ч. ПДВ 47663,06грн., що еквівалентно 26000євро та складає 65% від загальної суми даної Специфікації, сплачується Покупцем на умовах попередньої оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня повідомлення Покупця Постачальником про наявність Товару на складі Постачальника (п.3.2 Специфікації); кінцевий розрахунок у розмірі 21998,33грн., в т.ч. ПДВ 3666,39грн, що еквівалентно 2000євро та складає 5% від загальної вартості Специфікації, сплачується Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня поставки Товару та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт. Днем поставки Товару вважається день підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін) відповідних видаткових накладних.
Пунктом 5 Специфікації передбачено, що строк поставки товару на склад Покупця за даним договором складає 3 (три) робочих дні з моменту перерахування на поточний рахунок Постачальника суми грошових коштів згідно п. 3.2 даної Специфікації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідний платіж було здійснено 08.12.2011, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2000011976 від 08.12.2011р. , а 09.12.2012р. Товар було поставлено Покупцю, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №753 від 09.12.2011р.
Пунктом 2 Специфікації передбачено, що загальна вартість даної Специфікації складає 439966,68грн., в т.ч ПДВ 73327, 78грн., що еквівалентно 40000 євро.
Відповідач зазначає що на підставі переговорів сторони дійшли згоди, щодо зниження загальної вартості товару з 439966,68грн. до 425372,28грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №735 від 09.12.2011р. в якій зазначено ціна товару в розмірі 425372,28грн.
Як встановлено судом та не спростовується позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) останнім на виконання умов договору було зроблено три платежі від 05.10.2011р. платіжне доручення №2000009050 на суму 126105,78грн., від 08.12.2011р. платіжне доручення №2000011976 на суму 277890,31грн. та від 18.07.2012р. платіжне доручення №8000140383 на суму 19632,41грн. всього на загальну суму 423682,51грн.
Відповідач вказує, що в зв'язку з неповною оплатою позивачем вартості товару зазначеної у видатковій накладній у останнього виникла заборгованість в розмірі 1743,77грн. (425372,28грн.(вартість товару зазначена у накладній №735 від 09.12.201р.) - 423682,51грн.(загальна сума сплачена позивачем за поставлений товар)).
Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р. щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар, товариство з обмеженою відповідальністю „Бітіес - Груп" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р. в сумі 1743,77грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.3 договору за порушення строків оплати Товару, визначеного у Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного Договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого Товару та Робіт
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 123,97грн. та 3%річних в сумі 24,79грн. Розглянувши здійсненні позивачем розрахунки сум пені та 3% річних, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі пені в розмірі 123,97грн. та 3%річних в сумі 24,79грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №11-1707/КАМ-Ю від 29.09.2011р. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не спростовані.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" про стягнення 45697,38грн. -відмовити.
2.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес -Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення заборгованості в сумі 1892,53грн. - задовольнити.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівна, код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бітіес - Груп" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115; код 36343856) 1743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн.. 77 коп. - основного боргу, 123 (сто двадцять три)грн.. 97коп. -пені, 24(двадцять чотири)грн. 79 коп. -3% річних та 1609(одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.11.2012р.
Суддя Погребна К.Ф.