14.11.12р. Справа № 30/5005/8291/2012
За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
До відповідача: комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 7 740 003,36 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Пац В.О., довіреність від 16.03.2012 року №14-333, заступник начальника відділу особливого та окремого проваджень Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту
Від відповідача: Клімовська О.В., довіреність від 01.03.2012 року №4, юрисконсульт першої категорії
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" основний борг за поставлений природний газ в сумі 4 277 802,81 грн., пеню в розмірі 935 017,55 грн., штраф в розмірі 2 096 398,45 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 232 431,08 грн., 3% річних в сумі 198 352,57 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №14/2502/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року в частині своєчасних розрахунків за поставлений протягом жовтня - грудня 2011 року газ, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 4 277 802,81 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 935 017,55 грн., штраф в розмірі 2 096 398,45 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 232 431,08 грн., 3% річних в сумі 198 352,57 грн.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", у відзиві на позов, основний борг визнало повністю в сумі 4 277 802,81 грн., збитки від інфляції частково в сумі 231 931,15 грн., 3% річних в сумі 64 380 грн., пеню в сумі 280 505,26 грн. (з урахуванням зменшення до 30%), в решті позовних вимог просить відмовити. У зв'язку з тим, що бюджетні та госпрозрахункові організації мають заборгованість за спожиті послуги теплопостачання перед відповідачем підприємство не має змоги розрахуватися з позивачем у повному обсязі. Відповідач звертає увагу суду на те, що споживання газу здійснювалось виключно для вироблення теплової енергії для бюджетних установ, які заборгували підприємству понад 15 млн. грн., у зв'язку з чим просить зменшити розмір пені до 30% та відмовити в задоволенні позову про стягнення штрафу. Відповідач вважає, що одночасне застосування пені і штрафу за одне й те саме порушення суперечить ст. 61 Конституції України.
Розгляд справи був відкладений з 25.10.2012 року на 08.11.2012 року. У судовому засіданні 08.11.2012 року оголошено перерву на 14.11.2012 року.
У судовому засіданні 14.11.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Покупець) був укладений договір №14/2502/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі -газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати (п.1.2 договору).
Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 100 637 тис.куб.м., у тому числі: в жовтні 2011 року в обсязі 5 513 тис.куб.м., в липні 2011 року в обсязі 9 290 тис.куб.м., в грудні 2011 року в обсязі 12 201 тис.куб.м. (п.2.1 договору). Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого Сторонами згідно п.2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.2.1.2 договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).
Кількість газу, яка продається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів" (п.4.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу: від 31.10.2011 року на суму 6 324 150,19 грн., від 31.10.2011 року на суму 1 497 007,49 грн., від 31.10.2011 року на суму 419 063,19 грн., від 31.10.2011 року на суму 386 421,30 грн., від 30.11.2011 року на суму 26 811 309,17 грн., від 30.11.2011 року на суму 13 227 384,86 грн., від 31.12.2011 року на суму 29 176 701,31 грн., від 31.12.2011 року на суму 14 922 660,01 грн., всього на суму 92 764 697,52 грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи -а.с. 19-26).
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений протягом жовтня -грудня 2011 року природний газ в сумі 88 486 894,71 грн. (докази часткової оплати знаходяться в матеріалах справи -а.с. 30-39), заборгованість складає 4 277 802,81 грн. (92 764 697,52 грн. -88 486 894,71 грн.).
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" своєчасно не здійснило розрахунки за природний газ у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по договору №14/25020/11 від 30.09.2011 року в сумі 4 277 802,81 грн., що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений протягом жовтня -грудня 2011 року природний газ в розмірі 4 277 802,81 грн. (92 764 697,52 грн. -88 486 894,71грн.).
З огляду на положення п.6.1 договору, строк оплати поставленого у жовтні - грудні 2011 року природного газу є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу в сумі 4 277 802,81 грн. (92 764 697,52 грн. -88 486 894,71грн.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав.
25.10.2012 року комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги щодо основного боргу в сумі 4 277 802,81 грн.
Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову щодо суми основного боргу в розмірі 4 277 802,81 грн.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 4 277 802,81 грн.
Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи відсотків) від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.12.2011 року по 17.01.2012 року в сумі 268 534,9грн., за період з 14.01.2012р. по 14.07.2012р. в сумі 666 482,65грн., а всього: 935 017,55 грн.
Пеня нарахована відповідно до умов договору та чинного законодавства.
За несвоєчасну оплату поставленого природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7% в сумі 2 096 398,45 грн. (29 948 549,27грн.х7%).
Штраф нарахований відповідно до умов договору.
Відповідач просить не стягувати штраф, нарахований позивачем, а заявлену до стягнення пеню зменшити до 30%, що становить 280 505,26грн., посилаючись на те, що основною причиною порушення зобов'язань є тяжкий фінансовий стан підприємства, велика кредиторська заборгованість, яка складає понад 254,9млн. грн., у тому числі населення понад 129,5млн.грн., державний бюджет майже 15 млн. грн., підприємства понад 6 млн. грн. Також відповідач просить врахувати, що з загальної суми заборгованості за поставлений газ 92 764 697,52 грн. сплачено 88 486 894,71 грн., що становить 95,4%.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд при прийнятті рішення має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Санкції за прострочку виконання грошових зобов'язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила стаття 218 Господарського кодексу України та стаття 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що спірний природний газ постачається виключно для вироблення теплової енергії для бюджетних установ, які заборгували підприємству понад 15 млн. грн., враховуючи ступінь розрахунків за поставлений природний газ, який становить 95,4%, господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 30% від належної до стягнення суми, що буде становити: пеня в розмірі 280 505,26грн. (935 017,55 грн. х 30%) та зменшити розмір штрафу до 10% від належної до стягнення суми, що буде становити 209 639,84грн. (2 096 398,45 грн. х 10%).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.12.2011 року по 29.08.2012 року в розмірі 198 352,57грн. та збитки від інфляції за період з грудня 2011 року по березень 2012 року в сумі 232 431,98 грн.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 14.12.2011 року по 29.08.2012 року в розмірі 198 352,57 грн.
З урахуванням приписів листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997 року (з подальшими змінами), вимога про стягнення збитків від інфляції за період з грудня 2011 року по березень 2012 року підлягає задоволенню частково виходячи з такого розрахунку:
40 038 694,03 грн. х100,2% = 40 118 771,42 грн. - 40 038 694,03 грн. = 80 077,39 грн.;
(40 038 694,03 грн. + 44 099 361,32 грн.)- 30 137 746,83 грн. = 54 000 308,52 грн. х100,2%= 54 108 309,14грн.- 54 000 308,52грн.= 108 000,62 грн.
54 000 308,52 грн. -38 836 752,68 грн. (оплачена сума) = 15 163 555,84 грн. х 100,2% = 15 193 882,95 грн. - 15 163 555,84 грн. = 30 327,11 грн.
15 163 555,84 грн. -10 885 753,04 грн. (сплачена сума) = 4 277 802,80 грн. х 100,3% = 4 290 636,21 грн. - 4 277 802,80 грн. = 12 833, 41 грн.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума від інфляції: 231 238,53 грн. (80 077,39 грн. + 108 000,62 грн. + 30 327,11 грн. + 12 833, 41 грн.).
За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає сума в розмірі 5 197 539,01 грн. (4 277 802,81 грн. - сума основного боргу + 280 505,26 грн. -пеня + 209 639,84грн. - штраф +198 352,57 грн. - 3% річних +231 238,53 грн. - збитки від інфляції).
Суд не погоджується з доводами відповідача щодо неможливості одночасного стягнення пені і штрафу. Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012р, у справі №20/246-08, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою як для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, так і для всіх судів України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (в тому числі й на суму штрафних санкцій, розмір яких господарським судом зменшено на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).
Так, розмір судового збору визначається, виходячи із суми 7 738 809,91 грн. (4 277 802,81 грн. -основний борг + 935 017,55 грн. -пеня + 2 096 398,45 грн. -штраф + 198 352,57 грн. -3% річних + 231 238,53 грн. - збитки від інфляції).
З урахуванням приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 64 370,07 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (5099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в розмірі 4 277 802,81 грн., пеню в розмірі 280 505,26 грн., штраф в розмірі 209 639,84 грн., 3% річних в розмірі 198 352,57 грн., збитки від інфляції в розмірі 231 238,53 грн., судовий збір в розмірі 64 370,07 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.11.2012 року