22 листопада 2012 року м. Київ К/9991/72012/12
Суддя Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Кривому Розі ради
на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2010 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року
у справі № 2-2344/10/0408
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Кривому Розі ради
про стягнення суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та визнання дій в недоплаті зазначеної допомоги неправомірними,
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, позов задоволено. Поновлено позивачу строк звернення до суду за захистом своїх прав. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 5-ти мінімальних заробітних плат за відповідний період. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 5-ти мінімальних заробітних плат за відповідний період з урахуванням виплачених сум.
У поданій до Вищого адміністративного суду України касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідачем подана касаційна скарга більше ніж через рік після набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 3 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Кривому Розі ради на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі № 2-2344/10/0408.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Стрелець