"07" листопада 2012 р. м. Київ К-23540/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року
у справі № 2а-1147/09/5/0170
за позовом Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим
до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району
про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у місті Феодосії Автономної Республіки Крим (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (далі -відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку у розмірі 28338,10 грн. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 25 травня 2009 року за вих. № 1401/9/10-0).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 28338,10 грн. у дохід державного бюджету з перерахуванням коштів в місцевий бюджет.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району подала до податкового органу податкові розрахунки із земельного податку, у якому самостійно узгодила податкові зобов'язання із земельного податку за 2007 рік у сумі 4285,80 грн. та за 2008 рік у сумі 16535,60 грн. (арк. справи 10-17).
У зв'язку з несплатою самостійно узгоджених платником податку податкових зобов'язань із земельного податку, податковим органом здійснювалися наступні заходи щодо стягнення податкового боргу стосовно Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району: надсилалися перша та друга податкові вимоги (арк. справи 59-60), майно відповідача було передане у податкову заставу (арк. справи 61).
Також ДПІ у м. Феодосії АР Крим були проведені документальні невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання по земельному податку Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району, за результатами яких складені акти № 3985/15-3/07894457 від 26 грудня 2007 року, № 883/15-3/07894457 від 20 березня 2008 року, № 2242/15-3/07894457 від 20 серпня 2008 року, № 2929/15-3/07894457 від 04 листопада 2008 року, за висновками яких відповідачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі зазначених актів перевірок ДПІ у м. Феодосії АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000301503/0 від 10 січня 2008 року, № 0002501503/0 від 31 березня 2008 року, № 0006211503/0 від 04 вересня 2008 року, № 0007971503/0 від 14 листопада 2008 року, якими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на більш, ніж 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку застосувала до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району штраф у розмірі 50% на загальну суму 14945,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані платником податків 11 січня 2008 року, 01 квітня 2008 року, 05 вересня 2008 року, 15 листопада 2008 року, що підтверджується повідомленнями відділення поштового зв'язку (арк. справи 29,39,49,58), та не оскаржувалися у адміністративному чи судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом були виконані всі заходи щодо погашення податкової заборгованості, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим самостійно узгоджені платником податку податкові зобов'язання, а також штрафні санкції, нараховані, згідно податкових повідомлень-рішень, які не були оскаржені платником податку, підлягають стягненню.
Колегія суддів погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно абзацу 3 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, самостійно узгоджені податкові зобов'язання згідно розрахунків земельного податку були сплачені частково, у зв'язку з чим позивач зменшив позовні вимоги, на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем у судовому порядку.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 28338,10 грн.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна