22.11.2012Справа №5002-8/3748-2012
За позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
до фізичної особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича
про стягнення 4198,06 грн.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники сторін:
від позивача - Гладка Олена Ігорівна, довіреність № 489-Д від 17.07.2012, юрисконсульт;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 4198,06 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.09.2005 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 551, відповідно до якого відповідач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інших нарахувань. Позивачем було зафіксоване перевищення ліміту енергоспоживання на об'єкті відповідача та виставлений рахунок № 661/58/0812Л1 від 17.08.2012 на суму 2002,27 грн., який був направлений на адресу відповідача. Також відповідачу був виставлений рахунок № 661/58/0812А2 від 17.08.2012 на оплату електроенергію спожитої в розрахунковий період в розмірі 2133,08 грн. Позивачем 18.09.2012 була направлена претензія на адресу відповідача з метою усунення заборгованості, однак, вимоги вказані в претензії відповідачем не виконані, це й стало підставою для звернення позивачем із позовною заявою до суду.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Надав письмові пояснення по справі. Також надав суду заяву, в якій конкретизував свої позовні вимоги з більш детальним та відокремленим зазначенням сум, які просив стягнути з відповідача, а саме: сума заборгованості за електроенергію - 2133,08 грн., сума перевищення договірного ліміту споживання електроенергії - 2002,27 грн., пеня - 52,26 грн., 3% річних - 10,45 грн.
Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі. Документи та будь-які докази по справі, які витребував суд ухвалами від 31.10.2012 та 12.11.2012, відповідачем не були представлені суду.
Судом був зроблений запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.10.2012 за № 15007753, яка є в матеріалах справи, фізична особа - підприємець Монастирський Олександр Йосипович зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та має місце проживання: вул. Городницька, 42, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна, 97400 (а.с. 28-29).
Зазначена адреса відповідача збігається із адресою, що була зазначена позивачем у позовній заяві.
Фізичній особі - підприємцю Монастирському Олександру Йосиповичу за вказаною юридичною адресою судом направлялися ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.
Отже, суд вважає, що відповідач про день та час судових засідань був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися за юридичною адресою відповідача, однак своїм правом на участь в судових засіданнях, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
04.09.2005 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем (споживач) було укладено договір № 661 про поставку електричної енергії (а.с. 8-11).
Згідно статуту, затвердженого 25.06.2012 річними загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Крименерго", протоколом річних загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Крименерго" від 25.06.2012, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго", про що було зроблено відповідний запис у першому абзаці загальних положень статуту.
Крім того, абзацом 2 статуту визначено, що товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Крименерго".
Пунктом 9.5. договору встановлено, що даний договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005, а частині розрахунків до повного їх завершення. Даний договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні однією із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.
Згідно пункту 1. договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення Правил користування електричної енергії) згідно умов даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2. договору встановлено, що під час виконання умов даного договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електроенергією, затвердженими у встановленому порядку.
Постачальник та споживач зобов'язується виконувати умови даного договору (пункт 2.1.1. та 2.2.1. договору).
Постачальник зобов'язується постачати споживчу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених у відповідності з розділом 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (Додаток №1) (пункт 2.1.2. договору).
Споживач зобов'язується отримуватися режиму споживання електроенергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (пункт 2.2.2.).
Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електроенергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку №4.1 або № 4.2. «Порядок розрахунків».
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електроенергію за розничними тарифами, які розраховуються у відповідності з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з поставки електроенергіє за врегульованим тарифом, та інші платежі, які обумовлені даним договором (пункт 3.1.1. договору).
Відповідно до пункту 3.1.3 договору, постачальник має право визначати в порядку, визначеним розділом цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.
Згідно з пунктом 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. даного договору, з порушенням строків, встановлених додатком №4.1, № 4.2. «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку на поточний рахунок постачальника.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживачем з приєднаною потужністю 150 кВА та більше (пункт 4.2.2. договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмірі очікуваемого споживання електроенергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електроенергії споживачу та субспоживачу).
Порядок визначення межової величини споживання електроенергії обумовлюється у додатку № 4.1., № 4.2. «Порядок розрахунків» до цього договору (пункт 5.2. договору).
Відповідно з пунктом 7.2. договору, перевірка стану розрахунків за електроенергію здійснюється за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім «Актом звірки» між споживачем та постачальником, який споживач зобов'язаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду.
Додатки до даного договору, а саме, №№ 1, 2, 3.1., 4.2., 6.7, 10, 12 (в тому числі узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості), а також письмові повідомлення про встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності, є невід'ємними частинами даного договору (пункт 9.1. договору).
Додатком № 4.2. до договору про поставку електроенергії № 661 від 04.09.2005 визначений порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію (а.с. 13). Так, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються у відповідності з пунктом 7.9. даного договору. Повна поточна оплата вартості електроенергії здійснюється одним платежем за фактичними показниками приладів обліку в дату оплати,встановлену даним додатком.
Розрахункова дата (день, коли споживач надає "Акт про об'єми переданої споживачеві (спожитої споживачем) електроенергії", а постачальник виставляє остаточний рахунок, встановлюється 17 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 17 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.)
Показники розрахункових засобів обліку відповідно до "Переліку об'єктів і точок комерційного обліку" фіксуються 17 числа кожного місяця і оформляється «Актом про об'єми переданої споживачеві (спожитої споживачем) електроенергії" в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електроенергії, з урахуванням величини втрат на ділянці мережі від місця установки засобів обліку до межі балансової приналежності електромереж, визначається відповідно до "Акту".
Розрахунки за електроенергію здійснюються споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електроенергії.
Дата оплати встановлюється до 23 числа кожного місяця (у відповідності з пунктом 7.8. Правил користування електроенергією).
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або дата вгасання споживачем готівки до каси постачальника.
У випадку перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електроенергії понад фактично оплаченої за цей розрахунковий період обсягом, постачальник електроенергії виставляє Акт про перевищення межової Споживач сплачує постачальнику електроенергії п'ятикратну вартість величини перевищення величини обсягу споживання електроенергії, у відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику».
У випадку несвоєчасної оплати обмовленим даним Порядком платежів, постачальник електроенергії здійснює споживачу нарахування за весь час прострочення: пені в розмірі подвійної облікової стави НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Рахунки на оплату за перевищення межової величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетоки реактивної електроенергії, пеню. 3% річних, інфляційні нарахування виставляються постачальником електроенергії окремо та надаються споживачу. Зазначені рахунки повинні бути оплачені споживачем протягом 5 днів з дня отримання.
Додатком № 4 договору про поставку електроенергії № 661 від 04.09.2005 визначений порядок розрахунків для споживачів, які здійснюють передоплату за спожиту електроенергію (а.с. 14).
Пунктом 5 додатка №4 до договору, встановлено, що у випадку перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, поставщик складає Акт про перевищення договірної величини споживання, а споживач сплачує двократну вартість величини перевищення у відповідності зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідно до пункту 6 додатка №4 до договору, у випадку не своєчасної сплати обумовлених платежів, поставщик проводе споживачу нарахування за час прострочення: пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу, яка діяла в період за який здійснюються нарахування;3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Додатковою угодою до договору про поставку електроенергії споживачу № 661 від 04.09.2005 (а.с. 12) сторонами були внесені зміну до договору, а саме: пункт 1. викладено у наступній редакції: «Постачальник постачає електроенергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є невід'ємними його частинами»; пункт 4.2.2. викладено у наступній редакції: «За перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому сплата за перевищена договірної величини потужності стягується з споживачем з приєднаною потужністю 150 кВА (кВТ) та більше та середньомісячним (за підсумками попереднього року) обсягом фактичного споживання електроенергіє 50 тис. кВТ та більше»; пункт 5.2. второй абзац договору викладено у наступній редакції: «Постачальник до початку наступного року, в обумовлені договором строки, узгоджує з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електроенергії на поступний рік щомісячно (поквартально). Узгоджені обсяги споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини». Крім того, були внесені зміни у пункти 4.1.2., 5.3. перший абзац договору та у додаток № 4.1. у пункт 5, додаток № 4.2. у пункт 6.
Згідно заявки фізично особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича, відповідач просив встановити йому ліміти споживання електроенергії на 2012 рік у кількості за кожний місяць 0,5 тис. кВтч, всього за рік 6 тис. кВтч. (а.с. 21).
Відповідно до останнього наданого «Акту» за період з 18.06.2012 по 17.07.2012 контрольними показаннями приладу обліку є «16983кВт» (а.с. 19), на підставі яких, виставлений рахунок № 661/58/0712А1, який споживачем отриманий та сплачений.
20.08.2012, під час обходу інженера Євпаторійського РЕМ, на об'єкті відповідача, були зафіксовані контрольні показники приладу обліку 19381 кВт. (лист обходу інженера Євпаторійського РЕМ) (а.с. 20). Згідно таких показань електролічильника, фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем був перевищений ліміт енергоспоживання на 2115 кВтч, про що був складений Акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії за розрахунковий період з 18.07.2012 по 17.08.2012 на 2115 кВтч (а.с. 15).
Відповідачу був виставлений на оплату рахунок № 661/58/0812Л1 від 17.08.2012 (а.с. 18) за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 2002,27 грн.
Відповідно до зафіксованих показників приладу обліку, з урахуванням останніх, сплачених показань, споживачеві виставлений також на оплату рахунок за спожиту в розрахунковий період електроенергію № 661/58/0812А2 від 17.08.2012 на суму 2133,08 грн. (а.с. 16).
Зазначені рахунки споживачем отримані, про що свідчить підпис останнього на других примірниках вказаний рахунків, але добровільно не сплачені.
18.09.2012 на адресу споживача була надіслана претензія за вих. № 2385 від 18.09.2012, про необхідність сплати суми заборгованості за електроенергію та за перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідно у сумах 2133,08 грн. та 2002,27 грн. (а.с. 7).
Однак, фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем заборгованості за активну електроенергію та за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період оплачена не була.
На сьогоднішній день за фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем числиться заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідно в розмірі 2002,27 грн., за електроенергію в розмірі 2133,08 грн.
Дана заборгованість відповідачем не сплачена.
Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами по справі виникли з приводу користування електричною енергією, у зв'язку з чим підлягають регулюванню Законом України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 02 серпня 1996 року за №417/1442.
Законом України «Про електроенергетику» встановлено, що електроенергетика є галуззю економіки України, а державна політика в електроенергетиці базується на принципах забезпечення стабільного фінансового положення електроенергетики, а також відповідальності енергопостачальників та енергоспоживачів.
Статтею 218 Господарського кодексу України закріплені підстави господарсько - правової відповідальності, а саме зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.
Так, частиною другою пункту 1.1 Правил користування електричною енергією визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричної енергії, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричній енергії і споживачем величина об'єму електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.
Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем (пункт 6.6. Правил користування електричною енергією).
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушенням в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією - постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Відповідно до пункту 10.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно з пунктом 4.2 Правил користування електричною енергією, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.
Відповідно до пункту 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії і потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу").
На підставі вищезазначених пунктів Правил користування електричною енергією та договору, відповідачу за його письмовою заявкою встановлені обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2012 рік що, в свою чергу, оформлено відповідним Додатком № 1 до договору про поставку електроенергії.
Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі", передбачено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі електричної енергії у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Згідно з пунктом. 6.13 Правил користування електричною енергією у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії.
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.41 Правил користування електричною енергією).
Згідно з умовами договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Відповідно до додатку № 4.2 до договору, рахунки на сплату за перевищення договірної величини обсягу споживання електроенергії мають бути сплачені на протязі 5 днів з дня отримання.
20.08.2012, під час обходу інженера Євпаторійського РЕМ, на об'єкті відповідача, були зафіксовані контрольні показники приладу обліку 19381 кВт. (лист обходу інженера Євпаторійського РЕМ). Згідно таких показань електролічильника, фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем був перевищений ліміт енергоспоживання на 2115 кВтч, про що був складений Акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії за розрахунковий період з 18.07.2012 по 17.08.2012 на 2115 кВтч.
Так, замість заявлених 500 кВтч відповідачем фактично було спожито 2615 кВтч., відповідно, величина перевищення складала 2115 кВтч на суму 2002,27 грн.
Відповідачу був виставлений на оплату рахунок № 661/58/0812Л1 від 17.08.2012 за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 2002,27 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості фізичної особи - підприємцем Монастирського Олександра Йосиповича за перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії склала 2002,27 грн.
Відповідно до пункту 6.16. Правил користування електричної енергії, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Оскільки під час обходу інженера Євпаторійського РЕМ, на об'єкті відповідача, були зафіксовані контрольні показники приладу, які суттєво відрізнялись від тих показників приладу обліку електроенергії, які надав сам відповідач, позивачем, відповідно до зафіксованих показників приладу обліку, з урахуванням останніх, сплачених показань, виставив споживачеві також на оплату рахунок за спожиту в розрахунковий період електроенергію № 661/58/0812А2 від 17.08.2012 на суму 2133,08 грн.
Пунктом 6.11, 6.12. Правил користування електричною енергією встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, Фонду комунального майна Алупкінської міської ради, як споживачу електроенергії за договором, виставлявся рахунок на оплату електричної енергії, однак оплата, відповідачем, не була здійснена, що призвело до виникнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 2133,08 грн.
Відповідно до пункту 10.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем електрична енергія споживалась, але не була оплачена в повному обсязі.
Відповідно, за фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем за договором про поставку електричної енергії № 661 від 04.09.2005, утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2133,08 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до фізичної особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату) (стаття 530 Цивільного Кодексу України).
Згідно до статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (стаття 276 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 277 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Таким чином, оскільки фізичною особою - підприємцем Монастирським Олександром Йосиповичем були порушені умови договору про поставку електричної енергії № 661 від 04.09.2005 щодо перевищення договірної величини споживання електроенергії та щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, відповідно, за відповідачем числиться заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 2002,27 грн. та заборгованість щодо сплати вартості спожитої електричної енергії в розмірі 2133,08 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача:
- пеню в розмірі 52,26 грн.
- 3% річних у розмірі 10,45 грн.
Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.
Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статті 549 Цивільного кодексу України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Системний аналіз положень діючого законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, зокрема, частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом.
Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 692 частина 3 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Розрахунок пені, 3% річних позивачем здійснений вірно, відповідно до вимог діючого законодавства.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином суд задовольняє в повному обсязі позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до фізичної особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича щодо стягнення суми перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 2002,27 грн., заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 2133,08 грн., пені в розмірі 52,26 грн., 3% річних в розмірі 10,45 грн.
Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлено та підписано 26.11.2012.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Монастирського Олександра Йосиповича на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» суму перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 2002,27 грн., заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2133,08 грн., пеню в розмірі 52,26 грн., 3% річних в розмірі 10,45 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної.
Суддя С.А. Чумаченко