88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
05.11.2012 Справа № 9/112
Суддя Журавчак Л.С., розглянувши матеріали скарги приватного підприємства "Фішт", м. Ужгород на дії та бездіяльність державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2011р. у справі №9/112
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Сільце Іршавського району
до відповідача приватного підприємства "Фішт", м. Ужгород
про стягнення 227567,76грн. коштів, отриманих без достатньої правової підстави
Суддя Журавчак Л.С.
За участі представників сторін:
Від фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -не з"явився;
Від приватного підприємства "Фішт" -Доценко В.О., директор, Логойда В.М., 23.03.2012р.
Від відділу ДВС -Вудмаска М.Ф., гол. держ. виконавець, предст. за дов. від 28.03.12р. №2983/6
У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 24.10.2012р. до 05.11.2012р. до 10:00 год.
Приватне підприємство „Фішт" звернулося до суду зі скаргою від 01.10.2012р. №53 на дії та бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області у справі №9/112.
У скарзі зазначає, що на підставі рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2011 у справі №11/77, яке набрало законної сили 09.11.2011, у ФОП ОСОБА_1 виникло зобов'язання сплатити на користь приватного підприємства „Фішт" кошти в сумі 227498,88 грн. На виконання зазначеного рішення 30.08.2011 р. господарським судом видано наказ, на підставі якого підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області здійснювалося виконавче провадження №28546313.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 у справі №9/112 з приватного підприємства „Фішт" присуджено до стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 кошти в сумі 231217,26 грн., у зв"язку з чим 25.11.2011 господарським судом Закарпатської області видано наказ. На підставі зазначеного наказу підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області здійснювалося виконавче провадження №30231098.
Керуючись положеннями ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України 13.01.2012, приватний підприємець здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку взаємних зобов'язань позивача і відповідача, а саме: борг ФОП ОСОБА_1 перед приватним підприємством „Фішт" у сумі 227498,44 грн. припинено повністю за рахунок боргу приватного підприємства „Фішт" перед ФОП ОСОБА_1 у сумі 231217,26 грн. Внаслідок зарахування приватним підприємцем зазначених однорідних зустрічних вимог залишок заборгованості приватного підприємства „Фішт" в межах виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2011 №9/112 перед ФОП ОСОБА_1 склав 3718,38 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2012 у справі 11/77 наказ визнано таким, що не підлягає виконанню повністю. За даних обставин державний виконавець, не дивлячись на фактичне часткове виконання наказу №9/112, не мав права здійснювати примусове стягнення суми 227498,88 грн., оскільки це явно було надмірним виконанням рішення суду.
З виписки ПАТ „Дельта Банк" 20.09.2012 скаржнику стало відомо, що, незважаючи на фактичний залишок боргу по рішенню суду у справі №9/112 у розмірі 3718,38 грн., державним виконавцем 28.08.2012 були списані кошти з депозитного вкладу у розмірі 254439 грн., тобто заборгованість в повному розмірі за наказом №9/112, 10% виконавчого збору та витрати на виконавче провадження.
Зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 37, 39 Закону України „Про виконавче провадження", згідно з якими виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку наявності коштів за договором банківського вкладу, які боржник не вправі вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, державним виконавцем не винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
25.09.2012 постановою державного виконавця було знято арешт з усіх банківських рахунків скаржника у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, тобто через місяць після остаточного списання коштів, внаслідок чого протягом місяця господарська діяльність скаржника не могла проводитися через введені державним виконавцем обмеження.
З огляду на викладене, скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області щодо списання коштів у розмірі 254439 грн. з його депозиту, здійснені останнім в рамках виконавчого провадження №30231098 та визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області щодо невинесення постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 14 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" і невинесення протягом місяця постанови про зняття арешту з рахунків скаржника після повного списання належних із заявника коштів.
Представник підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області проти задоволення скарги заперечив з підстав, вказаних у письмових запереченнях на скаргу №3090/6 від 10.10.2012.
Зокрема, зазначає, що 03.05.2012 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області Вудмаскою М.Ф. винесено постанову про арешт коштів боржника на розрахункових рахунках боржника в АТ „Дельта Банк" та АТ Банк „Фінанси та кредит". Наголошує, що згідно з довідкою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді №62/9/1802 від 26.03.2012 р. арешт накладено на кошти боржника, що знаходяться саме на розрахункових, а не на депозитних рахунках.
Разом з тим, боржником до відділу примусового виконання рішень не надавались належні документи про наявність депозитного вкладу та депозитного рахунку, з яких державний виконавець міг би зробити однозначний висновок про наявність у боржника по виконавчому провадженню депозитного вкладу, а відтак, і про наявність обставин для обов'язкового зупинення виконавчого провадження на підставі п. 14 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження".
Представник також заперечив проти твердження скаржника стосовно неправомірності дій державного виконавця по списанню коштів з арештованого рахунку боржника, яке здійснювалось на виконання завдання органів ДВС та у зв'язку із знаходженням на виконанні виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу по справі №9/112, а також постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, винесеної у зв'язку з невиконанням боржником судового рішення у строк для самостійного виконання.
У судовому засіданні 24.10.2012 скаржник подав суду додаткові пояснення до скарги. Вважає, що твердження державного виконавця про його необізнаність із вкладним (депозитним) статусом рахунка є необґрунтованим, оскільки з перших чотирьох цифр номера банківського рахунку та з інформації боржника випливає, що державний виконавець знав про депозитний характер рахунку, на який ним було виставлено платіжну вимогу, а тому, діями по списанню коштів з вказаного рахунку та невинесенням постанови про зупинення виконавчого провадження державним виконавцем допущено правопорушення.
Ознайомившись з додатковими поясненнями до скарги представник підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області заперечив проти задоволення скарги, наголошуючи, що зарахування однорідних вимог по вказаних виконавчих провадженнях боржником не визнавалось та до сьогоднішнього дня оскаржується останнім, на підтвердження чого представником подано копію касаційної скарги ПП "Фішт" №40 від 21.08.2012.
Заслухавши пояснення представників скаржника (боржника) та ППВР Відділу ДВС Головного управління юстиції Закарпатської області, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги з наступним обгрунтуванням.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 2 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закон) обов'язок виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.
Частиною 2 статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Таким чином, дії державного виконавця по списанню коштів боржника на виконання зазначених виконавчих документів в повній мірі відповідають чинному законодавству, зокрема Закону України „Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").
Судом встановлено, що боржником до відділу примусового виконання рішень не надавались належні документи про наявність депозитного вкладу чи депозитного рахунку, як підстави для обов'язкового зупинення виконавчого провадження на підставі п. 14 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження".
Крім цього, з поданих представником підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області доказів (а саме -скарги ПП „Фішт" до Прокуратури Закарпатської області) суд встановив, що зарахування однорідних вимог по вищевказаних виконавчих провадженнях боржником не визнавалось, натомість, до сьогоднішнього дня оскаржується останнім, а заяву про зарахування зустрічних вимог боржник вважає такою, що не відповідає вимогам закону та вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Незаперечним є той факт, що в установленому порядку наказ по справі №9/112 нечинним не визнавався; 28.09.12 судом винесена ухвала про відмову в задоволенні заяви ПП "Фішт" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.
Доводи скаржника з приводу неправомірної бездіяльності державного виконавця щодо невинесення у період з 29.08.2012 по 24.09.2012 постанови про зняття арешту з рахунків скаржника після повного списання належних із заявника коштів судом відхилено з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону арешт з майна боржника, в тому числі накладений на банківські рахунки боржника, знімається після закінчення або завершення виконавчого провадження, про що зазначається у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав.
Оскільки списані з боржника кошти згідно з платіжною вимогою відділу примусового виконання рішень від 08.08.2012, перераховані за призначенням згідно з розпорядженням державного виконавця від 31.08.2012р. та платіжними дорученнями від 31.08.2012 за №900, №901, №922, №924, були перераховані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області саме 24.09.2012 (про що свідчить дата проведення операції на платіжному дорученні №924 від 31.08.2012), головним державним виконавцем лише 25.09.2012 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та, відповідно, вирішено питання стосовно зняття арешту з рахунків боржника.
З огляду на наведене, скарга приватного підприємства "Фішт", м. Ужгород на дії та бездіяльність державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2011р. у справі №9/112 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 25, 50 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги Приватного підприємства „Фішт", м. Ужгород від 01.10.2012р. №53 на дії (бездіяльність) державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області відмовити.
2. Ухвалу надіслати боржнику (скаржнику), стягувачу, підрозділу примусового виконання рішень Відділу ДВС Головного управління юстиції Закарпатської області.
Ухвалу складено та підписано 26.11.12р.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. С. Журавчак