"13" листопада 2012 р. Справа № 5009/683/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу ПП "Промто Плюс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р.
у справі№ 5009/683/12 господарського суду Запорізької області
за позовомПП "Промто Плюс"
доВАТ "Вуглецевий композит"
прозобов'язати вчинити певні дії
За участю представників сторін
від позивача Гуртовенко П.А. дов., Пасицька В.І. дов.,
від відповідача Філіпенко В.І. дов.
Підприємство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання Товариства повернути позивачеві давальницьку сировину, а саме: нитку вуглецеву УКН-5000 у кількості 100 кг.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2012 (суддя Владимиренко І.В.) позов задоволено.
Прийняте місцевим судом рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) мотивовано необхідністю повернення власникові матеріалу, який не було використано Товариством через невиконання ним договірних зобов'язань з виготовлення продукції на замовлення Підприємства.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012 (колегія суддів у складі: Чернота Л.Ф. -головуючий суддя, судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення суду першої інстанції зі справи скасовано та в позові відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 16, 525, 526 ЦК України, статей 20, 193 ГК України мотивовано неналежністю обраного позивачем способу судового захисту.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України, приватне Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами: 03.08.2009 сторонами укладено договір № 2, за умовами якого Товариство зобов'язалося виготовити певну продукцію з матеріалу замовника, що підтверджується змістом відповідного договору та наявних додатків до нього; на виконання умов договору Підприємство надало Товариству необхідний матеріал - нитку вуглецеву УКН-5000 у кількості 100 кг, що підтверджується актом приймання-передачі № 2; Товариство договірні зобов'язання не виконало, замовлену позивачем продукцію не виготовило, матеріал позивачеві не повернуло, звернення Підприємства з приводу виконання договору та повернення давальницької сировини (зокрема, лист від 14.06.2011 № 105) залишило без відповіді.
Відповідно до частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положення статей 839-840 ЦК України передбачають можливість виконання підрядних робіт з матеріалу замовника (без передачі підряднику права власності на нього).
За приписами частин другої та четвертої статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З огляду на викладене суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням наведених ним у рішенні зі справи норм матеріального та процесуального права, з'ясувавши наявність і умови укладеного сторонами договору, встановивши невиконання відповідачем договірних зобов'язань з виготовлення з матеріалу позивача замовленої ним продукції та спростувавши доводи Товариства з приводу невиконання ним робіт за договором через неподання Підприємством необхідного замовлення (на виготовлення певної продукції), за відсутності спору про право власності позивача на матеріал, переданий ним відповідачеві, який останнім не було використано, беручи до уваги право Підприємства на відмову від договору підряду, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення матеріалу власникові, а тому й правомірно задовольнив позов.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, погодившись з правильністю встановлення місцевим судом фактичних обставин справи (зокрема: щодо змісту та умов укладеного договору; невиконання відповідачем договірних зобов'язань з виготовлення замовленої позивачем продукції; неповернення Товариством на вимогу Підприємства належного йому матеріалу тощо): помилково ототожнив спірні правовідносини з "виконанням послуг" (за відсутності споживання послуги; стаття 901 ЦК України); не врахував того, що переліки способів судового захисту, наведені в статті 16 ЦК України та в статті 20 ГК України, не є вичерпними; всупереч приписам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України не навів доказів на спростування висновків місцевого суду, а тому необґрунтовано визнав неналежним обраний позивачем спосіб судового захисту та безпідставно скасував законне і обґрунтоване судове рішення зі справи.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням наведених норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Промто Плюс" задовольнити.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. у справі № 5009/683/12 скасувати.
3. Рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі № 5009/683/12 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С.Коваленко
Суддя І.М. Волік