Справа № 2а/2570/3442/2012
22 листопада 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів в складі:
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
судді Клопота С.Л.
судді Непочатих В.О.
при секретарі Хоботні Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «АГАТ» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови, -
05.11.2012 року відкрите акціонерне товариство «АГАТ» (далі - ВАТ "АГАТ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку , в якому просить скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2130-ЦД-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 03.10.2012 року в частині накладення на ВАТ «АГАТ» штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що за невиконання розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів на позивача постановою від 03.10.2012 року накладено штраф у розмірі 17000 грн. Вказана постанова є такою, що підлягає скасуванню, оскільки вина працівників ВАТ «АГАТ» в не виконанні розпорядження та в не приведенні статуту і внутрішніх положень товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» відсутня, враховуючи складність процедури скликання загальних зборів акціонерного товариства та її тривалість у часі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі та зазначив, що постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 03.10.2012 року №2130-ЦД-1-Е, винесена директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. При цьому вказав, що позивачем неодноразово здійснюються запити до реєстратора, повноваження якого щодо складання реєстрів власників іменних цінних паперів припинено за результатами скасування відповідної ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою затягування процедури скликання загальних зборів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.02.2012 року уповноваженою особою Комісії - начальником Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Шинкарьовим В.П., винесено розпорядження №15-ЧН про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого встановлено, що 29.07.2011 року ВАТ «АГАТ» було видано розпорядження №146-ЧН про усунення правопорушення на ринку цінних паперів, яким вимагалось до 30.01.2012 року здійснити дії щодо приведення випуску цінних паперів у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме: по переведенню акцій з документарної форми існування у бездокументарну (дематеріалізація) та приведенню статуту і внутрішніх положень акціонерного товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства», яким було зобов'язано до 05.02.2012 року проінформувати Чернігівське територіальне управління ДКЦПФР про виконання цього розпорядження. Розпорядження виконано частково: акції АТ перереєстровано у бездокументарну форму існування. Враховуючи повідомлення керівником товариства про неможливість виконання розпорядження в повному обсязі у встановлені терміни, на підставі пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пункту 6 розділу XIV «Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій», затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 року №2272, було відстрочено термін виконання розпорядження №146-ЧН від 29.07.2011 року до 15.05.2012 року та до 20.05.2012 року зобов'язано письмово проінформувати (з наданням підтверджуючих документів) уповноважену особу комісії про виконання цього розпорядження.
Згідно постанови від 06.09.2012 року у відношенні ВАТ «АГАТ» було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки позивачем не було виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 13.02.2012 року №15-ЧН, термін виконання якого закінчився 15.05.2012 року, що свідчить про ознаки порушення ВАТ «АГАТ» пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
19.09.2012 року відповідачем було складено акт №2154-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено, що станом на 19.09.2012 року ВАТ «АГАТ» не усунені вимоги п.5 р.XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», що свідчить про невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 13.02.2012 року №15-ЧН та ознаки порушення п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Постановою від 20.09.2012 року було призначено розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів на 03.10.2012 року.
Постановою №2130-ЦД-1-У від 03.10.2012 року за невиконання розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів на ВАТ «АГАТ» було накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначаються Законом України від 30.10.1996 року №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі -Закон №448/96-ВР).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
В частині 1 статті 5 Закону №448/96-ВР закріплено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Закон №448/96-ВР в статті 6 встановлює, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
У відповідності до пункту 10 статті 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 11 Закону №448/96-ВР за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів накладається штраф у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом, який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів є Закон України від 17.09.2008 року №514-VI «Про акціонерні товариства» (далі -Закон №514-VI).
Згідно частини 4 статті 3 Закону №514-VI повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Частиною 1 статті 5 Закону №514-VI передбачено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №514-VI встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.
Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.
Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
Пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №514-VI чітко передбачено момент приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону - це дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі, передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.
Закон №514-VI набув чинності 30.04.2009 року (оприлюднено в офіційному виданні «Урядовий кур'єр», 29.10.2008 року №202), отже вимоги пункту 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №514-VI мали бути виконані до 30.04.2011 року включно.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та невиконання розпорядження про усунення порушень Пункту 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №514-VI позивачем, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 03.10.2012 року №2130-ЦД-1-Е.
Посилання представника позивача на відсутність вини у невиконанні розпорядження з підстав складності процедури скликання загальних зборів акціонерного товариства та її тривалості у часі, судом не приймаються до уваги, оскільки на виконання вимог Закону та розпорядження позивач як емітент мав організувати свою діяльність таким чином, щоб вчасно виконати пункт 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №514-VI.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність постанови від 03.10.2012 року №2130-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «АГАТ» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.