"22" листопада 2012 р. Справа № 5006/8/11/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М.
за участю представників:
позивачаЖивотов О.А., дов. від 11.09.12
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.12
у справі№ 5006/8/11/2012 господарського суду Донецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас"
доПублічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас"
простягнення заборгованості у сумі 32551834,28 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про стягнення заборгованості у сумі 32551834,28 грн. а також 3% річних у сумі 2 725 929,03 грн. та інфляційні у сумі 7 481 398,33 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором. Позов обґрунтовано положеннями статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.12 (судді: Бокова Ю.В. -головуючий, Сгара Е.В., Курило Г.Є.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас" заборгованість у сумі 18 284 355,92 грн., 3% річних в сумі 2 725 929,03 грн., інфляційні в сумі 7 481 398,33 грн., вирішено питання про розподіл судового збору. Провадження у справі щодо стягнення 14 267 478,36 грн. боргу припинено. Суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з оплати отриманої продукції підтверджено матеріалами справи, водночас, частина заборгованості була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами останнього, а отже провадження у справі у відповідній частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.12 (судді: Стойка О.В. -головуючий, Бойченко К.І., Діброва Г.І.) рішення господарського суду Донецької області від 10.07.12 у справі №5006/8/11/2012 скасовано в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача 14267478,36 грн. боргу та розподілу судових витрат та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі у сумі 32551834,28 грн. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області залишено без змін. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що наявні в матеріалах справи заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не є підставою для припинення провадження у справі в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України. Враховуючи, що безспірність зазначеної до заліку суми не підтверджується відповідними документами, судом апеляційної інстанції залік на підставі заяв відповідача визнано таким, що не відбувся. Постанова обґрунтована приписами статей 509, 526, 530, 601 Цивільного кодексу України, статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду, Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Донбас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 204, 601, 602 Цивільного кодексу України, статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України. Серед іншого, заявник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання заліку зустрічних вимог таким, що не відбувся, зроблено без урахування всіх обставин справи.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Донбас" звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про стягнення заборгованості за договором №40 від 13.10.08.
На підставі заяви позивача від 30.12.11 № 67 сторонами здійснено залік заборгованості в сумі 37 597 380,84 грн. за договором №40 від 13.10.08. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 551 834,28 грн. Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 7 481 398,33 грн. та 3% річних у сумі 2 725 929,03 грн.
Факт наявності заборгованості за договором №40 від 13.10.08 на вказану у позові суму відповідачем не заперечується.
Також встановлено, що відповідач надіслав позивачу заяву від 01.03.12 № 15-945 про припинення зобов'язань заліком на суму 1 004 511,88 грн. та заяву від 02.03.12 № 15-980 про припинення зобов'язань заліком на суму 13 262 966,48 грн. Таким чином, на думку відповідача, зобов'язання за договором №40 частково припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами відповідача від 01.03.12 № 15-945 та від 02.03.12 № 15-980 про припинення зобов'язань заліком та припинення провадження у справі щодо стягнення 14 267 478,36 грн. боргу за відсутністю предмета спору, з огляду на положення пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позовні вимоги задоволено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі та приймаючи у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що безспірність, заявленої до заліку суми не підтверджується належними документами, а позивач проти наявності зустрічних однорідних вимог заперечує, залік за заявами відповідача є таким, що не відбувся.
З касаційної скарги вбачається, що постанова у справі оскаржується заявником в частині скасування рішення суду про припинення провадження у справі. Судові рішення в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржуються.
За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має ґрунтуватися на повному дослідженні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи та якими доказами вони підтверджуються; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Однак, рішення та постанова у справі в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідають.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно статті 601 Кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 602 Кодексу унормовано, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Однак, зазначені положення чинного законодавства залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).
Частиною 3 статті 203 Кодексу унормовано, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином, для припинення зобов'язань зарахуванням необхідна наявність кількох умов. По-перше, зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зустрічним. Для зарахування необхідна наявність двох зобов'язань. При цьому особа, яка виступає кредитором з першого з них, повинна бути боржником з другого, і навпаки - боржник з першого зобов'язання повинен бути кредитором з другого з них. По-друге, вимоги, що підлягають зарахуванню, мають бути однорідними. У зв'язку з цим, як правило, зарахуванню підлягають вимоги за грошовими зобов'язаннями або за будь-якими іншими зобов'язаннями, предмет яких визначений родовими ознаками. Різнорідні зобов'язання зарахуванням припинені бути не можуть. По-третє, для зарахування взаємної вимоги важливе значення має час виконання зобов'язань. Зарахування можливе лише у разі, коли строк виконання зобов'язання настав або не вказаний чи визначений моментом затребування.
Однак, місцевий господарський суд, обмежившись висновком про однорідність зустрічних вимог, наявність чи відсутність інших обов'язкових умов, зокрема, щодо настання строків виконання зустрічних зобов'язань, не перевірив.
Отже, для вирішення даного спору, судам необхідно достеменно встановити наявність чи відсутність умов, за яких законодавець передбачає можливість припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, з урахуванням положень чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів у відповідній частині та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.12 р. у справі №5006/8/11/2012 господарського суду Донецької області в частині скасування рішення господарського суду Донецької області від 10.07.12 р. в частині припинення провадження у справі, прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, та рішення господарського суду Донецької області від 10.07.12 р. у справі №5006/8/11/2012 в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 14267478,36 грн. боргу скасувати.
Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
В іншій частині рішення та постанову у справі залишити без змін.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Г.Фролова