"21" листопада 2012 р. Справа № 9/5005/14943/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиФОП ОСОБА_4
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р.
у справігосподарського суду Дніпропетровської області
за позовомКП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради
доФОП ОСОБА_4
пророзірвання договору від 24.03.2010 р. № 4; стягнення збитків у сумі 200000,00 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Городенко А.А. (дов. від 13.01.12 № 43/2-04), Танцюра І.О. (дов. від 20.11 12 № 783/2-04), Хорошунова С.Б. (дов. від 10.01.12 № 32/2-04),
відповідача: ОСОБА_5 (дов. від 27.02.12),
Рішенням від 13.01.2012 господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні позову про розірвання договору про надання послуг № 4 від 24.03.2010 та стягнення 200000 грн. збитків відмовлено.
Постановою від 02.10.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду -залишити без змін.
Позивач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду -без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані судові рішення, відповідно до умов договору про надання послуг від 24.03.2010 №4, укладеного між КП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради та ФОП ОСОБА_4, останній взяв на себе зобов'язання надати послуги зі створення та розробки Електронної Системи діловодства (робочий процес "Основна діяльність" розділ "Реклама" підрозділи "Заяви", "Пріоритет", "Мапа") КП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 7.1 договору строк його дії визначено до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно вказаного договору розроблений відповідачем програмний продукт повинен бути запроваджений на комп'ютерній техніці позивача як замовника, а також останньому повинні надаватись послуги з його налаштування. Кінцевий термін здачі робіт за вказаним договором визначений до 24.09.2010, а виконання зобов'язань за цим договором оформлюється актом приймання-передачі .
Платіжним дорученням від 13.05.2010 № 403 позивачем перераховано відповідачу повну оплату вартості робіт за спірним договором в сумі 200000 грн.
Звертаючись з позовом у даній справі, КП "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради послалось на те, що фактично відповідачем програмний продукт належним чином позивачу не передавався, його впровадження не здійснювалось, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов спірного договору.
Судами з'ясовано, що передбачених умовами договору актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), сторонами складено не було, оскільки надана відповідачем копія акту приймання наданих послуг №1 від 23.11.2011, не містить підпису та відтиску печатки позивача, а відтак, не може бути доказом приймання послуг за договором №4 від 24.03.2010.
19.08.2010 позивач звернувся до відповідача із претензією № 719/2-04, в якій послався на суттєве порушення останнім умов договору -ненадання послуг що підтверджується підписаним сторонами актом взаєморозрахунків від 10.08.2010, що повністю виключає його виконання, у відповідь на яку відповідач вказав про подальше співробітництво.
25.07.2011 позивач направив на адресу відповідача претензію № 670/2-4, в якій просив повернути суму перерахованих грошових коштів в сумі 200000 грн. з посиланням на невиконання позивачем своїх зобов'язань.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції, з метою повного та всебічного дослідження доказів по справі, було призначено судову комп'ютерно -технічну експертизу (висновок № 4083 від 22.08.2012), якою було виявлено помилки, які впливають на роботу, безпеку та функціональність як окремих компонентів так і програмного забезпечення (наданому на лазерних дисках №№ 1 та 1а) в цілому, а саме: розгляду заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами для видачі дозволу, внесення змін до дозволу, переоформлення дозволу, продовження строку його дії; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розміщення носія, провадження терміну, на який встановлено вищевказаний пріоритет або про відмову у встановленні такого пріоритету; надання інформації щодо поданих заяв і встановлених пріоритетів будь - якій зацікавленій особі за письмовою заявою; ведення інформаційного банку даних місць розташування
рекламних носіїв" плану їх розташування та надання в установленому
порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру
населених пунктів; надання державним органам інформації про розповсюджувачів
зовнішньої реклами, яким видано дозвіл.
Також, експертизою встановлено відсутність наступної функціональності програмного продукту: підготовки проекту рішення виконавчого органу влади щодо надання дозволу або про відмову його надання; видачі дозволу на підставі рішення виконавчого органу влади.
Окрім того, у висновку зазначено, що послуги з розробки та створення "Електронної системи діловодства" не були виконані повністю. Використання наданого на дослідження програмного забезпечення не можливе за призначенням, яке вказане у додатку № 1 до договору від 24.03.2010. Вміст дисків №1, №1а та №2 має розбіжності у бінарній частині, які можуть вплинути на функціональність програмного забезпечення. Зазначена дата створення бінарних файлів на лазерних дисках №1 та №1а - 26.02.2012. Визначити як саме відрізняються файли не є можливим по причині відсутності доступного інструментарію для декомпіляції та порівняння декомпільованих файлів. Програмне забезпечення, що міститься на жорсткому диску системного блоку у директорії "С:" відрізняється від наданого на компакт-дисках №1 та №1а. Первинна дата встановлення програмного забезпечення на жорсткий диск: 3-4 листопада 2010 року. Встановлені експертом дати оновлення бінарної частини програмного забезпечення: 6 та 30 грудня 2010 року. Встановити автора змін чи їх зміст не є можливим в наслідок відсутності інформації про автора змін та попередніх версій файлів.
Експертом були виявлені алгоритмічні помилки у наданому програмному забезпеченні (що встановлене на жорсткому диску системного блоку у каталозі "С:"), що приводять до помилок фіксації в базі обробки та пошуку. Використання наданого на дослідження програмного забезпечення не можливе за призначенням, яке вказане у додатку № 1 до договору від 24.03.2010р.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги, передбачені п.1.1 договору № 4 від 24.03.2010, не були надані відповідачем належним чином і застосування програмного продукту за призначенням є неможливим, що є істотним недоліком, який не було усунено відповідачем незважаючи на направлені 19.08.2010 та 25.07.2011 на адресу відповідача претензії.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, дослідивши положення спірного договору з врахуванням приписів ч. 2 ст. 628 ЦК України, дійшов правомірного висновку, що останній за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів (послуг, підряду, виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо), а відтак, порядок виконання умов такого договору та правові наслідки його неналежного виконання регулюється відповідними нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
З огляду на зазначене вище, обґрунтованим є застосування до спірних правовідносин приписів ч.3 ст. 858 ЦК України та задоволення позову в частині вимоги позивача про розірвання договору про надання послуг.
Також правомірно, апеляційним господарським судом враховано приписи ст.ст. 611, 612-615, 623, ч. 3 ст. 858 ЦК України щодо вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 200000 грн., які складаються з грошових коштів, перерахованих за договором, а тому вмотивованим є задоволення позову і в цій частині.
З огляду на вказане вище, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 02.10.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 9/5005/14943/2011 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.