Справа № 2а/2570/3357/2012
22 листопада 2012 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області (далі - Територіальне управління МНС України Чернігівській області), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації про проходження позивачем державної служби в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року (проходив державну службу згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII) та зобов'язання відповідача надати інформацію про проходження позивачем державної служби в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року (проходив державну службу згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.10.2012 року з метою підтвердження свого досвіду роботи звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо підтвердження того, що, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року, він проходив державну службу згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII. 24.10.2012 року позивачем отримано листа, в якому повідомлялося про відмову у наданні зазначеної інформації. Вважає, що дана бездіяльність щодо ненадання інформації є протиправною, оскільки надання працівникові на його вимогу довідки про його роботу передбачено статтею 49 Кодексу законів про працю України. Крім того, зазначає, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» він проходив державну службу і на нього поширювався Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, надав суду письмові заперечення та зазначив, що послужний список позивача, наявний в Територіальному управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області, не містить відомостей про проходження позивачем державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу», а також відсутні інші документи, які б підтверджували таку інормацію. Таким чином, враховуючи норми законодавства, що регулює доступ до публічної інформації, у задоволенні запиту позивачу було відмовлено.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року ОСОБА_1 проходив кадрову службу в органах цивільного захисту та наказом Територіального управління МНС України Чернігівській області від 03.05.2012 року № 27 о/с був звільнений в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) на підставі наказу Територіального управління МНС України Чернігівській області від 03.05.2012 року № 26 о/с, згідно з Положенням про порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
15.10.2012 року позивач звернувся до Територіального управління МНС у Чернігівській області із запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію про те, що в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року включно він проходив державну службу згідно Закону України «Про державну службу».
Листом від 18.10.2012 року № 02-4652/17-100 Територіальне управління МНС у Чернігівській області на підставі пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відмовило в задоволенні запиту.
19.10.2012 року позивач у зв'язку з допущеною опискою в запиті від 15.10.2012 року вдруге звернувся із запитом про надання інформації про проходження ним державної служби в період з 01.01.2008 року по 03.05.2012 року згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII та листом від 23.10.2012 року № 02-4702, що отриманий позивачем 24.10.2012 року, його було повідомлено про відмову у задоволенні запиту на підставі пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у зв'язку з тим, що Територіальне управління МНС у Чернігівській області не володіє інформацією про проходження позивачем державної служби згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.
Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 року № 1859-IV (далі - Закон № 1859-IV) визначає правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту.
Статтею 1 Закону № 1859-IV встановлено, що служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.
Відповідно до приписів статті 42 Закону № 1859-IV порядок проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту визначається цим Законом та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
На особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту поширюється Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
Час проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту зараховується до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Пунктом 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію про проходження позивачем державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII відповідач діяв правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки проходження позивачем служби в органах цивільного захисту врегульоване нормами Закону України «Про правові засади цивільного захисту».
Чинним законодавством не передбачено обов'язку відповідача встановлювати колишнім службовцям статусу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії необхідно відмовити у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: С.Л.Клопот