"05" листопада 2012 р. м. Київ К-5041/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009
у справі №2-а-3708/09/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У»
до 1) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, 2) Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області
про визнання дій неправомірними та визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у м.Крамторську про застосування до ТОВ «КСІ-У»штрафних (фінансових) санкцій №0000742304 від 23.02.2009 у частині застосованого штрафу у сумі 3400 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови в позові та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до приписів статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Доводи касаційної скарги зводяться до помилковості висновків судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн. згідно рішення №0000742304 від 23.02.2009 на підставі пункту другого ст.17 Закону №265/95-ВР. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій сторонами не оскаржені.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі складеного за наслідками проведеної відповідачем перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме зали гральних автоматів, розташованої по вул.Університетська, 80-а у м.Донецьку, що належить ТОВ «КСІ-У», акта №0063/05/15/23/33792358 від 13.02.2009 прийнято рішення №0000742304 від 23.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3900 грн. відповідно до п.п.1, 2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265/95-ВР), та №0000732304 від 23.02.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1300 грн. згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що встановлені під час перевірки порушення чинного законодавства, що стали підставою для нарахування штрафних санкцій в розмірі 500 грн. на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР за рішенням №0000742304 від 23.02.2009 та в розмірі 1300 грн. згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за рішенням №0000732304 від 23.02.2009 знайшли своє підтвердження у зв'язку з чим відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині. Щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 3400 грн. на підставі пункту другого ст.17 Закону №265/95-ВР, то суди дійшли висновку про не доведення відповідачем порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, оскільки позивачем при наданні послуг на 10 гральних автоматах використовувався зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи апарат РРО типу Міні 600.02 МЕ на якому виконувалось друкування розрахункових документів, а також використовувалась розрахункова книжка, що виключає підстави для застосування штрафних фінансових санкцій до суб'єкта господарювання.
Проте, з таким висновком судів погодитись не можна, з огляду на таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»(Закон №265/95-ВР).
Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (стаття 11 Закону №265/95).
Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(далі - постанова № 121) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31.12.2006.
Статтею 12 Закону № 265/95 передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом № 265/95 вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Таким чином, з викладеного вище випливає, що застосування відповідачем до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований в установленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО, фінансових санкцій, передбачених пунктом другим статті 17 Закону №265/95-ВР, після 01.07.2008 є правомірним.
Використання позивачем реєстратора розрахункових операцій типу Міні 600.02 МЕ не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки це не забезпечувало фіскалізацію кожного з 10 гральних автоматів, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.
Відповідно до ст.225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742304 від 23.02.2009 у сумі 3400 грн. скасувати, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук