22 листопада 2012 року м. Київ К/9991/81462/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Ємельянової В.І.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що є працюючим пенсіонером. З 01 червня 2010 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, але з невірним застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, замість врахування цього ж показника за 2009 рік. Посилаючись на те, що перерахунок пенсії відповідачем проведено з порушенням діючого законодавства, в наслідок чого пенсія їй виплачується не в повному обсязі, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік.
Також посилалась на те, що є особою, яка має статус постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, а тому згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01 січня 2010 року.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 31 січня 2011 року позов у частині вимог за період з 01 січня 2010 року по 26 липня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2011 року позов задоволено.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 рік), 27 липня 2010 року.
Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 27 липня 2010 року, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про перерахунок пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийнято в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером та продовжує працювати. На підставі заяви позивача з 01 червня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області їй проведено перерахунок пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний 2007 рік.
Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 цього Закону при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Таким чином, частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV зазначено, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону №1058-IV).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями.
Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не її призначення, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник (Зс), що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Управління Пенсійного Фонду після прийняття документів про призначення (перерахунок) пенсії їх розглядає та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Рішення відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій як суб'єктом владних повноважень.
Рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії за стажем або про відмову в перерахунку пенсії за заробітком позивачем не оскаржено. Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює саме розпорядження та (або) рішення Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському м. Кузнецовську Рівненської області, а не дії суб'єкта владних повноважень, тому має місце неправильно обраний позивачем спосіб захисту.
Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанції, який обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.