"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/8558/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 у справі за позовом обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -
встановила:
У березні 2009 року обласний комунальний заклад «Сумська школа вищої спортивної майстерності»звернувся до суду з позовом до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 позов обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при виконанні виконавчого листа виданого Зарічним районним судом м. Суми 02.03.2007 про стягнення з ОСОБА_3 на користь обласного комунального закладу «Сумська обласна школа вищої спортивної майстерності»кошти в сумі 42 922грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2011 апеляційну скаргу Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 скасовано, провадження у справі закрито.
ОСОБА_2 в інтересах обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення суду щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною 2 статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Враховуючи вищенаведене, визначення суду, який має розглядати скарги на дії органів виконавчої служби, поставлено у залежність від суду, який видав виконавчий документ. Беручи до уваги, що позивачем оскаржується бездіяльність державної виконавчої служби щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми, закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції, на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, було здійснено відповідно до норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 у справі за позовом обласного комунального закладу «Сумська школа вищої спортивної майстерності»до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній