"22" листопада 2012 р. м. Київ К-39522/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. у справі № 2а-2918/10/2/0170 за позовом Красноперекопської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення, -
Красноперекопська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини звернулась до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати недійсним рішення відповідача № 13 від 24.01.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 8 770,02 грн. та штрафу у сумі 17 540,04грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при перевірці невірно розрахував витрати часу для формування цін на платні послуги, встановив заниження накладних витрат, безпідставно здійснював контроль за додержанням державної дисципліни цін при наданні платних послуг позивачем.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №13 від 24.01.2007 р. в частині вилучення з Красноперекопської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини 8 770,92 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафу у сумі 17 540,04 грн.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Красноперекопська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини створена відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкована управлінню ветеринарної медицини в АР Крим, діє також на підставі Положення "Про Красноперекопську міжрайонну державну лабораторію ветеринарної медицини" (далі - Положення), затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини № 47 від 17.06.2003р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2003р. за № 613/7934 та зареєстрована як юридична особа.
Державною інспекцією по контролю за цінами в АР Крим була проведена перевірка Красноперекопської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини з питань правильності формування та застосування вартості платних послуг, наданих Красноперекопському ринку Кримспоживспілки за період з 01.08.2006р. по 11.12.2006р., за результатами якої був складений акт перевірки № 0808 від 13.12.2006р., за висновками якого встановлені порушення Красноперекопською міжрайонною державною лабораторією ветеринарної медицини вимог Механізму формування тарифів на ветеринарні роботи та послуги, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства № 51 від 19.02.1996р., внаслідок чого позивачем були зайво отримані грошові кошти у розмірі 9 408,89 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте рішення № 13 від 24.01.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 9 409,00 грн. і штрафу в сумі 18 818,00 грн.
Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (п. 1.5 Інструкції № 298 ).
Наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України №51 від 19.02.1996 р. затверджений Механізм формування тарифів за ветеринарні роботи та послуги (далі - Механізм № 51), в якому вказано, що з метою своєчасного і правильного встановлення тарифів на місцях за ветеринарні роботи і послуги, формування тарифів проводиться на основі затрат часу на підготовку та виконання ветеринарних робіт і послуг відповідно до типових норм, вартість одиниці часу, нарахувань на заробітну плату у встановлених розмірах для підприємств, вартості матеріалів і обладнання, які необхідні для проведення ветеринарних робіт та виконання послуг, за цінами придбання, накладних витрат на поточній рік, прибутку у розмірі 30% собівартості ветеринарних послуг, податку на додану вартість.
У Механізмі № 51 визначено, що вартість одиниці часу визначається, виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера ветеринарної медицини, лаборанта, ветеринарного санітара, оператора, заробітна плата включається в калькуляцію виконаних ветеринарних робіт та послуг повністю при умові, коли установи ветмедицини або введені одиниці утримуються за рахунок позабюджетних коштів, частково - в частині, що фактично виплачується працівникам за рахунок виконаних робіт та наданих послуг, накладні витрати визначаються за фактичними витратами і розподіляються пропорційно заробітній платі з нарахуваннями, згідно з калькуляцією.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період часу, який перевірявся, за рахунок коштів спеціального фонду основна заробітна плата виплачувалась тільки 2,5 одиницям - персоналу лабораторії № 4 (1 одиниця - завідуюча лабораторією, 0.5 одиниці лаборанта), 1 одиниці сторожа. Іншому персоналу позивача за рахунок коштів спецфонду виплачувалась додаткова заробітна плата.
За таких умов представники відповідача прийшли до висновку, що до складу накладних витрат під час надання послуг на ветеринарні послуги у м. Красноперекопськ має включатись в калькуляцію вартості цих послуг витрати на виплату заробітної плати у частині, яка фактично виплачується робітникам підрозділу позивача за рахунок наданих послуг та виконаних робіт (спецфонд).
Надані позивачем розрахунки тарифів на послуги, яки виконувались Красноперекопською міжрайонною державною лабораторією ветеринарної медицини свідчать про те, що при визначенні одиниці робочого часу бралась до уваги заробітна плата працівників лабораторії, оплата якої здійснювалась за рахунок коштів спеціального фонду. Твердження відповідача про те, що в даному випадку мають братися до уваги тільки заробітна плата працівників (одиниць) його підрозділу, яка сплачується за рахунок спеціального фонду, не можна визнати такими, що відповідають Механізму № 31. Як зазначено вище у цьому документі зафіксовано, що вартість одиниці часу визначається, виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера ветеринарної медицини, лаборанта, ветеринарного санітара, оператора, при умові виплати її повністю або частково за рахунок позабюджетних коштів, саме в частині таких виплат.
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано обґрунтування того, що до складу тарифів має включатися вартість часу працівників того підрозділу позивача, в якому працюють особи, утримання яких в повному обсязі здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: