"21" листопада 2012 р. Справа № 5023/131/12
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М.-головуючий,
Жукової Л.В. (доповідач),
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку
на рішеннягосподарського суду Харківської області від 06.03.2012 року
та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р.
у справі № 5023/131/12 господарського суду Харківської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку
доГоловного управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Харківська обласна державна адміністрація
проспонукання укласти договір
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Крушинський О.В.;
відповідача: Фадєєв В.І.;
3-ї особи: Богомолов О.О.;
У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про спонукання ГУ з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації до укладення договору "Про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку з цивільної оброни Харківської області" на друге півріччя 2011 року в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.03.2012 р. у справі №5023/131/12 (суддя Жигалкін І.П.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. (головуючий суддя: Істоміна О.А., судді Барбашов С.В., Гончар Т.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 06.03.2012 року - залишено без змін.
ПАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.03.2012 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та невірно встановлені дійсні обставини справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як досліджено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.10.2011р. у зв'язку з закінченням строку дії попереднього договору, позивач разом із супровідним листом №1498 від 18.10.2011р. направив відповідачу проект договору про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони на друге півріччя 2011 року. Згідно цього проекту, строк його дії до 31 грудня 2011року. Вказаний проект договору, а також доданий до нього акт приймання-передачі засобів апаратури оповіщення на експлуатаційно-технічне обслуговування без номера та дати з боку позивача не був підписаний.
Проект договору відповідач не підписав. Проте, надіслав лист -відповідь, в якому зазначив, що проект договору буде розглянуто та підписано при виділенні необхідних коштів, оскільки, відповідно до листа МНС від 29.09.2011 року № 03-11588/182, щодо забезпечення постійної готовності до використання за призначенням системи централізованого оповіщення, підготовлено фінансовий запит до Міністерства фінансів України щодо цільового виділення коштів на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення та зв'язку.
У зв'язку з не підписанням спірного договору, позивач звернувся до суду із вимогою про спонукання відповідача укласти договір.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальний порядок укладання господарських договорів врегульований ст. 181 Господарського кодексу України, згідно з якою, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Цивільну оборону в Україні" до складу цивільної оборони України входять системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Згідно з ч. 3 ст. 14 цього Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони відповідно до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб".
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про Цивільну оборону в Україні" визначено, що органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування, тобто, вони підпорядковані як відповідним органам виконавчої влади, так і спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади - Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999р. № 192 затверджено Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, яким, зокрема, визначено, що відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається: загальнодержавної - на генеральну дирекцію Укртелекому; регіональних - на керівництво відповідних дирекцій Укртелекому; потенційно небезпечних об'єктів - на головних інженерів цих об'єктів (п. 58); підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО (цивільної оборони), що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях; оплата послуг зв'язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку (п. 5); фінансування реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення ЦО (цивільної оборони), вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв'язку ЦО (цивільної оборони) провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади (пункт 6).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999р. №192, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державним комітетом зв'язку та інформатизації України від 16.08.00р. №210/119, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.03.01р. за №207/5398, затверджено Інструкцію про порядок експлуатаційно - технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України, якою затверджено зразковий договір про експлуатаційно - технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО (цивільної оборони).
У підпункті 1.3 пункту 1 вищезазначеної Інструкції вказано, що вартість експлуатаційно - технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку визначається кошторисно-фінансовим розрахунком.
Згідно ст. 6 Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 192 від 15.02.199 року) фінансування, реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення ЦО, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв'язку ЦО провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади.
Судами попередніх судових інстанцій було встановлено, що відповідач у своїй діяльності керується Положенням про Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 10.06.2008 № 364, відповідно до якого, відповідач є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 8 статті 7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Так, згідно Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, якими є обласні державні адміністрації, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання зобов'язань минулих років.
Відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом України "Про Державний бюджет України" (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Норми статей Бюджетного кодексу України, які діють на сьогоднішній день та норми, які діяли на момент виникнення спірних відносин, не визнають бюджетними зобов'язаннями будь які зобов'язання, взяті юридичними особами за кошти державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених Бюджетним кодексом та Законом України "Про державний бюджет України" і, відповідно, витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Судами першої та апеляційної інстанціями було встановлено відсутність необхідних бюджетних асигнувань на експлуатаційно-технічне обслуговування внутрішньо обласної системи оповіщення у 2011 році.
Відповідно до зазначеної Інструкції про порядок експлуатаційно - технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України, якою затверджено типовий договір про експлуатаційно - технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, сторонами договору є замовник - "орган управління майном" (суб'єкт господарювання на балансі якого знаходяться засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони) та виконавець, який здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури.
Проте, як було встановлено судами попередніх судових інстанцій, докази того, що саме відповідач є балансоутримувачем апаратури регіональної системи оповіщення в Харківській області в 2011 році відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Позивач звернувся з позовом про спонукання до укладання договору 30 грудня 2011 року, водночас, як було встановлено господарськими судами, строк його дії в запропонованому позивачем проекту закінчується 31 грудня 2011 року.
Зважаючи на викладене та встановлені судами першої та апеляційної інстанціями обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновки господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову про спонукання до укладення договору є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.
Щодо доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків покладених в основу прийнятих судових рішень, а лише зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх судових інстанцій, що не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.03.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. у справі №5023/131/12 залишити без змін.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Студенець В.І.