"24" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/89590/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
за участю представників:
позивача:Сафеніної А.Е.,
відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 р.
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р.
у справі № 2-а-5065/11/2070
за позовом Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова
до Державного підприємства «Підприємство Диканської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12»
про надання дозволу на погашення суми боргу,
Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі -позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) звернулась до суду із позовом до Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області №12»(надалі -відповідач, ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії № 12») про надання дозволу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 2 207 227,57 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі № 2а-5065/11/2070 (суддя -Шевченко О.В.) позовні вимоги задоволено в частині надання дозволу на погашення суми боргу відповідача у розмірі 1 883 646,68 (один мільйон вісімсот вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість) грн. 68 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Перцова Т.С., судді: Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.), було змінено постанову першої інстанції, доповнено резолютивну частину абзацем 3 в наступній редакції: «Іншу частину позовних вимог -залишити без розгляду».
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача письмові заперечення на касаційну скаргу позивача надані не були.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії № 12»перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова з 16.03.1993 р. Податковий борг відповідача перед бюджетом складає 2 207 227,57 грн., в тому числі: з податку на додану вартість, земельного податку, податку з власників транспортних засобів, та сформувався внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно податкових декларацій та винесених податкових повідомлень-рішень. У встановлені строки відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, тому позивач звернувся до суду із вимогою про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог обґрунтованими та винесеними на підставі повного та всебічного вивчення обставин справи, виходячи з наступного.
Заборгованість відповідача з ПДВ частково утворилась на підставі декларації з ПДВ № 77095 від 20.12.2007 р. у сумі 26 848,00 грн. (термін сплати 04.01.2008р.); декларації з ПДВ № 87089 від 21.01.2008 р. у сумі 16 357,00 грн. (термін сплати 30.01.2008р.); податкового повідомлення-рішення № 0000181520 від 28.01.2008 р. на суму 31 961,57грн.; декларації з ПДВ № 5353 від 20.02.2008 р. у сумі 55 597,00 грн. (термін сплати 03.03.2008р.); декларації з ПДВ № 8939 від 20.03.2008 р. у сумі 38 374,00 грн. (термін сплати 31.03.2008 р.); податкового повідомлення-рішення № 000781520 від 31.03.2008 р. на суму 22 056,57грн.; декларації з ПДВ № 21380 від 21.04.2008 р. у сумі 58 001,00 грн. (термін сплати 30.04.2008р.). По податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів заборгованість частково утворилась на підставі розрахунку суми податку за I квартал 2008 року № 6167 від 29.02.2008 р. на суму 3 349,75грн. (термін сплати 15.04.2008р.). Загальна сума -252 544,89 грн.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач звернувся до суду 06.05.2011 р., тобто поза межами встановленого Законом № 2181-III строку у 1095 днів від дати виникнення у відповідача обов'язку здійснити перелічені вище платежі у розмірі 252 544,89 грн., суди попередніх інстанцій, з огляду на положення частини першої статті 99, частини сьомої статті 9 та статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог в цій частині у зв'язку із пропуском без поважних причин податковим органом строку звернення із позовом про стягнення податкової заборгованості.
Щодо решти позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії № 12»було подано декларації з ПДВ за періоди: травень-грудень 2008 р., січень-грудень 2009 р., січень-грудень 2010 р., січень 2011р.
ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були проведені невиїзні документальні перевірки податкових декларацій з ПДВ, за результатами яких складено акт № 3085/7/15-214/08680841 від 31.07.2008 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0002311520/0 від 31.07.2008р. у сумі 3856,38 грн.; акт № 4048/15-214/08680841 від 04.09.2009 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0004461520/0 від 04.09.2009 р. у сумі 244,80 грн.
Крім того, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, за наслідками яких складено наступні акти, в яких встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та винесено податкові повідомлення-рішення на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 цього Закону:
- акт № 2403/15-214/08680841 від 10.06.2008 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0001901520/0 від 10.06.2008року у сумі 33208,60 грн.;
- акт № 199/15-214/08680841 від 26.01.2009 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000111520/0 від 26.01.2009р. у сумі 41730,61 грн.;
- акт № 2451/15-214/08680841 від 13.05.2009 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0002171520/0 від 13.05.2009р. у сумі 23454,51 грн.;
- акт № 4034/15-214/08680841 від 03.09.2009 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0004451520/0 від 03.09.2009р. у сумі 20204.09 грн.;
- акт № 5031/15-214/08680841 від 09.11.2009р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 00005881520/0 від 09.11.2009р. у сумі 14480,55 грн.;
- акт № 784/15-215/08680841 від 16.02.2010р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000691520/0 від 16.02.2010р. у сумі 23086.30 грн.;
- акт № 7712/15-215/08680841 від 15.11.2010р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0007631520/0 від 15.11.2010р. у сумі 17878,34 грн.
Відповідачем частково сплачена заборгованість з ПДВ у сумі 71 036,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Податкове зобов'язання, визначене у вказаних деклараціях з ПДВ та податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженим та в сумі складає 1 370 950,18 грн.
Відповідачем, як платником земельного податку, самостійно визначено та подано до ДПІ у Червонозаводському у м. Харкові податкові розрахунки земельного податку за період з 2008 року по 2010 рік включно. В порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», сума податкового боргу із земельного податку у розмірі 476 546,25грн. не сплачена.
Відповідач, як платник податку з власників транспортних засобів, самостійно обчислив суму податку та подав до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова розрахунки сум податку за період з 2008 року по 2010 рік включно. Загальна сума заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 36 150,25 грн.
Все майно ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії № 12» знаходиться в податковій заставі на підставі пп. 8.2.1. п. 8 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21761342, виданим 20.11.2008 р. Харківською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України.
Суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що оскільки спірні правовідносини щодо виникнення у відповідача обов'язку зі сплати по узгодженим у встановлений строк податковим зобов'язанням на підставі поданих до податкового органу податкових декларацій з ПДВ за період з грудня 2007 року по січень 2011 року, штрафних санкцій з ПДВ, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень в 2008-2010 рр., податкових розрахунків земельного податку за 2008-2010 рр., розрахунків з власників транспортних засобів за 2008-2010 рр. виникли до 01.01.2011 р., тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, застосуванню при наданні оцінки правомірності формування вказаних податкових зобов'язань підлягають положення Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII «Про плату за землю», Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», що були чинними на момент формування податкових зобов'язань. При цьому, порядок та підстави звернення позивача з цим позовом, враховуючи дату звернення до суду (06.05.2011 року), регламентовано Податковим кодексом України.
Приписи ст. 67 Конституції України визначають, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 част. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено обов'язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до п.1 ст.14 цього Закону належить податок на додану вартість. Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Виходячи з положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що загальна сума узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за спірний період становить 1 459 019 грн.
Згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлених розмірах.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі вищезазначених податкових декларацій з ПДВ, отриманих та не оскаржених податкових повідомлень-рішень, самостійних розрахунків відповідача із земельного податку та податку з власників транспортних засобів, податкове зобов'язання є узгодженим та, з вирахуванням сплаченої суми у розмірі 71 036,00 грн., складає 1 883 646,68 грн.
Керуючись приписами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на адресу відповідача було надіслано поштою першу податкову вимогу від 05.10.2001 р. № 1/79 та другу податкову вимогу від 07.12.2001 р. № 2/772, які були отримані ДП «Підприємство Диканівської колонії № 12»відповідно 08.10.2001 р. та 13.12.2001 р.
За таких обставин, з урахуванням того, що все майно відповідача знаходиться у податковій заставі, податковий борг є непогашеним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню лише в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 883 646,68 грн.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова у справі № 2-а-5065/11/2070 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. у справі № 2-а-5065/11/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис) Шипуліна Т.М.