19 листопада 2012 року м. Київ К/9991/49361/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року
у справі № 2а-15807/11/2070
за позовом Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.06.2011 року № 0000350841 та № 0000340841, від 19.08.2011 року № 0000590841.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 року № 0000350841 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 402 224,15 грн.; скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000340841 від 08.06.2011 року та № 0000590841 від 19.08.2011 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» з питання правомірності формування податкового кредиту по правовим відносинам з ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «Снак,ЛТД», ТОВ «ІТЕР», ТОВ «Фінвестбуд», ТОВ «Укрнадраресурси», ТОВ «Альфа-плюс», ПП «Преміям-2010», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «ТЦ «Октавія»за період з 01.04.2009 року о 31.12.2010 року, складено акт № 1516/41-018/143-10052 від 25.05.2011 року, в якому зафіксовані порушення: ч. 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, які були підприємством укладені та виконані з переліченими контрагентами; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту по податковим накладним, отриманим від вказаних постачальників за квітень 2009р. на 520 грн., червень 2009р. на 1 096 грн., липень 2009р. на 5 052 грн., серпень 2009р. на 2 672 грн., вересень 2009р. на 9 146 грн., жовтень 2009р. на 8 153 грн., листопад 2009р. на 6 431,30 грн., грудень 2009р. на 8 312,20 грн., січень 2010р. на 6 454,98 грн., лютий 2010р. на 4 796 грн., березень 2010р. на 8 411 грн., квітень 2010р. на 2 706 грн., травень 2010р. на 14 139 грн., червень 2010р. на 8 497 грн., липень 2010р. на 6 946 грн., серпень 2010р. на 6 098 грн., вересень 2010р. на 62 920 грн., за жовтень 2010р. на 25 714 грн., листопад 2010р. на 8 897 грн., грудень 2010р. на 254 018 грн.; пп. 7.7.1, абз. «б» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на суму 33 070 грн., у т.ч.: за жовтень 2009р. на суму 26 639 грн., за листопад 2009р. на суму 6 431 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації звітного податкового періоду) на суму 417 909 грн., у т.ч.: за грудень 2009р. на 8 312 грн., січень 2010р. на 6 455 грн., лютий 2010р. на 4 796 грн., березень 2010р. на 8 411 грн., квітень 2010р. на 2 706 грн., травень 2010р. на 14 139 грн., червень 2010р. на 8 497 грн., липень 2010р. на 6 946 грн., серпень 2010р. на 6 098 грн., вересень 2010р. на 62 920 грн., жовтень 2010р. на 25 714 грн., листопад 2010р. на 8 897 грн., грудень 2010р. на 254 018 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 08.06.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000350841 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 417 909 грн.;
- № 0000340841 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33 071 грн., в т.ч.: 33 070 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження, 19.08.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000590841 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 16 535 грн.
Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що укладені договори між позивачем та ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ «ІТЕР», ТОВ фірма «Снарк, ЛТД», ТОВ «Укрнадраресурси», ТОВ «Фінвестбуд», ТОВ «Альфа-плюс», ПП «Преміум-2010», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «ТЦ Октавія», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемними, з посиланням на те, що у підприємств відсутні в достатній кількості основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення фінансово-господарських операцій (ТОВ «ІТЕР», ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «Снарк, ЛТД», ПП «Преміум-2010», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Фінвестбуд», ТОВ «Альфа-плюс», ТОВ «Укрнадраресурси»), підприємства відсутні за юридичною адресою («ТЦ Октавія», ТОВ фірма «Снарк, ЛТД», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Альфа-плюс») або оформлено на підставну особу і його податкова звітність не відповідає приписам законодавства («ТЦ Октавія», ТОВ фірма «Снарк, ЛТД», ПП «Преміум-2010»), мали взаємовідносини з підприємствами по ланцюгу до виробника, які мають ознаки фіктивності (ТОВ «Альфа-плюс», ТОВ «Укрнадраресурси»).
Також судами обох інстанцій встановлено, що між позивачем та вказаними контрагентами в перевіряємий період були здійснені господарські операції зі встановленим на підставі видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт, фактом їх здійснення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що всі господарські операції позивача з його контрагентами мають реальний характер, а сума податку на додану вартість правомірно включена позивачем до податкового кредиту.
Суд касаційної інстанції, зважаючи на оскарження судових рішень в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, визначені ст. 220 КАС України, зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. пп. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, відповідні реквізити; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як встановлено в судовому порядку, позивачем правомірно за перевіряємий період сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів, які були у визначеному законодавством порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість, дані про визнання укладених між позивачем та контрагентами договорів недійсними відсутні.
Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відовідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний