Рішення від 20.11.2012 по справі 16/63/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

20 листопада 2012 р. Справа 16/63/2012/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг", м.Київ

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Жмеринка Вінницької області

про стягнення 1 897,91 грн. згідно договору поставки

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1897,91 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останньою умов договору поставки №П/27/11 від 02.09.2011 року, з яких: 1711,77 грн. - основний борг, 140,64 грн. - пеня та 45,50 грн. - 5% річних.

Ухвалою суду від 25.09.2012 року порушено провадження у справі №16/63/2012/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2012 року.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання та ненаданням витребуваних судом документів ухвалою суду від 18.10.2012 року розгляд справи відкладено до 20.11.2012 року.

25.10.2012 року до суду через канцелярію суду надійшов супровідний лист (вх. канц. №08-46/11733/12), яким позивач надав витребувані судом документи та просив суд розглянути справу без його участі.

На визначену судом дату (20.11.2012 року) представники сторін не з'явились. Про місце, день і час розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, зокрема, підписами уповноважених осіб від 02.11.2012 року та від 08.11.2012 року на повідомленнях пошти про вручення поштових відправлень за № 23100 1151090 2 та №02099 0446361 9 відповідно.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів. Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.09.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №П/27/11.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Ціна на товари, що поставляються за даним договором, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі (п. 2.1 Договору).

Доставка продуктів на склад покупця здійснюється коштами і за рахунок Продавця (п. 5.1).

Оплата залишкової суми товару здійснюється покупцем не пізніше 7 календарних днів з дати передачі товару покупцю (п. 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1711,77 грн., що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними №У0000000195 від 25.01.2012 року, №У0000000279 від 01.02.2012 року, №У00000372 від 13.02.2012 року, розрахунком ціни позову, наявними в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати в порушення умов договору не виконала. Слід зазначити, що у видаткових накладних є посилання на договір №П/27/11 від 02.09.2011 року, що свідчить про поставку товару саме за умовами вказаного договору.

Таким чином, станом на час розгляду спору в суді основний борг відповідача за отриманий товар складає 1711,77 грн.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору №П/27/11 від 02.09.2011 року, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Оскільки відповідач не надала суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 1711,77 грн., вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1711,77 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 140,64 грн. пені та 45,50 грн. 5% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Ухвалами суду від 25.09.2012 року та від 18.10.2012 року позивача зобов'язано було надати обґрунтований, детальний розрахунок ціни позову, у тому числі в частинах стягнення пені та 5% річних, складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписаний посадовими особами, які його склали; а також надати інші докази на підтвердження своїх вимог.

Дана вимога ставилась судом в зв'язку з тим, що ані в позовній заяви, ані в інших документах, що надійшли на адресу суду позивачем не визначені періоди, за які нараховані пеня та 5% річних.

Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст.115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

За вказаних обставин, суд вбачає, що позивач не подав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору в частині стягнення пені та 5% річних. У відсутності витребуваних від позивача документів суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування зазначених сум. При цьому варто наголосити, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення позовних вимог, зокрема, періодів їх нарахування, а може тільки перевірити правильність розрахунку сум, що заявлені до стягнення, в межах періодів, що визначені позивачем, які в даному випадку встановити неможливо.

Неподання витребуваних доказів по справі та відсутність представника позивача в судовому засіданні позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, вирішити спір в частинах стягнення пені та 5% річних за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, позов в цій частині слід залишити без розгляду згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

При цьому варто зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.5 ст.49 ГПК України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 33634137) 1711,77 грн. основного боргу та 1451,65 грн. судового збору.

3. В позові в частинах стягнення пені в сумі 140,64 грн. та 5% річних в розмірі 45,50 грн. відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 26 листопада 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ТОВ "Гринвич-Юг" (02099, м.Київ, вул.Зрошувальна, 5);

3 - відповідачу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Попередній документ
27667570
Наступний документ
27667572
Інформація про рішення:
№ рішення: 27667571
№ справи: 16/63/2012/5003
Дата рішення: 20.11.2012
Дата публікації: 28.11.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги