"21" листопада 2012 р. Справа № 18/675/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Кролевець О.А.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 р.
у справі№ 18/675/12 господарського суду Полтавської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доПриватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"
про стягнення 3 745 066,00 грн.
За участю представників:
позивача:Кость О.Г.
відповідача:не з'явилися
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.06.2012 р. (суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто пеню у розмірі 1430327,06 грн., 3% річних у розмірі 279076,32 грн., інфляційних нарахувань- 165367,76 грн., штрафу 7% річних у розмірі 1555099,81 грн. та 58961,60 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. (судді: С.А. Пашкіна, Л.В. Кропивна, Є.Ю. Пономаренко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову апеляційного господарського суду, рішення господарського суду першої інстанції та зменшити розмір штрафних санкцій, в решті рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2012 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПрАТ "Райз- Максимко" заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2658/11 від 30.09.2011 р. у розмірі 3745066,00 грн., у т.ч. пеня у розмірі 1457864,96 грн., 3% річних у розмірі 281509,04 грн., 7% штрафу у розмірі 1840324,24 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 165367,76 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", продавцем, та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко", покупцем, укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2658/11, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011р. та у 2012 р. природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Як встановлено судами та не заперечується сторонами, на виконання п. 2.1 договору позивачем у вересні - жовтні 2011 року було передано відповідачу природний газ на загальну суму 29667196,25 грн., що підтверджується трьома актами приймання-передачі природного газу від 30.09.2011 р., від 11.10.2011 р., від 31.10.2011 р., підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного проведення розрахунку за отримані обсяги природного газу належним чином не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2012 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 26-1196/1.6-12 щодо сплати боргу, яка залишена боржником без задоволення.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Вищий господарський суд України вважає, що судами правомірно задоволено вимоги позивача з врахуванням наданого відповідачем контррозрахунку та стягнуто з відповідача пеню у розмірі 1430327,06 грн., 3% річних у розмірі 279076,32 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 165367,76 грн. та штрафу 7% річних у розмірі 1555099,81 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який обгрунтовано відмовив у стягненні суми штрафу у розмірі 285224,43 грн., що нарахована на суму боргу 4074634,75 грн., оскільки даний штраф нараховується на прострочення платежу понад 30 днів. В даному випадку кількість днів прострочення платежу становить 16, що підтверджується і наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до пункту 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами, зокрема, з протоколу судового засідання від 26.06.2012 р. по даній справі, відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про зменшення суми неустойки, однак письмового клопотання та доказів в обґрунтування заявленого клопотання, з яких вбачалось про майновий стан відповідача або про те, що даний випадок є винятковим, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Отже, за таких обставин, касаційний суд вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно не задоволено зазначене клопотання, як таке, що не підтверджено належними доказами
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанцій обґрунтовано не знайшов підстав для скасування законного рішення місцевого господарського суду у даній справі, у зв'язку з чим постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої у справі постанови апеляційного господарського та рішення місцевого господарського судів суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 р. у справі № 18/675/12 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Мирошниченко
Судді:О.А. Кролевець
О.О. Хрипун