ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-53/12500-2012 19.11.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-Сервіс»
до Приватного акціонерного товариства «Українські радіосистеми»
про стягнення 74687,00 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Совіна О.В. -представник за довіреністю
від відповідача: Машковська О. А. -представник за довіреністю
Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українські радіосистеми»заборгованості за Договором підряду № 3923 від 25.09.2008 в розмірі 74687,00 грн., в тому числі 48911,00 грн. основного боргу та 25776,00 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 року порушено провадження по справі № 5011-53/12500-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012 року.
В судовому засіданні 22.10.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.11.2012 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи.
В судове засідання 12.11.2012 року з'явився представник відповідача та клопотання про продовження строку вирішення спору.
У відповідності до частини третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою від 12.11.2012 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 19.11.2012 року.
В судовому засіданні 19.11.2012 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 19.11.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
Як вбачається з позовних матеріалів, правовідносини сторін у справі врегульовані Договором підряду № 3923 від 25.09.2008 року (Договір), укладеним між позивачем, як виконавцем робіт та відповідачем, як замовником робіт.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, він виконав роботи по будівництву волокно-оптичної лінії зв'язку на підставі Замовлення № 2 від 05.12.2008 року загальною довжиною 20145 метрів.
У відповідності до Замовлення № 2 від 05.12.2008 року вартість одного метра траси встановлена 11,80 грн., в Замовленні вказана приблизна довжина траси 16000 метрів. Однак, позивач зазначає, що після закінчення робіт фактична довжина траси склала 20145 метрів, що зафіксовано в Акті вводу в експлуатацію волокно-оптичної лінії зв'язку, який підписаний повноважними представниками сторін.
Таким чином, позивач стверджує, що фактично ним прокладено на 4145 метрів більше ніж очікувалось при підписанні Замовлення № 2, що відповідно впливає на вартість виконаних робіт на 48911 грн. в сторону збільшення.
Як передбачено п. 3.1. Договору, сторони на момент підписання Замовлення визначають лише приблизну довжину траси, остаточний розмір вартості робіт визначається в Акті приймання-передачі шляхом помноження реальної кількості метрів на вказану у Замовленні вартість 1 метра.
Також, відповідним пунктом 3.1. Договору передбачено, що в разі, якщо реальна довжина траси буде відрізнятись від планової, що вказана в Замовленні, сторони повинні укласти додаткову угоду про збільшення або зменшення розміру винагороди.
Позивач зазначив та надав докази, що відповідач оплатив виконані роботи за Договором в сумі 188800 грн., що складає вартість 16000 метрів траси, оплату за 4145 метрів, що складає 48911 грн., своєчасно та в повному обсязі не провів.
25.02.2011 року позивач надсилав на адресу відповідача пакет документів, зокрема, по Замовленню № 2, а саме відповідну додаткову угоду про збільшення винагороди, рахунки, Акт вводу в експлуатацію, Акт приймання виконаних робіт. Однак, відповідачем такі документи не були підписані без поважних причин, не повертались позивачу, 4145 м прокладеної траси не оплачено.
Відповідач у відзиві проти позову заперечував, стверджує про безпідставність позовних вимог, оскільки до Замовлення №2 Додаткова угода підписана не була і згідно з вищевказаним Замовленням № 2 та за Актом приймання виконаних підрядних робіт, який був підписаний сторонами 08.08.2010 року роботи оплачені в повному обсязі на суму 188 800,00 грн. Твердження позивача про порушення умов Договору щодо оплати за будівництво 4145 м. траси не відповідають дійсності, оскільки умовами Договору, а саме Замовленням №2, передбачено будівництво траси довжиною 16 000 м і Додаткових угод до Договору щодо збільшення розміру винагороди не укладалось.
Також, відповідач наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, Замовлення № 2, стосовно оплати якого виник спір, було підписане 05.12.2008 року.
Після виконання робіт 08.08.2010 року був підписаний Акт № 1 прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, який також скріплений печатками сторін та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, за якими довжина лінії складає 16000 м вартістю 188800 грн., і які були остаточно сплачені відповідачем 21.12.2010 року.
Також, відповідачем надано суду Акт вводу в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку, підписаний 01.04.2011 року в тому числі директором позивача в складі приймальної комісії, та скріплений печаткою позивача, за яким довжина прокладеного кабелю складає 16000 м на ділянках, які визначені в Замовленні №2 від 05.12.2008 року.
В той же час, суд дослідив надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази та встановив, що вони підписані лише зі сторони позивача, надсилались відповідачу лише в лютому 2011 року, в той час, як вже існували підписані між сторонами Акти виконаних робіт та довідка про їх вартість за Замовленням № 2.
Позивачем не надано суду підписаного комісією Акту вводу в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку, в той час, як відповідачем надано відповідний Акт вводу в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку, підписаний 01.04.2011 року в тому числі директором позивача в складі приймальної комісії, та скріплений печаткою позивача, за яким довжина прокладеного кабелю складає 16000 м на ділянках, які визначені в Замовленні №2 від 05.12.2008 року, що відбулось після надіслання позивачем відповідачу пакету документів щодо виконаних робіт понад визначені в Замовленні № 2.
Таким чином, підписавши Акт вводу в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку від 01.04.2011 року, позивач фактично погодив остаточний обсяг виконаних робіт.
Як передбачено п. 3.3. Договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та акту виконаних робіт, що відповідачем виконано.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідачем в повному обсязі оплачено передбачені умовами Договору роботи по Замовленню № 2, остаточний обсяг яких засвідчено сторонами в Акті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, відповідні зобов'язання по оплаті робіт вважаються припиненими у зв'язку з їх виконанням.
Виходячи зі встановлених судом обставин щодо відсутності заборгованості у відповідача, вимога про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги позивачем мне доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.11.2012
Суддя Грєхова О.А.