"19" листопада 2012 р. Справа № 5011-35/4029-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я., суддів: Ковтонюк Л.В., Жаботиної Г.В.
за участю представників сторін: Марковська В.В., Вербова В.А., Іваненко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2012
у справі господарського суду № 5011-35/4029-2012 міста Києва
за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго"
до житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18"
простягнення 404 282,61 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2012) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 345 201,91 грн. боргу, 21 292,89 грн. 3 % річних, 37 457,89 грн. збитків від інфляції, 8 079,04 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 (колегія у складі суддів: Рудченка С.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасовано частково, резолютивна частина вказаного рішення місцевого господарського суду викладена в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 338 375,41 грн. боргу, 21 292,89 грн. 3 % річних, 37 457,89 грн. збитків від інфляції, 7 942,52 грн. судового збору за подання позову. В іншій частині позовних вимог відмовити".
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012, житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-18" звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
У березні 2012 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2012) про стягнення 345 531,83 грн. основного боргу, 37 457,89 грн. інфляційних втрат, 21 292,89 грн. 3% річних, які позивачем нараховано за умовами укладеного із відповідачем 01.11.2003 договору № 1630060 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за період з 01.04.2009 по 01.01.2012.
Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням суми субсидій у якості компенсацій по пільговим категоріям населення в розмірі 329,92 грн.
Апеляційний господарський суд, скасувавши частково рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 з тих підстав, що станом на 01.01.2012 розмір субсидій у якості компенсацій по пільговим категоріям населення, а саме: за теплову енергію, перерахований позивачу від управління державного казначейства становить не 94 583,18 грн., а 101 059,68, змінив рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 в частині стягнення основного боргу. В іншій частині погодився з висновками місцевого господарського суду.
У відзиві на позовну заяву, у апеляційній скарзі житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-18" вказував про те, що позивачем у спірному періоді, зокрема, починаючи з 01.01.2011, при нарахуванні плати за теплову енергію на підставі укладеного між сторонами договору № 1630060 від 01.11.2003 застосовано тарифи, які встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, що умовами вказаного договору не передбачено.
Згідно із постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010: "1. Затвердити Публічному акціонерному товариству "Київенерго" тарифи на теплову енергію:
для населення - 171,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);
для населення - 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (якщо будинковий засіб обліку теплової енергії належить балансоутримувачу жилого будинку або відсутній)...".
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, послались на вказану постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, в якій йдеться про встановлення тарифів на теплову енергію для населення, а позивач звернувся із позовом до юридичної особи - житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18", в такому випадку необхідно було дослідити підстави звернення позивача до юридичної особи.
Крім того, апеляційний господарський суд в постанові від 19.09.2012 вказав: "…постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо встановлення тарифів на теплову енергію є нормативно-правовими актами, а не актами індивідуальної дії, тому їх застосування не може залежати від дати повідомлення про це споживача".
Між тим, статтею 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, а статтею 3 передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно статті 3 Указу Президента України № 335/98 від 21.04.1998 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" установлено, що на рішення Комісії не поширюється дія Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" в частині встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та на рішення Комісії щодо функціонування ринків, що регулюються Комісією. (цей Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1057/2011).
В такому випадку суди попередніх інстанцій повинні були з'ясувати, чи було відповідно здійснено реєстрацію вказаної постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України та чи було дотримано порядок офіційного оприлюднення вказаного нормативно-правового акту згідно чинного законодавства.
З урахуванням викладеного прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 підлягають скасуванню, а справа -передачі до господарського суду міста Києва, якому під час нового розгляду необхідно з'ясувати, які підстави звернення позивача із позовом до юридичної особи, якщо він посилається на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, в якій йдеться, про те, що тарифи на теплову енергію встановлюються для населення, також дослідити питання щодо строку набрання чинності вказаної постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасувати, справу № 5011-35/4029-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий В.Карабань
Судді: Л.Ковтонюк
Г.Жаботина