ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 жовтня 2012 року № 2а-10773/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006742209 від 07.07.2012
за участю:
представника позивача: Кураткіна Ю.В. (довіреність б/н від 18.10.2012),
представника позивача: Лобко Л.В. (довіреність б/н від 17.04.2012),
представника відповідача: Диби Ю.Д. (довіреність № 695/9/10-109 від 13.03.2012)
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.10.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006742209 від 07.07.2012.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами невиїзної позапланової документальної перевірку позивача по взаємовідносинам з ПП "Фірма "Володар" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом угод з поставки по ланцюгу ПП «Фірма «Володар»- позивач такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.
Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ПП «Фірма «Володар»він дійсно мав фінансово - господарські відносини, які за твердженням позивача малим реальний характер, та за якими було поставлено товар, виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.
Також позивач зазначив про те, що посилання позивача на пояснення ОСОБА_5, яка є засновником та керівником ПІІ «Фірма «Володар»та висновки експертів складені за результатами дослідження її підписів не можуть свідчити про відсутність факту здійснення поставки товару, виконання робіт та надання послуги ПІІ «Фірма «Володар», оскільки первинні документи від імені ПІІ «Фірма «Володар»за угодами укладеними з позивачем підписані не ОСОБА_5, а заступником директора, який уповноважений відповідно до наказу № 2 від 06.08.2010.
У судовому засіданні 25.10.2012 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 19.09.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях від 19.09.2012 та наведені його представником підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 388/22-9/34478669 від 18.06.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.
У судовому засіданні 25.10.2012 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В період з 05.06.2012 по 11.06.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 593 від 05.06.2012 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Еліт-Ландшафт" по взаємовідносинам з ПП "Фірма "Володар" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 388/22-9/34478669 від 18.06.2012, яким встановлено порушення підпункту 185.1 статті 185, підпункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 161 099,00 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
Між ТОВ "Еліт-Ландшафт" та ПП "Фірма "Володар" було укладено договори № ВТ-023 від 27.04.2011, № В-38/11 від 07.04.2011, № В-17/11 від 25.03.2011, №В-40/11 від 15.04.2011, № В-45/11 від 15.04.2011, № В-46/11 від 18.04.2011, № В-48/11 від 04.05.2011, № ВТ-025 від 05.05.2011, № В-15/11 від 21.03.2011, № В-49/11 від 12.05.2011.
Згідно АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів", встановлено включення ТОВ "Еліт-Ландшафт" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Фірма "Володар".
На сторінках 12 - 13 акту перевірки № 388/22-9/34478669 від 18.06.2012 зазначено наступне: "ДПІ у Вишгородському районі Київської області було складено акт від 31.01.2012 № 72/23-1/31988783 про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період з 01.01.2008 по 31.12.2011
Згідно акту "...Від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі надійшла службова записка від 30.09.2011 №519/15-240, в якій зазначено наступне. Відповідно висновку щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Встановлено що: ПП "Фірма"Володар'' за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса невідома. На підприємстві відсутні бідь-які основні засоби та виробничі потужності Найманих працівників немає, директор, бухгалтер та засновник в одній особі є громадянкою Росії та на території України відсутня. Вказані факти свідчать про неможливість факту реального здійснення господарської діяльності. Висновок експерта №617 від 28.09.2011р. начальника СТКЗР Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській обл.. майор міліції Майданік Андрій Васильович, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи, стаж експертної роботи з 2003р., на підставі постанови від 27.09,2011р. винесеної Ст. слідчим ВПМ ДПА в Київській обл.. Медвідь В.А., у кримінальній справі №05-8685, провів судово-почеркознавчу експертизу, встановлено що : підпис від директора ПП "Фірма "Володар" гр. ОСОБА_5 в договорі № 134 про визнання електронних документів від 29.04.11р. укладеному між ПП "Фірма "Володар" та ДПІ у Вишгородському районі виконаний не громадянкою ОСОБА_5, а іншою особою.
Згідно пояснення від 14.12.2011р. громадянка Російської федерації ОСОБА_5 рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1, яка згідно офіційної реєстраційної документації значиться керівником головним бухгалтером ПП "Фірма "Володар" пояснила, що в серпні - вересні 2010р вона погодилась на прохання її знайомого ОСОБА_9 виїхати у м. Київ де вона взяла участь у реєстрації ПП "Фірма "Володар" без мети займатися фінансово-господарською діяльністю. Як пояснила ОСОБА_5, вона у м. Києві підписала статутні документи, проте ніякого майна та грошових коштів до статутного фонду ПП "Фірма "Володар" не вносила; окрім цього вона взяла участь у відкритті розрахункового рахунка в банківській установі, проте в подальшому ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства вона не мала та будь-яких документів цього підприємства вона не складала та не підписувала.
Крім того, проти ПП "Фірма "Володар" порушено кримінальну справу від 10.01.2012р за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України».
ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), ПП "Фірма "Володар" (код за ЄДРПОУ 31988783). Отже, договори відповідно до пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Господарські операції між ПП „Фірма «Володар" (код за ЄДРПОУ 31988783) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності".
З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку про те, що угоди з поставки по ланцюгу ПП «Фірма «Володар»- ТОВ «Еліт-Ландшафт»не спричиняють реального настання правових наслідків та встановив документальне оформлення ТОВ «Еліт-Ландшафт»операцій, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
02.07.2012 Товариством з обмеженню відповідальністю «Еліт-Ландшафт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт перевірки № 388/22-9/34478669 від 18.06.2012 за результатами розгляду яких складено лист № 4399/10/22-910 від 05.07.2012 "Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки", яким повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.
07.07.2012 на підставі акту перевірки № 388/22-9/34478669 від 18.06.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006742209 від 07.07.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 356 257 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Ландшафт»не погоджуючись з податковим повідомлення - рішення № 0006742209 від 07.07.2012 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ПП «Фірма «Володар»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП «Фірма «Володар», а саме, було укладено договори № В-19 від 16.10.2010, № В-40 від 02.12.2010, № В-25 від 02.11.2010, № В-38 від 30.11.2010, № В-36 від 23.11.2010, № В-42 від 03.12.2010, № В-35 від19.11.2010, № В-20 від 21.10.2010, № В-28 від 09.11.2010, № В-46 від 10.12.2010, № В-39 від 03.12.2010, № В-43 від 03.12.2010, № В-01/11 від 10.01.2011, № В-05/11 від 12.01.2011, № В-03/11 від 12.01.2011, № В-02/11 від 10.01.2011, № В-04/11 від 17.01.2011, № В-29 від 09.11.2010, № В-41 від 02.12.2010, № В-31/11 від 28.03.2011, № В-16/11 від 22.03.2011, № В-15/11 від 21.03.2011, № В-45/11 від 15.04.2011, № В-49/11 від 12.05.2011, № В-46/11 від 18.04.2011, № ВТ-023 від 27.04.2011, № В-40/11 від 15.04.2011, № В-21 від 22.10.2010, № В-32 від 12.10.2010, № В-38/11 від 07.04.2011, № В-17/11 від 25.03.2011, № В-18 від 15.10.2010, № В-48/11 від 04.05.2011, № ВТ-025 від 05.05.2011, № В-52/11 від 23.05.2011 та № В-37/11 від 07.04.2011.
Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується актами б/н від 11.11.2010, б/н від 03.12.2010,б/н від 06.12.2010, б/н від 08.12.2010, б/н від 08.12.2010, б/н від 08.12.2010, б/н від 13.12.2010, б/н від 13.12.2010, б/н від 27.12.2010, б/н від 30.12.2010, № 1 від 31.12.2010, № 2 від 17.01.2011, б/н від 14.01.2011, б/н від 14.01.2011, б/н від 17.01.2011, б/н від 18.01.2011, б/н від 18.01.2011, № 1 від 18.01.2011, № 2 від 01.06.2011, б/н від 01.03.2011, б/н від 28.03.2011, № 1 від 16.06.2011, б/н від 25.04.2011, б/н від 01.04.2011, б/н від 26.05.2011, б/н від 18.05.2011, б/н від 31.05.2011, №1 від 27.05.2011, № 2 від 01.06.2011, б/н від 15.06.2011, б/н від 10.06.2011, б/н від 21.06.2010, б/н від 22.06.2011, № 1 від 29.04.2011, № 2 від 27.05.2011, № 3 від 01.06.2011, № 1 від 29.07.2011, б/н від 05.07.2011, б/н від 08.07.2011, б/н від 11.07.2011, № 1 від 28.07.2011 та видатковою накладною № ВТ-023 від 06.06.2011, а здійснення оплати за надані послуги та поставлений товар виписками банку за 15.11.2010, 24.11.2010, 07.12.2010, 09.12.2010, 10.12.2010, 14.12.2010, 21.12.2010, 27.12.2010, 28.12.2010, 24.01.2011, 28.01.2011, 18.02.2011, 13.04.2011, 29.04.2011, 04.05.2011, 05.05.2011, 06.05.2011, 10.05.2011, 16.05.2011, 18.05.2011, 19.05.2011, 20.05.2011, 23.05.2011, 01.06.2011, 07.05.2011, 09.06.2011, 10.06.2011, 16.06.2011, 17.06.2011, 20.06.2011, 23.06.2011, 24.06.2011, 25.06.2011, 14.07.2011, 22.07.2011 та 25.07.2011.
У подальшому отримані від ПП «Фірма «Володар»послуги та товар були використані позивачем у власній у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - будівельна компанія "Інтеб", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дом Лесника" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАНТАЛІТ", що підтверджується договорами укладеними з зазначеними контрагентами, актами, податковими накладними та виписками банку, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ПІІ «Фірма «Володар»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ПІІ «Фірма «Володар»не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПІІ «Фірма «Володар»за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року.
Необґрунтованість посилань відповідача на акт № 72/23-1/31988783 від 31.01.2012, копія якого наявна в матеріалах справи, зумовлюється тим, що, як вбачається з його змісту, під час його складання не досліджувались фінансово - господарські відносини позивача з ПІІ «Фірма «Володар», а позивач зазначений лише в переліку всіх покупців ПП «Фірма «Володар».
Посилання відповідача на факт винесення старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підполковником міліції Братко Т.О. постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 10.01.2012 № 80-0263 за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Фірма «Володар»на ім'я громадянки Росії ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України є необґрунтованими, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Доказів на підтвердження відсутності у ПП «Фірма «Володар»складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства відповідачем суду надано не було.
Необґрунтованість посилань відповідача на пояснення надані ОСОБА_5, яка є керівником та бухгалтером ПП «Фірма «Володар», та висновок експерта № 617 від 28.09.2011 складений за результатами проведеної судово - почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_5 зумовлюється тим, що договори та первинні документи від імені ПП «Фірма «Володар»були підписані не ОСОБА_5, а ОСОБА_10, який згідно наказу № 2 від 06.08.2010 є заступником директора ПП «Фірма «Володар»та відповідно до доручення № 11 від 06.08.2011 уповноважений бути представником ПП «Фірма «Володар».
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань крім зазначених на підтвердження того, що угоди з поставки по ланцюгу ПП «Фірма «Володар»- позивач є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та спростування реальності та товарності укладених позивачем з ПП «Фірма «Володар»договорів відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Фірма «Володар»за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року мали реальний товарний характер, а відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що не спричиняли настання правових наслідків.
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статі 185 Податкового кодексу України, встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ПП «Фірма «Володар»за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ПП «Фірма «Володар»за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року.
Водночас суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2012 у справі № 2а-5304/12/2670, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012, встановлено правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Володар»за червень 2011 року.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2146 грн.00 коп.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006742209 від 07.07.2012 - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006742209 від 07.07.2012.
3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. ( дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Постанова складена в повному обсязі 01.11.2012