"13" листопада 2012 р. Справа № 18/12(17/10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу ПП "Агрорембудсервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р.
у справі№ 18/12(17/10) господарського суду Кіровоградської області
за позовомПП "Агрорембудсервіс"
доПАТ "Кіровоград-Авто"
простягнення 695177,87 грн.
За участю представників сторін
від позивача Задерика О.І. дов.,
від відповідача Турчанов О.В. дов.
Приватне підприємство "Агрорембудсервіс" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" про стягнення 695177,87 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2012 року у справі № 18/12 (17/10) (суддя Наливайко Є.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року у справі № 18/12 (17/10) (судді Стрелець Т.Г., Науменко І.М., Герасименко І.М.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Агрорембудсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем протягом 2002-2005 років укладено договори на проведення будівельних робіт по реконструкції та ремонту приміщень автосалону за адресою: м. Кіровоград, вул. Родімцева, 123, відповідно до умов яких, позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи по реконструкції та ремонту об'єктів будівництва відповідача за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 123, на свій ризик з використанням своїх матеріалів у відповідності до кошторисної документації та здати роботи у визначені строки, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх вартість.
У вказаних договорах підряду сторонами узгоджено, що кінцевий розрахунок виконаних робіт здійснюється замовником протягом п'яти банківських днів з дня підписання акта приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами. Такий акт є підтвердженням передачі підрядником і прийняття замовником виконаних робіт. Виконані роботи замовник, за умовами договорів, має прийняти протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення від підрядника про готовність до їх передачі.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 853 ЦК України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду.
Згідно ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується, що протягом 2002-2005 років за договорами підряду, зазначеними позивачем в розрахунку до позову та в заяві про збільшення позовних вимог від 10.05.2012 за №22, позивачем передані, а відповідачем прийняті роботи, виконані на будівельному об'єкті відповідача, в загальній вартості 233983,80 грн.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій правомірно визнали не підтвердженим належними доказами факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт в сумі 66878,40 грн. за актом №2 згідно договору підряду №1 від 25.11.2004
У вказаному акті за лютий 2005 року (т.11, а.с. 65-66), підписаному позивачем 11.02.2005р., замовником вказано Кіровоградське ГРП "ЗАЗ - сервіс", яким і приймались зазначені в акті роботи, що підтверджується підписом керівника і відтиском печатки цього підприємства.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт, копія якого міститься в матеріалах справи (т.3, а.с.14-15).
Однак, цей акт складено по виконаним роботам за лютий місяць 2006 року, а також в ньому наявні невідповідності стосовно найменування замовника, оскільки на першому аркуші вказано замовника - ВАТ "Кіровоград - Авто", а на останньому аркуші - підпис керівника і відтиск печатки ГРП "ЗАЗ- сервіс". До того ж, дати підписання даного акту, лютий 2005 року, не відповідають періоду за який його складено, лютий 2006 року.
Як встановили суди попередніх інстанцій, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи ґрунтуються також на непідписаних відповідачем актах приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в.
Так, на виконання умов договору підряду № 123 від 30.11.2004 виконані роботи по влаштуванню лотків для опалення і пожежегасіння на суму 116946 грн, оформлено акт №13 приймання виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2005 року (форми №КБ-2в). Вказаний акт надіслано відповідачу для підписання рекомендованою кореспонденцією 17.11.2005 (супровідний лист №182, одержано відповідачем 18.11.2005).
За договором підряду № 09/02-01 від 02.09.2005, за твердженням позивача, виконані роботи по влаштуванню підлоги із монолітного залізобетону на суму 238563,60 грн, оформлено акт №9 приймання виконаних підрядних робіт за листопад місяць (форми №КБ-2в) та передано його 15.11.2005 для підписання відповідачу (супровідний лист №178 з відміткою відповідача).
Крім того, виконані за умовами договору підряду №21-к від 10.09.2005 підрядні роботи по фарбуванню металоконструкцій у виробничому цеху автосалону на суму 80071,20 грн. оформлені позивачем актом форми №КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005 року №10, який передано відповідачу 16.11.2005 (супровідний лист № 181 з відміткою відповідача).
Актом №12 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року позивачем оформлені виконані роботи по демонтажу фасадної системи, розбиранню цоколю та облаштування фундаментів в автосалоні на суму 135537,60 грн за договором підряду №19 від 27.10.2005. Вказаний акт надіслано відповідачу для підписання рекомендованою кореспонденцією 17.11.2005 (супровідний лист №182, одержано відповідачем 18.11.2005).
Згідно тверджень позивача, відповідачем вказані акти підписані не були, вмотивованої відмови щодо підписання цих актів відповідач не надав. Водночас по деяким із не підписаних актів форми №КБ-2в відповідач провів часткову оплату, що дає підстави позивачу вважати, що роботи відповідачем прийняті без будь-яких претензій.
Отже, за таких обставин, на думку позивача, відповідач безпідставно ухилявся від прийняття робіт та підписання актів, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в тому числі і по оплаті виконаних робіт.
З огляду на приписи ч.ч. 4,6 ст. 882 ЦК України, передання і прийняття робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Суди встановили, що так, в матеріалах справи містяться листи відповідача №3011 від 18.11.2005, №3012 від 18.11.2005, № 3047 від 23.11.2005, №3143 від 05.12.2005, №3250 від 19.12.2005, №3294 від 26.12.2005 з доказами їх надіслання позивачу, в яких відповідачем викладено мотивовані відмови від підписання актів форми №КБ-2в виконаних підрядних робіт №№ 13,9,10,12.
Згідно п. 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві обов'язок по забезпеченню ведення та передачі замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду покладено на підрядника. До таких документів Загальні умови відносять документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).
В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем таких документів відповідачу, передачі в установленому порядку Довідок про вартість виконаних підрядних робіт складених по типовій формі №КБ-3, затвердженій спільним наказом Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 №237/5.
До того ж відповідач не отримав від позивача витребувані ним в листах документи про виконання договорів підряду, що позбавило його можливості прийняти роботи, оцінити і розрахувати їх обсяг, визначити вартість виконаних обсягів підрядних робіт.
Слід також зазначити, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2008 року у справі №17/87 за позовом приватного підприємства "Агрорембудсервіс" до відкритого акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" про зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили, у позові відмовлено. Предметом спору у вказаній судовій справі було зобов'язання (спонукання) ВАТ "Кіровоград-Авто" до підписання актів за формою №КБ-2в приймання виконаних робіт №9 за договором №09/02-01 від 02.09.2005, №10 за договором підряду №21-к від 10.09.2005, №12 за договором підряду №19 від 27.10.2005, №13 за договором підряду №123 від 30.11.2004. Під час розгляду цієї справи господарський суд встановив, що ПП "Агрорембудсервіс" здійснив підрядні роботи в порушення вимог укладених з ВАТ "Кіровоград-Авто" договорів, діяв на власний ризик. При розгляді вказаної справи місцевий господарський суд встановив, що у відповідача відсутні підстави для підписання актів приймання виконаних робіт №9, №10, №12, №13.
Згідно ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що акти форми №КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт № 13 за листопад місяць 2005 року (договір підряду №123 від 30.11.2004) по влаштуванню лотків для опалення і пожежегасіння на суму 116946 грн., №9 за листопад місяць 2005 року (договір №09/02-01 від 02.09.2005) по влаштуванню підлоги із монолітного залізобетону на суму 238563,60 грн., №10 за грудень 2005 року (договір підряду №21-к від 10.09.2005) по фарбуванню металоконструкцій у виробничому цеху автосалону на суму 80071,20 грн., №12 за листопад 2005 року (договір підряду №19 від 27.10.2005) по демонтажу фасадної системи, розбиранню цоколю та облаштування фундаментів в автосалоні на суму 135 537,60 грн., які підписані в односторонньому порядку позивачем, не є належними доказами, що підтверджують виконання підрядних робіт у зазначених у них обсягах і вартістю за відповідними договорами та не є підставою для стягнення за ними коштів з відповідача.
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Кіровоградського відділення Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із залученням спеціалістів ВАТ "Інститут "Кіровоградагропроект".
Відповідно до висновку № 217/23 судової комплексної експертизи, складеному 28.12.2011, фактично виконаний обсяг робіт по актам: КБ-2в №9 за листопад 2005 року від 16.09.2005 року, договір №09/02-01 від 02.09.2005 року; КБ-2в №10 за грудень 2005 року від 12.12.2005 року, договір № 21-к від 10.09.2005 року; КБ-2в №12 за листопад 2005 року від 16.11.2005 року, договір № 19 від 17.10.2005 року; КБ-2в №13 за листопад 2005 року від 16.11.2005 року, договір № 123 від 30.11.2004 року встановити не можливо. Не надано відповіді експертом і на питання чи відповідає обсяг робіт, зазначений у спірних актах, фактично виконаним роботам. Щодо вартості фактично виконаних підрядних робіт відповідь експерта не є конкретною і чіткою, а ставиться за умови, якщо вважати, що роботи, зазначені в спірних актах, фактично виконані в тих обсягах і завершеними в ті дати, що в них зазначені. Але дана умова спростовується відповідями на попередні два питання.
Таким чином, як з'ясували суди першої та апеляційної інстанцій, в цілому висновок експерта не містить обґрунтованих конкретних відповідей на поставлені господарським судом питання, у зв'язку з чим не може довести обставини щодо фактичних обсягів виконаних позивачем підрядних робіт на об'єкті відповідача та їх вартості.
В матеріалах справи містяться надані відповідачем складені ним в односторонньому порядку акти форми №КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт за аналогічними номерами і періодами їх складання, однак в інших обсягах і вартості, зазначених в них робіт, зокрема акт №9, підписаний відповідачем 7.12.2005 на суму 105933,60 грн, акт №10, підписаний відповідачем 7.12.2005 на суму 42440,40 грн, акт №12, підписаний відповідачем 6.12.2005 на суму 72220,80 грн., акт №13, підписаний відповідачем 6.12.2005 на суму 62676,00 грн.
Проте, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що вказані акти не є належними доказами передачі і приймання виконаних позивачем робіт, так як вони мають бути підписані обома сторонами. Крім цього, обов'язок складання таких актів відповідно до спільного наказу Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 №237/5 покладено на будівельні підприємства, тобто підрядника, і останній повинен подати їх замовнику у двох примірниках.
Відповідно до умов укладених між сторонами договорів замовник до початку виконання підрядником робіт, передбачених договорами, проводить авансування цих робіт в розмірі 50% від кошторисної вартості. Залишкова вартість робіт оплачується замовником протягом 5-ти банківських днів від дня підписання акта виконаних робіт обома сторонами.
Як з'ясували суди попередніх інстанцій, оплата відповідачем робіт, в тому числі і їх авансування, проводилася на підставі рахунків, виставлених позивачем. У рахунках не завжди містилося посилання на відповідні договори чи акти форми №КБ-2в, а тому і у платіжних дорученнях такі дані також, у більшості випадків, відсутні.
Так, відповідачем проведена оплата виконаних робіт (в т.ч. аванс) за договором підряду №123 від 30.11.2004 (акт №6 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року на суму 47410,80грн., підписаний сторонами, акт №13 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року на суму 116946,00 грн, не підписаний відповідачем) згідно платіжних доручень: - №107 від 04.05.05 на суму 40000,00 грн; - № 827 від 14.06.05 на суму 25000,00грн; - № 238 від 21.06.05 на суму 25000,00 грн; - № 541 від 12.12.05 на суму 10000,00грн, всього на суму 100000,00 грн.
Також Кіровоградське ГРП "ЗАЗ-сервіс" здійснило попередню оплату підрядних робіт, передбачених договором №123 від 30.11.2004, укладеного між сторонами спору, що підтверджується платіжними документами: - №152 від 09.02.05 на суму 13000,00 грн; - № 344 від 21.03.05 на суму 5000,00 грн.; - № 434 від 06.04.05 на суму 20000,00 грн; - № 540 від 03.06.05 на суму 10000,00 грн., всього на суму 48000 грн.
Таки чином, відповідачем за вищезазначеним договором перераховано позивачу 148000,00грн.
При цьому, як видно зі змісту заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2012 №22, позивачем виконано робіт за вказаним договором за підписаним обома сторонами актом №6 за вересень 2005 року на суму 47410,00 грн. і на суму 116946,00 грн. за не підписаним відповідачем актом №13, а всього на суму 164356,00грн.
Відповідно до договору підряду №1 від 25.11.2004 (облаштування ливневої каналізації автосалону ВАТ "Кіровоград - Авто" за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 123, сума договору згідно кошторису складає 133084 грн.) Кіровоградським ГРП "ЗАЗ-сервіс" згідно платіжного доручення №97 від 26.01.2005 на розрахунковий рахунок позивача перераховано аванс в сумі 66500,00 грн., що складає 50 % договірної ціни.
Крім цього, за договором підряду №09/02-01 від 02.09.2005 (акт №9 за листопад місяць 2005 року на суму 238 563,60 грн., не підписаний відповідачем) проведені авансові платежі відповідачем всього на суму 140 000,00 грн.
Суди встановили, і це матеріалами справи підтверджується, що відповідачем перераховано кошти на розрахунковий рахунок позивача без посилання на конкретні договори, в тому числі за наступними платіжними документами: - № 297 від 21.11.03 на суму 5000,00 грн.; - № 337 від 03.12.03 на суму 5350,00 грн.; - № 000102 від 23.12.03 на суму 2500,00 грн.; - № 111 від 25.03.04 на суму 8000,00 грн.; - № 123 від 05.04.04 на суму 2416,00грн.; - № 911 від 18.07.05 на суму 20000,00 грн.; - № 306 від 19.07.05 на суму 20000,00 грн.; - № 329 від 03.08.05 на суму 60000,00 грн.; - № 349 від 17.08.05 на суму 50000,00 грн.; - № 033 від 29.08.05 на суму 10000,00 грн.; - № 399 від 21.09.05 на суму 11747,76 грн., а всього 195013,76 грн.
Таким чином, відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача впродовж 2003-2005 років кошти в загальній сумі 435013,76грн. Крім того, іншою особою за відповідача перераховану позивачу 114500 грн. в рахунок виконання зобов'язань відповідача перед позивачем.
В свою чергу, позивачем у вказаний період виконані підрядні роботи за актами форми №КБ-2в, підписаними обома сторонами, за договорами підряду, зазначеними позивачем в розрахунку до позову та в заяві про збільшення позовних вимог від 10.05.2012 за №22, на суму 233983,80 грн.
На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення вартості виконаних підрядних робіт в сумі 436 966,84 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, оскільки відсутні підстави для задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних підрядних робіт в сумі 436966,84 грн., відтак і відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої нормами ст. 625 ЦК України.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення вартості матеріальних цінностей, переданих відповідачу за накладними №48 та №48/1 від 10.11.2005 на загальну суму 99099,56грн., суди попередніх інстанцій дійшли також вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Представником відповідача Мебусом А.В. на підставі довіреності від 10.11.2004 отримано товарно-матеріальні цінності по накладним №№ 48,48/1 на загальну суму 99099,56грн., що не заперечується відповідачем.
Проте, відповідно до умов зазначеного договору підряду відповідач взяв на себе обов'язки по прийняттю від позивача і оплаті виконаних ним підрядних робіт.
Враховуючи, що роботи для яких придбавалися дані товарно-матеріальні цінності позивачем не виконувалися, відтак в даному випадку має місце набуття відповідачем матеріальних цінностей лише на підставі накладних №48 та №48/1 від 10.11.2005, що протирічить передбаченому умовами договору №123 від 30.11.2004 порядку їх передання.
Отже, слід дійти висновку, що вказані матеріальні цінності отримані відповідачем без достатньої правової підстави.
Згідно приписів ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Виходячи з аналізу норм ст. 1212 Цивільного кодексу України поверненню підлягає майно, а не його вартість, як просить позивач.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості матеріальних цінностей (99 099,56 грн.) підлягають залишенню без задоволення.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ПП "Агрорембудсервіс" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. у справі № 18/12(17/10) залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С. Коваленко
Суддя І.М. Волік