01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" листопада 2012 р. Справа № 19/078-12
за позовом комунального підприємства Броварської міської ради Київської області
«Служба замовника», м. Бровари;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчі товари», м. Бровари;
про стягнення 15045,47 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: Комаровська О.Ю. (довіреність № 595 від 15.06.2012 р.);
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Київської області звернулось з позовом комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Служба замовника»(надалі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчі товари» (надалі -відповідач) про стягнення 15045,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення умов укладеного між сторонами Договору № 161/213 оренди нежитлових приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Бровари від 15.11.2004 р., за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р. у загальній сумі 15045,47 грн.
Ухвалою від 15.10.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/078-12 та призначив її розгляд на 05.11.2012 р.
Ухвалами від 05.11.2012 р. та від 12.11.2012 р. розгляд справи відкладався.
Присутнім у судових засіданнях 05.11.2012 р., 12.11.2012 р. та 26.11.2012 р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі та надані витребувані судом документи.
Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвал суду 26.09.2012 р., від 22.10.2012 р. та від 07.11.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи не подав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 09.12.2003р. № 620 між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором -орендар) було укладено Договір № 161/213 оренди нежитлових приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Бровари від 15.11.2004 р.
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Київська, 292, загальною площею 100,0 кв. м, що знаходиться на балансі КП «Служба замовника» ЖЕК-4, вартість якого визначена згідно з актом оцінки станом на 31.08.2004р. і становить 54877 грн. Нежитлове приміщення передається в оренду під склад.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що зазначене у п. 1.1. договору нежитлове приміщення передається орендарю з устаткуванням (за його наявністю) згідно з актом приймання-передачі, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Факт передачі відповідачу визначеного умовами договору оренди нежитлового приміщення підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.11.2004р., копія якого додана до справи.
Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору, орендна плата визначається на підставі Тимчасової методики розрахунку плати за користування майном територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 04.07.2002 р. № 67-04-24, і становить без ПДВ за перший місяць оренди -182,92 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 10-го числа звітного місяця. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
У відповідності з пунктом 11.1 даний договір діє з 15 листопада 2004 року до 27 серпня 2007 року включно. Додатковою угодою № 3-тд від 29.07.2011 р. термін дії договору було продовжено до 30 червня 2014 року включно.
На день розгляду справи суду не надано доказів розірвання або припинення дії Договору № 161/213 оренди нежитлових приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Бровари від 15.11.2004 р.
Отже, на день розгляду справи вказаний договір оренди є чинним.
Крім того, Додатковою угодою № 1-ОП від 31.07.2010 р. про зміну розміру орендної плати до Договору оренди № 161/213 від 15.11.2004 р. були внесені зміни до п. 3.1. договору та викладено вказаний пункт у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі чинної методики розрахунку плати за користування майном територіальної громади м. Бровари і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2010 року - 1903,84 грн. (Додаток № 2 Розрахунок орендної плати). Орендна плата за перший місяць оренди з дати дії додаткової угоди серпень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць липень 2010 року на індекс інфляції, що застосовується при розрахунку за серпень 2010 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.».
Відповідно п. 3 Додаткової угоди № 1-ОП від 31.07.2010 р., додаткова угода набирає чинності з 01.08.2010 р. і є невід'ємною частиною Договору оренди № 161/213 від 15.11.2004 р.
Також, 17.09.2012 р. між сторонами була підписана Додаткова угода № 4-ОП про зміну розміру орендної плати до Договору оренди № 161/213 від 15.11.2004 р., якою, зокрема, внесено зміни у п. 3.1. договору та викладено вказаний пункт у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 29.12.2011 року № 458-17-06, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2012 року -1870,80 грн. 17 коп. (Додаток № 2. Розрахунок орендної плати). Орендна плата за перший місяць оренди з дати дії додаткової угоди вересень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць серпень 2012 року на індекс інфляції: вересень 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.».
Відповідно п. 3 Додаткової угоди № 4-ОП від 17.09.2012 р., додаткова угода набирає чинності з 17.09.2012 р. і є невід'ємною частиною Договору оренди № 161/213 від 15.11.2004 р.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунків заборгованості по орендній платі та Акту звірки розрахунків, підписаного сторонами станом на 01.11.2012 р., відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати за період з 01 січня по 30 вересня 2012 року виконував неналежним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у загальній сумі 15045,47 грн.
Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платежі за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач відзив на позов, контррозрахунок або докази внесення плати за орендоване майно за період з 01 січня по 30 вересня 2012 року у повному обсязі суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті останнім не оспорений.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати в сумі 15045,47 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», станом на 01.01.2012 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.
Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1609,50 грн.
Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги майнового характеру в загальному розмірі 15045,47 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у мінімальному розмірі - 1609,50 грн. Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення № 980 від 11.10.2012 р. вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 1677,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).
Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/20114, питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.
З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення № 980 від 11.10.2012 р. підлягає частковому поверненню позивачу з Державного бюджету України у розмірі 67,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, тобто в сумі 1609,50 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчі товари»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 292; код ЄДРПОУ 24886920) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради «Служба замовника»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 32499430) 15045 (п'ятнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 47 коп. -заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Комунальному підприємству Броварської міської ради «Служба замовника»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 2, код ЄДРПОУ 32499430) 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп. -судового збору, перерахованого на підставі платіжного доручення № 980 від 11.10.2012 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Повний текст рішення підписано: 27.11.2012 р.
Суддя Т.П. Карпечкін