Кіровоградської області
"19" листопада 2012 р.Справа № 5013/1282/12
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5013/1282/12
за позовом: Прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик", м. Новоукраїнка
про стягнення 40 550,40 грн.
Представники сторін:
від прокуратури - Драганова Г.Г., посвідчення №001945
від позивача - Куца В.В., довіреність №04-4/119 від 10.01.12
від відповідача - Дейкун О.І., довіреність №31/08 від 31.08.2012 р.
Прокурором Новоукраїнського району подано позов в інтересах Державної екологічної інспекції в Кіровоградської області про стягнення з ТОВ "Зерновик" на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області суму шкоди, завданої засміченням земельної ділянки площею 6 400 кв. м у розмірі 40 550,4 грн., з покладенням на відповідача судового збору.
Державна екологічна інспекція у Кіровоградської області надала пояснення по справі та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням поданих пояснень.
Відповідач позов не визнав, в запереченнях на позовну заяву зазначив, що в порушення чинного законодавства, відділом екологічного контролю при здійсненні розрахунку шкоди, яка заподіяна в результаті засмічення земель відходами тваринництва на території прилеглої до тваринницької ферми ТОВ "Зерновик", необґрунтовано визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки на підставі Довідки №563/01-13 від 21.02.2012 р., наданої управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі, оскільки з вказаної довідки не вбачається, що нормативна грошова оцінка стосується саме тієї земельної ділянки, яка була об"єктом перевірки.
Відповідач посилаючись на приписи статті 61 Конституції України, статті 1166,1192 Цивільного кодексу України стверджує, що шкода завдана засміченням земельної ділянки ТОВ "Зерновик" відшкодована повністю в натурі, тому у позивача відсутні законні підстави у повторному стягненні шкоди в грошовому виразі за засмічення земельної ділянки.
Відповідач звертає увагу суду, що позовна заява не містить доказів того, що шкода була заподіяна ТОВ "Зерновик" Державі внаслідок засмічення земельної ділянки, з урахуванням того, що згідно припису державного інспектора з ОНПС Кіровоградської області Стецюренка С.С. від 13.02.2012 року несанкціоноване звалище відходів від тваринництва було ліквідоване власними силами протягом квітня-травня 2012 року.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
14.02.2012 року на вимогу прокуратури Новоукраїнського району від 26.01.2012 року №307 вих.12 державними інспекторами ОНПС Кіровоградської області Стацюренко С.О., помічником прокурора Новоукраїнського району Саргеян А.Г. в присутності інженера з охорони праці ТОВ "Зерновик" Бойко Л.І. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Зерновик".
В акті зазначено, що на прилеглій до тваринницької ферми території (м. Новоукраїнка, вул. Водопянова), на відстані 20 м, в несанкціонованому місці складується гній від тварин(а.с.10).
10.02.2012 року державним інспектором ОНПС Кіровоградської області Стецюренко С.О. складено протоколи №000233*, 000234* , якими зафіксовано порушення ТОВ "Зерновик" статей 17,33 Закону України "Про відходи", а саме на підприємстві порушено правила поводження з відходами, гній складується в несанкціонованому місці, при наявності гноєсховища; в дозволі на утворення і розміщення відходів на 2012 рік не враховано таки види відходів, як відходи тваринництва; гній від корів, свиней, кролів, інші(а.с.12,14).
13.02.2012 року державним інспектором ОНПС Кіровоградської області Стецюренко С.О. винесено постанови № №000233*, 000234* про накладення адміністративного стягнення та притягнуто до адміністративної відповідальності завідуючу тваринницької ферми ТОВ "Зерновик" Панченко Г.А., головного інженера ТОВ "Зерновик" Чабанова О.В.(а.с.11,13).
13.02.2012 року державним інспектором ОНПС Кіровоградської області Стецюренко С.О. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища видано припис про усунення виявлених порушень до 01.04.2012 року(а.с.18).
22.02.2012 року складено розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна в результаті засмічення земель відходами тваринництва на території прилеглій до тваринницької ферми ТОВ "Зерновик", що складає 40 550,40 грн.(а.с.16-17).
28.03.2012 року державним інспектором ОНПС Кіровоградської області Стецюренко С.О. в присутності завідуючої ферми ТОВ "Зерновик" Панченко Г.А. з метою визначення забруднення ґрунту складено акт №02-03-12 відбору проб ґрунту на земельній ділянці прилеглої до тваринницької ферми ТОВ "Зерновик" де складувався гній.
Відповідно до акту відбору проб ґрунтів від 28.03.2012 року №02-03-12 відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області, проведені вимірювання при визначенні показників складу та властивостей проб ґрунтів, відібраних на території Новоукраїнської міської ради, прилеглої до тваринницької ферми ТОВ "Зерновик" та складено протокол №02-03-12 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 10.04.2012 року, яким зафіксовано перевищення вмісту хлоридів, амонію порівняно з фоном (а.с. 95).
11.05.2012 року генеральний директор ТОВ "Зерновик" листом (вих.№118) повідомив Державну екологічну інспекцію у Кіровоградської області, що тимчасове гноєсховище біля тваринницького комплексу господарства ліквідовано повністю, територія зачищена (а.с.19).
Статтею 1 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що терміни вживаються в цьому Законі в такому значенні: земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.
Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов"язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з вимогами пунктів „в" та „и" статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Закон України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов"язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Частиною 2 статті 46 цього Закону визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов"язана з накопиченням відходів, зобов"язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об"єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
З зазначеною нормою кореспондується і частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 1 статті 69 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Відповідно до пункту "а" статті 32 Закону України "Про відходи" забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов"язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення і розміщення відходів.
Стаття 33 цього Закону регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об"єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров"я людини.
Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров"я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.
Cтаттею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов"язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель.
Пунктом 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрована в Мін'юсті України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149) передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 2 Методики забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.
Цією ж Методикою при нарахуванні суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в зв'язку із засміченням земельної ділянки, та пред'явленні позову керувався позивач.
Відповідно до приєднаного до позовної заяви розрахунку розміру шкоди, коефіцієнт небезпеки відходів (Кнв) взято у значенні 1,0, тобто за 4 класом небезпеки відходів.
Відповідно пункту 5.3 Методики визначення розмірів шкоди, відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров"я населення (ДСанПіН 2.2.7.029-99), що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 №29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами.
В свою чергу, пунктом 5.1.3 ДСанПіН 2.2.7.029-99 встановлено, що затвердження класу небезпеки промислових відходів проводить Міністерство охорони здоров"я України, за погодженням Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Клас небезпеки відходів - це характеристика відносної екологічної небезпеки відходу, виражена у вигляді натурального числа, якому відповідають певні значення індексу небезпеки відходу, який характеризує небезпеку відходу при впливі його на навколишнє середовище.
Держстандартом України 29.02.1996 р. затверджено і введено в дію наказом №89 Державний класифікатор України "Класифікатор відходів ДК 005-96", в який включено під кодом 0121.2.6.03 екскременти, сечовина та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби до групи 01 "Відходи, утворювані під час виробництва продукції сільського господарства та мисливства", класифікаційного угруповання "Відходи вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва (012)".
Згідно додатку 2 ДСанПіН 2.2.7.029-99 хімічна речовина аміак, що входить до складу відходу тваринництва - гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби відноситься до 4 класу небезпеки - малонебезпечні відходи, що підтверджується також довідкою Новоукраїнської районної санітарно-епідеміологічної станції(а.с.33).
Проведені спеціалістами Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області вимірювання при визначенні показників складу та властивостей проб ґрунтів на засміченій земельній ділянці підтвердили факт наявність негативних наслідків, які заподіяні земельній ділянці, а саме перевищення вмісту хлоридів, амонію у пробі ґрунту порівняно з фоном (а.с.96).
Господарський суд не може погодитися з твердженням відповідача про відсутність підстав для стягнення шкоди, оскільки вчинення відповідачем правопорушення підтверджується матеріалами справи та змістом позовних вимог, згідно яких ТОВ "Зерновик" допущено несанкціоноване розміщення та складування відходів, що є недотриманням встановленого порядку поводження з відходами та порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про відходи" та зумовлює виникнення правових наслідків у вигляді стягнення шкоди.
Відповідач заперечує заподіяння ТОВ "Зерновик" Державі шкоди, посилаючись на виконання припису та ліквідацію власними силами протягом квітня - травня 2012 року несанкціонованого звалища відходів та не доведення факту забруднення землі .
Дане твердження спростовується наступним.
Особливістю цивільно-правової відповідальності у сфері охорони земель і забруднення та псування в Україні є необхідність застосування спеціальних методів обчислення розміру збитків, завданих земельним ресурсам, що передбачені спеціальними нормативними актами; обов"язок відшкодувати заподіяну шкоду якісному стану земельним ресурсам у повному обсязі настає для винної особи незалежно від притягнення її до іншого виду відповідальності; юридичною основою цивільно-правової відповідальності, в першу чергу, є положення Земельного кодексу України та інших землеохоронних актів, так як підставою відповідальності є порушення вимог законодавства щодо охорони земель від забруднення та псування; при відшкодуванні земельно-правової шкоди слід керуватися цивільним законодавством в тих випадках, коли ці питання не врегульовані землеохоронним або екологічним законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав. Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин, що передбачено частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу, в тому числі відносин по відшкодуванню шкоди.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків, причинний зв"язок між порушенням права та збитками, а також вина особи, яка завдала збитків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов"язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Доведеність вини працівників відповідача, відповідальних за дотримання вимог природоохоронного законодавства підтверджується постановами № №000233*, 000234* про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності завідуючу тваринницької ферми ТОВ "Зерновик" Панченко Г.А., головного інженера ТОВ "Зерновик" Чабанова О.В.(а.с.11,13), визнання ними вини підтверджується платіжними документами про сплату штрафу (а.с.15).
В судовому засіданні представник відповідача не заперечив факту самовільного розміщення відходів та зазначив про ліквідацію несанкціонованого гноєсховища, але даний факт не може слугувати підставою для звільнення від стягнення шкоди, яка заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель.
Згідно з п.п.3.1-3.3,5.1,5.3 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999р. №29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами.
Зважаючи на передбачену чинним законодавством різну кваліфікацію правопорушень "забруднення земель" і "засмічення земель" та різні способи обчислення розміру шкоди при їх вчиненні (розділи 4 та 5 Методики), суд не приймає до уваги помилкове посилання відповідача в обґрунтування підстав відмови в позові на недоведеність забруднення займаної земельної ділянки внаслідок розміщення на території прилеглої до тваринницької ферми господарства відходів тваринництва, оскільки предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної саме засміченням земельної ділянки, але аж ніяк не її забрудненням, що не слід ототожнювати. Причому, факт засмічення земель та розмір завданої шкоди встановлюються на основі акту перевірки, складеного компетентним органом, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення природоохоронного законодавства тощо.
Таким чином, встановлений екологічною перевіркою факт засмічення земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки.
Додатковим доказом обґрунтованості позовних вимог є встановлений судом факт усунення товариством допущених порушень природоохоронного законодавства після проведеної перевірки шляхом прибирання займаної земельної ділянки від відходів тваринництва.
Господарський суд не вбачає підстав для застосування підпункту 4.7.1 Методики при визначенні розміру шкоди від засмічення земель, на чому наполягає відповідач, враховуючи наступне.
Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою визначено в пункті 5.5 Методики.
Однією із складових даної формули є показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення (грн./кв.м).
Відповідно до пункту 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
За приписами підпункту 5.6.1 грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.
Згідно підпункту 4.7.1 грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь, зазначених нижче, по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування).
При здійсненні розрахунку використана довідка управління Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, у який зазначено, що земельна ділянка прилегла до тваринницької ферми господарства ТОВ "Зерновик" визначена як землі запасу державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя пасовища), а грошова оцінка 1 га пасовищ на території Новоукраїнської міської ради колишнього КСП ім. Леніна становить 3 168 гривень. Грошова оцінка проіндексована згідно листа Держкомзему України від 11.01.2011 року №344/22/6-11(коефіцієнт індексації - 3,2) (а.с.24).
Дану інформацію підтверджено управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, лист від 16.11.2012 р. №1818/01-13(а.с.97).
В судовому засіданні представник відповідача не заперечив факту знаходження тваринницької ферми ТОВ "Зерновик" (м. Новоукраїнка, вул. Водопянова) на території Новоукраїнської міської ради, колишнього КСП ім. Леніна.
Отже, при розрахунку засмічення земель держінспектором для визначення грошової оцінки засміченої земельної ділянки використана інформація спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а саме управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області, а тому господарський суд не вбачає підстав неприйняття даної інформації, оскільки у суду не виникає сумніву щодо достовірності даної інформації.
Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення землі через порушення природоохоронного законодавства та стягує з відповідача кошти у розмірі 40 550,40 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик" (27100, м. Новоукраїнка, вул. Котовського, 33, код ЄДРПОУ 33328882) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області (25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, р/р 33114331700323, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, отримувач коштів УДКСУ у Новоукраїнському районі м. Новоураїнка, код отримувача коштів ЄДРПОУ 36734791) шкоду, завдану засміченням земельної ділянки площею 6400 кв.м. у розмірі 40 550,40 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик" (27100, м. Новоукраїнка, вул. Котовського, 33, код ЄДРПОУ 33328882) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; рахунок №31211206783002; МФО 823016; ідентифікаційний код 38037409; код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір") судовий збір в сумі 1073,00 грн.
Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 26.11.2012 р.
Суддя С. Б. Колодій