"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/27399/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Сіроша М.В.,
Суддів: Калашникової О.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Український бекон" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного суду адміністративного суду 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Український бекон" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинними рішень та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудування, -
У листопаді 2011 року Приватне акціонерне товариство "Український бекон" (далі -Товариство) звернулась із позовом до Донецького окружного адміністративного суду про визнання нечинними рішень та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами позапланової перевірки об'єктів будівництва Товариства (завершення будівництва цеху напівфабрикатів, будівництво котельні з виробництва пари 18 т/год, будівництво складу безтарного зберігання борошна, завершення будівництва холодильної станції, які розташовані по вул. Зелена, 1-А в с. Водяне-2 Костянтинівського району Донецької області) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі -Інспекція) складено акти від 26.07.2011 року про порушення вимог містобудівного законодавства, приписи від 26.07.2011 року про усунення виявлених порушень, протоколи від 26.07.2011 року та від 28.07.2011 року про порушення у сфері містобудування, та винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № № 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194 від11.08.2011 року.
Товариство вважає, що постанови про накладення штрафів винесені з порушенням вимог діючого законодавства та підлягають скасуванню. Так, Інспекцією не були пред'явлені належні документи для проведення перевірки.
Під час перевірки Товариство не здійснювало експлуатацію об'єкту будівництва, а проводило відпрацювання дослідно-технологічних режимів, у зв'язку з чим підприємством не порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Інспекцією не прийнято до уваги та не розглянуто відкоректовану проектну документацію на об'єкти будівництва, яка в повній мірі відповідає фактично виконаним будівельним роботам, у зв'язку з чим, позивач вважає, що відповідачем безпідставно зазначено в актах перевірки порушення ст. ст. 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", оскільки об'єкти будівництва відповідають затвердженій та погодженій проектній документації.
Додаток до протоколу від 26.07.2011 р. по об'єкту завершеного будівництва цеху напівфабрикатів, а саме припис № 324 від 26.07.2011 р., додаток до протоколу від 26.07.2011 р. по об'єкту будівництва котельної з виробництва пари, а саме припис № 325 від 26.07.2011 р., та додаток до протоколу від 26.07.2011 р. по об'єкту будівництва складу безтарного зберігання борошна, а саме припис № 326 від 26.07.2011 р., позивачу надані не були.
Протокол від 28.07.2011 р. по об'єкту будівництва котельної з виробництва пари та додаток до нього - припис № 334 від 28.07.2011 р., протокол від 28.07.2011 р. по об'єкту завершеного будівництва цеху напівфабрикатів та додаток до нього - припис № 331 від 28.07.2011 р., протокол від 28.07.2011 р. по об'єкту складу безтарного зберігання борошна та додаток до нього - припис № 333 від 28.07.2011 р., а також протокол від 28.07.2011 р. по об'єкту завершення будівництва холодильної станції та додаток до нього - припис № 332 від 28.07.2011 р., містять (протокол та припис до нього) посилання на зовсім різні порушення, а тому, позивач вважає, що постанови від 11.08.2011 р. № 189, № 188, № 191, № 192, № 193 та № 194 відповідно винесені на підставі документів, які суперечать один одному.
Крім цього, постанова № 188 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 334 від 28.07.2011р., хоча в протоколі від 26.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис № 325 від 26.07.2011 р., постанова № 190 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 324 від 26.07.2011 р., хоча в протоколі від 28.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис № 331 від 28.07.2011 р., постанова № 191 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 333 від 28.07.2011 р., хоча в протоколі від 26.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис № 326 від 26.07.2011 р., постанова № 192 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 326 від 26.07.2011 р., хоча в протоколі від 28.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис № 333 від 28.07.2011 р., постанова № 193 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 332 від 28.07.2011 р., хоча в протоколі від 26.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис від 26.07.2011 р., а постанова № 194 від 11.08.2011 р. винесена на підставі припису № 323 від 26.07.2011 р., хоча в протоколі від 28.07.2011 р., на підставі якої винесена дана постанова, додатком зазначений припис № 332 від 28.07.2011 р.
Все це на думку позивача, свідчить про винесення постанов від 11.08.2011 р. № 188, № 191, № 192, № 193 та № 194 на підставі документів, які суперечать один одному.
В порушення ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", відповідачем невірно розраховані суми штрафів у постановах № 189 від 11.08.2011 р. та № 190 від 11.08.2011 р., оскільки стягнуті суми штрафів складають більш ніж 10% від вартості виконаних робіт (щодо кожної з вказаних постанов), розрахунки яких зазначені у поданих відповідачу деклараціях.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного суду адміністративного суду 23 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.
Обґрунтовуючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивачем під час будівництва складу безтарного зберігання борошна, завершення будівництва холодильної станції та завершення будівництва цеху напівфабрикатів допущені відхилення від раніше затвердженої проектної документації. При цьому, допущені відхилення не пройшли експертизу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. № 560 та ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Таким чином, відповідачем правомірно встановлені порушення позивачем ст. ст. 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва складу безтарного зберігання борошна, завершення будівництва холодильної станції та завершення будівництва цеху напівфабрикатів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось із касаційною скаргою з вимогою скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного суду адміністративного суду 23 березня 2012 року та направити справу на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 22.07.2011 року по 26.07.2011 року Інспекцією була проведена перевірка об'єктів будівництва Товариства, а саме: завершення будівництва цеху напівфабрикатів, будівництво котельні з виробництва пари 18 т/год, будівництво складу безтарного зберігання борошна, завершення будівництва холодильної станції, які розташовані по вул. Зелена, 1-А в с. Водяне-2 Костянтинівського району Донецької області).
За результатами перевірки були винесені постанови від 11.08.2011 р. № 188, № 191, № 192, № 193 та № 194 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Відповідно до п. 3 "Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, в редакції яка діяла на час винесення спірних постанов, вартість виконаних з порушенням робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт.
Такий порядок затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року №174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва. ДБН Д.1.1-1-2000". У відповідності до цього наказу визначення вартості будівництва, в тому числі будівельно-монтажних робіт здійснюється на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.
Суд першої та апеляційної інстанцій не надає правової оцінки документу, який визначає вартість виконаних будівельних робіт. У своїх рішеннях зазначені суди в якості правомірності розрахунку штрафів обмежуються лише посиланням на ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Водночас дана норма закону визначала лише розміри штрафів за правопорушення в сфері містобудування, але не визначала вартість виконаних будівельних робіт, по відношенню до якої визначалися розміри штрафів.
Розрахунок розмірів штрафів за правопорушення в сфері містобудування було зроблено Інспекцією на підставі декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.
Товариство та Інспекція декларують різну вартість будівельно-монтажних робіт, яка суттєво відрізняється. Водночас суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку готовності об'єктів Товариства до експлуатації.
Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення щодо правомірності розрахунку штрафів, не дослідили та не встановили вартість будівельних робіт по об'єктам будівництва Товариства, яка є необхідною та першочерговою передумовою для розрахунку розмірів штрафів в сфері містобудування відповідно до законодавства, яке діяло під час винесення спірних правовідносин.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанцій зроблено передчасний висновок про те, що Інспекцією правомірно було винесено постанови про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудування, оскільки суди не встановили вартість будівельних робіт по об'єктам будівництва Товариства, яка є необхідною та першочерговою передумовою для розрахунку розмірів штрафів в сфері містобудування відповідно до законодавства, яке діяло під час винесення спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому продовженню у справі.
З огляду на викладене судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного суду адміністративного суду 23 березня 2012 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український бекон" задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного суду адміністративного суду 23 березня 2012 року скасувати, адміністративну справу направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: