ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-59/13108-2012 19.11.12
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва "Печерськжитло"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-М"
Про стягнення 236 136,15 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Вакуленко В.М. -представник (дов. № 18-313/11 від 02.04.2012 р.)
від відповідачане з'явився
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-М" про стягнення заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 236 136,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій в розмірі 236 136,15 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13108-2012 та призначено справу до розгляду на 08.10.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 08.10.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 29.10.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 29.10.2012 р. знову не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання додаткових доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.11.2012 р.
В судове засіданні 19.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 08.10.2012 р., 29.10.2012 р. та 19.11.2012 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.11.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, суд,-
Відповідно до Договору № 461 купівлі-продажу нежилого приміщення від 17.03.1997р., нежитлове приміщення загальною площею 686,0 кв.м. в житловому будинку № 8 по бул. Дружби народів в м. Києві належить відповідачу на праві власності.
Будинок № 8 по бул. Дружби народів у м. Києві знаходиться в оперативному управлінні Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло".
КП УЖГ "Печерськжитло" надає комунальні послуги та несе експлуатаційні витрати по утриманню будинків та прибудинкової території та проводить санітарно-технічне обслуговування будинків та прибудинкової території.
Позивач зазначає, що починаючи з серпня 2008 р. відповідачем не виконано покладені на нього чинним законодавством України обов'язки щодо внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 236 136,15 грн.
Обов'язок сплати коштів в розмірі 236 136,15 грн., що, як вказується позивачем, не сплачується відповідачем в порушення вимог діючого законодавства, пов'язується із фактом обслуговування будинку та наявністю відомостей щодо належності відповідачу нежилого приміщення.
Зазначена заборгованість підтверджена розрахунком позивача в якому наведені дані по нарахуванню плати по компенсації мереж, опалення та гарячої води за період з серпня 2008р. по січень 2011 р. в сумі з ПДВ 236 136,15 грн. із врахуванням сальдо на 01.08.2008 р. 135 537, 86 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Така виключність полягає в тому, що за відсутності договору неможливо встановити правовідносини сторін і зобов'язання, які з них випливають.
Зі ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" випливає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на підставі договору.
Тобто, відносини між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг поза договором, відповідно до цього Закону, виключаються.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, в розумінні даної норми, не надав суду докази укладення договору на постачання житлово-комунальних послуг.
У ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем житлово-комунальних послуг. Так, відповідно до вказаної норми, умовами типового договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.
Отже, вимоги закону щодо необхідності здійснення правочинів у певній формі покликані сприяти фіксації волевиявлення суб'єктів правочину, що в разі судового спору забезпечить доказовість реального існування між сторонами відповідних правовідносин та реальність їхніх взаємних обов'язків та вимог.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що між позивачем і відповідачем до теперішнього часу не укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, і, таким чином, сторони не дійшли згоди по всіх суттєвих умовах з надання таких послуг, в т.ч. щодо цін на послуги за технічне обслуговування і порядку оплати таких послуг.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем не представлено належних доказів надання послуг та споживання таких послуг відповідачем в періоді з серпня 2008 р. по січень 2011 р., оскільки між сторонами не погоджувались питання щодо вартості послуг, строку їх оплати, жодних вимог про необхідність сплати відповідної суми боргу відповідачу не пред'являлось, а відтак матеріали справи не свідчать про порушення відповідачем прав позивача, що виключає можливість їх захисту в судовому порядку.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів отримання відповідачем даних послуг.
Надані позивачем рахунки фактури, в якості доказів отримання відповідачем комунальних послуг, не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу та докази отримання останнім даних рахунків -фактури. А отже, лише на підставі даних рахунків -фактури суд не може прийти до висновку отримання відповідачем даних послуг.
З урахуванням наведеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 26.11.2012 р.
Суддя Ю.В. Картавцева